4. Аналіз витрат на гривню продукції.

Основним показником обліку та аналізу продукції є показник витрат на гривню товарної продукції. Цей показник характеризує не лише рівень собівартості, а і рентабельність виробництва, оскільки розраховується відношення повної собівартості продукції до вартості тієї ж продукції в оптових цінах.

Зниження витрат на гривню продукції характеризує організаційні і технологічні аспекти функціонування підприємства. Мова йде про впровадження нової техніки, зростання продуктивності праці, економію матеріальних та грошових ресурсів, локалізація та повномасштабне використання внутрішніх резервів.

При аналізі витрат на одну гривну слід:

• виконання плану щодо рівня витрат на одна гривню виробленої продукції;

• виявити вплив окремих чинників на рівень фактичних витрат на одну гривню продукції.

Відхилення фактичних витрат від розрахункових можуть бути спричинені такими факторами: відхиленням від розрахункових структур та асортименту продукції; зміною собівартості окремих виробів; зміною цін і тарифів на сировину енергію та послуги.

Оцінка зниження витрат на 1 грн. виробленої продукції здійснюється наростаючим підсумком з початку року та за рік в цілому шляхом співставлення фактичних витрат на гривню продукції в оптових цінах, прийнятих в плані та фактичними витратами за попередній рік.

Зміна витрат на 1 грн. виробленої продукції внаслідок впливу окремих чинників тягне за собою зміну товарної продукції. з метою визначення суми цієї зміни суму впливу окремих чинників множать на фактичний випуск товарної продукції у цінах плану.

5. Аналіз собівартості окремих видів виробів.

З метою виявлення резервів зниження собівартості продукції доцільно проаналізувати собівартість окремих виробів. Даний вид аналізу проводиться на основі найважливіших видів готової продукції, яка має значну питому вагу у загальному обсязі виробництва. Особливу увагу при цьому слід звернути на вироби, собівартість яких підвищилася.

Аналіз собівартості окремих виробів доцільно починати із загальної оцінки виконання завдання з собівартості відповідного виробу. Наступним етапом буде оцінка відхилень з кожної статті калькуляції. При цьому значну увагу варто приділити статтям, що мають велику питому вагу у собівартості продукції. Після оцінки виявлених відхилень з окремих статей витрат потрібно виявити вплив різних чинників. Вплив такого чинника, як норми витрат на собівартість продукції, залежить від галузі, виду виробу, методів калькулювання собівартості продукції тощо.

Після аналізу витрат сировини і основних матеріалів вивчають причини відхилень за іншими видами матеріальних витрат, пов’язаних із закупкою сільськогосподарської сировини та доставкою матеріальних цінностей на підприємство. Аналіз відхилень пов’язаний з оплатою праці, здійснюється виробами, дільницями, роботами та технологічними операціями. Комплексні витрати аналізуються в цілому по підприємству за допомогою порівняння звітної і кошторисної інформації.

6. Груповий підрахунок виявлених втрат та резервів зниження собівартості продукції.

Чинники, що впливають на собівартість продукції є різноманітними і у свій спосіб (позитивно чи негативно) впливають на показники діяльності підприємства. Результатом аналізу собівартості продукції, що виробляється мають бути виявленні резерви подальшого зниження собівартості продукції. До останніх належать внутрішньовиробничі (резерви за рахунок кращого використання основних засобів; резерви за рахунок кращого використання матеріальних ресурсів; резерви за рахунок поліпшення використання трудових ресурсів) і зовнішні (удосконалення управління галуззю; удосконалення системи матеріально-технічного постачання; раціональне розташування підприємств).