4. Порівняльну продукцію характеризують вироби, що виготовлялись на підприємстві в минулому періоді.

Фактичний випуск продукції перераховується за плановою вартістю, а порівняна продукція перераховується ще за собівартістю минулого року. Шляхом порівняння визначається економія чи перевитрата.

Оцінка зниження собівартості всієї продукції, порівняної і непорівняної продукції проводиться на підставі даних бізнес-плану та облікової інформації. Зміни собівартості фактично випущеної порівняної і непорівняної продукції свідчать про недоліки у плануванні, необгрунтованість дослідно-статистичних норм витрат ресурсів.

Витрати на 1 грн. товарної продукції визначаються шляхом співвідношення планових чи фактичних витрат на виготовлення продукції до вартості продукції в оптових цінах підприємства.

На величину змін витрат на 1 грн. товарної продукції впливають фактори:

• зміна обсягу виготовленої продукції;

• зміна структури асортименту продукції;

• зміна рівня витрат (в планових цінах);

• зміна ресурсомісткості продукції;

• зміна ціни на спожиті матеріали, тарифів на перевезення;

• зміна суми витрат на спожиті ресурси;

• зміна ціни на продукцію;

• зміна якості продукції;

• зміна цін під впливом інфляції;

• зміна ринків збуту.

Вплив факторів визначають за допомогою прийому абсолютних різниць.

Підприємства, з неширокою номенклатурою основних виробів, планують собівартість одиниці продукції кожного виду. Аналіз планум зниження собівартості одиниці продукції кожного виду починається з оцінки загальних показників. Для цього використовують дані довідки про рентабельность найважливіших виробів та форми №6 і складають розрахунок.

Звітну собівартості одиниці продукції кожного виду порівнюють з плановою і фактичною за попередній рік:

• визначають рівень виконання та відхилення від плану;

• тенденції в змінах собівартості;

• виявляють різницю в рівні виконання плану кожного виду виробів і причини їх виникнення.