Синтаксис: линейн (відомі_значення_у; [відомі_значення_х]; [конст]; [статистика]).

Аргументи функції означають таке:

відомі_значення_у – це посилання на діапазон або масив відомих значень спостереженої величини, наприклад, статистичний ряд даних, за яким необхідно обчислити тренд;

відомі_значення_х – це посилання на діапазон або масив значень х, які відповідають відомим значенням у. Якщо цей аргумент не заданий, то як значення х беруть послідовність {1, 2, 3, …, n}, де n – кількість відомих значень у;

конст – це логічне значення, яке визначає застосування константи. Якщо цей аргумент має значення ХИБА, то беруть b = 0, а якщо ІСТИНА або опущений, b обчислюють звичним способом;

статистика – це логічне значення, яке означає, чи потрібно вивести додаткову статистику. З регресії, наприклад, коефіцієнт кореляції. Якщо аргумент має значення ІСТИНА, то функція ЛИНЕЙН повертає додаткову регресійну статистику. Якщо аргумент має значення ХИБА або не заданий, то функція повертає лише значення коефіцієнтів.

У разі використання функції ЛИНЕЙН без аргументу статистика функція повертає масив 1×2, де значення в першому стовпці – це коефіцієнт нахилу лінії тренда, а значення в другому стовпці – константа.

Якщо аргумент статистика дорівнює ІСТИНА, то функція ЛИНЕЙН повертає десять додаткових статистичних показників у масиві 5×2:

Місце в масиві	Статистика	Опис
Рядок 1, стовпець 1	m	Коефіцієнт нахилу регресивного рівняння
Рядок 1, стовпець 2	b	Константа регресивного рівняння
Рядок 2, стовпець 1	se	Значення стандартної помилки для m
Рядок 2, стовпець 2	seb	Значення стандартної помилки для b
Рядок 3, стовпець 1	R2	Коефіцієнт детермінації
Рядок 3, стовпець 2	sey	Значення стандартної помилки для оцінки у

та ще чотири несуттєві статистики.

Якщо необхідно побудувати пряму регресії, яка перетинає вісь ординат у точці у = 0, у діалоговому вікні Формат лінії тренда треба задати прапорець Перетин кривої з віссю У у точці (Set intercept) і ввести в текстовому вікні, розміщеному праворуч, значення 0 ( воно відображене за замовчуванням). Наприклад, якщо цей прапорець задано і в його полі введено 0, то це означає, що шукають модель у = mх.

Для регресійного аналізу можна використати довільне лінійне за коефіцієнтами рівняння, що зв’язує значення х та у. Однак є декілька загальноприйнятих моделей лінійної регресії з двома коефіцієнтами. Деякі з них наведено в таблиці.

Назва	Рівняння	Лінійна форма	Дії, виконувані з даними
Експонен­ціальна	у = к0ек1х	ln(у) = ln(к0) + к1х b0 + ln(к0) b1 = к1	Перед виконанням регресії обчислю­ють натуральний логарифм усіх зна­чень у. У процесі регресії повертаються коефіцієнти b0 і b1, пов’язані з коефіціє­нтами к0 і к1 наведених ліворуч рівнянь
Логариф­мічна	у = к0 + к1ln(х)	у = к0 + к1ln(х) b0 + к0 b1 = к1	Перед виконанням регресії обчис­люють натуральний логарифм усіх значень х
Степенева	у = к0хк1	ln(у) = ln(к0) + к1 ln(х) = b0 + b1ln(к0) b1 = к1	Перед виконанням регресії обчис­люють натуральний логарифм усіх значень х і у

Усі ці види регресії можна виконувати в Excel, побудувавши відповідні лінії трен­да. Щоб вибрати потрібний тип регресії, треба виділити відповідну команду на вкладці Тип діалогового вікна Формат лінії тренда (або діалогового вікна Лінія тренда).

Найпоширенішою на практиці регресійною моделлю є експоненціальна модель, яку описує рівняння

у = b· m^х.

Значення експоненціального тренда можна передбачити за допомогою функцій РОСТ (Growth).

Синтаксис: РОСТ (відомі_значення_у; [відомі_значення_х]; [нові_значення_х]; [конст]).

Аргументи функції означають таке:

відомі_значення_у – це посилання на діапазон або масив відомих значень у;

відомі_значення_х – це посилання на діапазон або масив значень х, які відповідають відомим значенням у. Якщо цей аргумент не заданий, то як значення х беруть послідовність {1, 2, 3, …, n}, де n – кількість відомих значень у;

нові_значення_х – це посилання на діапазон або масив значень х, для яких потрібно обчислити відповідні значення у;

конст – це логічне значення, яке визначає застосування константи. Якщо цей аргумент має значення ХИБА, то беруть b = 0, а якщо ІСТИНА або опущений, b обчислюють звичним способом.

Значення параметрів експоненціальної моделі визначають за допомогою функції ЛГРФПРИБЛ (Logest).