![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
Телебачення
За експертними оцінками, електронні ЗМІ (телебачення, Інтернет, радіо) становлять лише дещо більше 11 % загальної кількості суб'єктів поширення інформації, однак за показниками охоплення населення та впливу на громадську думку значно переважають інші ЗМІ.
Головна перевага телебачення полягає в самій його природі: це «картинка», демонстрація рухомого відеоряду, який робить глядача свідком певної події. Не дарма кажуть, що «краще один раз побачити, ніж сім разів почути». Саме ця унікальна властивість надає телебаченню ні з чим незрівнянну емоційну силу. Поєднуючи зорові та слухові образи, показуючи події в динаміці, розвитку, телебачення є найбільш впливовим засобом сучасної масової телекомунікації. Спостерігаючи за розвитком подій на телеекрані, глядач ототожнює себе з очевидцями чи навіть учасниками подій. Таким чином досягається головний психологічний «ефект присутності», ідентифікації аудиторії з подіями, які зображуються. Це робить телебачення надзвичайно емоційним засобом комунікації, чий вплив межує з впливом на підсвідомість. Спрацьовує дивний для здорового глузду принцип: «Я бачив - отже, це правда!».
Порядок діяльності телебачення в Україні регламентується Законом України «Про телебачення і радіомовлення», який було розроблено відповідно до базового Закону України «Про інформацію». Технічно телевізійні трансляції здійснюються у трьох формах:
за допомогою частот, виділених для мовлення;
кабельних мереж (кабельне телебачення);
супутникових трансляцій.
Відповідно до Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», Національна рада є єдиним державним органом, що здійснює видачу ліцензій телерадіоорганізаціям на всі види телерадіомовлення - ефірне, кабельне, проводове (кабельне), супутникове і на ретрансляцію телерадіопрограм (передач), визначає порядок, умови, процедуру ліцензування, а також згідно із законодавством може залишати заяви телерадіоорганізацій без розгляду або відмовляти їм у продовженні ліцензії.[12]
Порядок видачі ліцензій регламентується Положенням про порядок ліцензування телерадіомовлення, що було затверджене рішенням Національної ради.
З огляду на поширеність, доступність та популярність телебачення воно виступає найефективнішим засобом доведення інформації до широких верств населення. Така характеристика не могла залишитися поза увагою держави, яка зацікавлена в повному та своєчасному висвітленні діяльності її органів (бажано з привабливої сторони). Крім цього, у випадках виникнення надзвичайних ситуацій (стихійні лиха, техногенні катастрофи, оголошення війни) існує невідкладна необхідність доведення інформації до населення саме у такий спосіб.
Із цією метою ст. 40 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» передбачено обов'язок державних телерадіоорганізацій безкоштовно передавати офіційні повідомлення Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України та Конституційного Суду України на територію всієї країни, а офіційні повідомлення Верховної Ради АР Крим, місцевих рад народних депутатів, місцевих державних адміністрацій - на підвідомчу їм територію.[4]
Телерадіоорганізації, незалежно від форм власності, не мають права відмовитися від поширення повідомлень про надзвичайні обставини. Право на використання телебачення й радіомовлення з цією метою належить органам і посадовим особам, які уповноважені приймати рішення в умовах надзвичайних обставин. Телерадіоорганізації також зобов'язані безкоштовно повідомляти рішення суду, що набрали чинності й містять розпорядження про оголошення їх через цю телерадіоорганізацію.
З огляду на значну роль телебачення у житті пересічного українця на нього також покладено пропагандистську та агітаційну функцію під час проведення виборів і референдуму. Контроль за дотриманням телервдіооргавізаціями вимог законодавства про вибори та референдуми стосовно передвиборної агітації та політичної реклами здійснюють Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. Центральна виборча комісія України, окружні (територіальні) виборчі комісії, що проводять відповідні вибори чи референдуми.
Також, необхідно зазначити, що велику частку ефіру займає трансляція реклами. [9,138]
-
Телеканал
Частка реклами у трансляціях
Новий канал
20,60%
ICTV
20,40%
Інтер
18,00%
СТБ
12,40%
1+1
10,80%
УТ-1
5,90%
УТ-2
5,80%
Ера
1,20%
Українське телебачення сьогодні - це 11 загальнонаціональних та низка регіональних і місцевих телекомпаній, провідні з яких ведуть мовлення на базі каналів УТ-1, УТ-2 та УТ-3. При цьому під час отримання телекомпаніями ліцензій питання про стратегію розвитку інформаційного простору, а тим більше про інформаційну безпеку не стояло на порядку денному. В результаті Україна сьогодні фактично не має власних освітнього, культурного, спортивного, дитячого каналів. Необхідно враховувати, що велику частку ефіру займає трансляція реклами - до 25 %, яка є класично маніпулятивним матеріалом. Крім цього, найбільш рейтинговими в Україні є комерційні канали. Державне телебачення (УТ-1, «Рада») значно програє комерційному за бюджетними, рекламними та іншими показниками.
Різниця в обсягах надходжень від реклами між комерційними і державними каналами виступає «лакмусовим папірцем» оцінки ефективності діяльності телеканалу в інформаційному просторі.[7,433-435]
Найбільш популярними за рейтингом пошукової системи GOOGLE.UA є такі сайти телеканалів:
П'ятий канал - http://www.5tv.com.ua/;
Телеканал ICTV; - http://www.ictv.ua;
Новий канал - http://www.novy.tv/;
Телеканал СТБ - http://stb.ua;
Телеканал "Тоніс" - http://www.tonis.ua/;
Телеканал 1+1 - http://www.1plus1.net/ та інші. [11]
Радіо
Завдяки оперативності, а отже, простоті створення та розповсюдження інформаційних повідомлень радіо випереджає всі інші засоби масової комунікації. Пік популярності радіо припадає на 20 -40 роки. Саме радіо забезпечило ефективність геббельсівської пропаганди в гітлерівській Німеччині та на окупованих територіях.
Особливістю радіопередач є те, що на слух людина здатна сприйняти лише близько 20 % інформації, отже, велика кількість цифр та фактів лише ускладнює сприйняття. Радіоновини також неможливо прослухати заново, а їх запис споживачами на інші носії не практикується. Саме тому випуски новин на радіо виходять з періодичністю найчастіше у 30 хв і містять багато повторів.
Вартість реклами в прайм-тайм на FM–частотах, який є показником впиву та «цінності» радіоканалу, відображено в таблиці[9,142-143]
Радіокампанія |
Час трансляції |
Варстість 1 сек./у.о |
Вартість 15 сек./у.о. |
Довіра FM |
6.00-2.00 |
4.82 |
72.3 |
Європа плюс |
0.00-0.00 |
7.83 |
117.5 |
Русское радио |
0.00-0.00 |
9.04 |
135.56 |
Гала радіо |
0.00-0.00 |
8.44 |
126.53 |
Поряд зі скороченням впливу проводового мовлення спостерігається тенденція до зростання кількості радіокомпаній, що працюють в РМ-діапазоні, що свідчить про підвищення технологічного рівня мовлення. Це водночас призводить і до зниження якості радіопрограм, їх комерціалізації. Що ж до регіонального розподілу телерадіокомпаній зазначимо, що в багатьох областях, незважаючи на загальну тенденцію до зростання чисельності РМ-радіостанцій, немає жодної радіокомпанії, яка б транслювала передачі про життя регіону Тобто місцеве мовлення сьогодні фактично відсутнє.
Як наслідок, за умов надшвидкого зростання чисельності телерадіоорганізацій - зі 103 у 1995 році й до 1052 у 2003 році (в 10 разів за 8 років і на 25 % лише за останній рік) - сьогодні ми маємо «аж» 1 % дитячих телерадіопрограм (із загальної кількості програм на всіх каналах мовлення), 3,3 % пізнавальних програм тощо. Натомість аж 75,5% художньо-розважальних телерадіопрограм. Зазначимо також, що зростання відбувається за рахунок комерційних радіостанцій, що має наслідком постійне падіння частки державного радіомовлення. [7,435-436]
Найбільш популярними за рейтингом пошукової системи GOOGLE.UA є такі сайти радіоканалів:
Мережевий інформаційний простір (Інтернет)
Завдяки швидкому розвитку українського сектору Інтернету мережеві видання та on-line журналістика стали важливою складовою українського інформаційного простору. (Кореспондент.net - http://www.korespondent.net)
Українська он-лайн газета, Телекритика - http://www.telekritika.kiev.ua Інтернет-видання про ЗМІ в Україн;
Українська Правда - http://www2.pravda.com.ua/ Політичні новини і коментарі. [11]