Лізинго"

давцем

партне­рами (за­сновни­ками)

найманими

робітни

ками

Трансформування власності і при­ватизація майна

Форма підприємництва

Форма
>	Придбання майна і кредитування
	Наймання майна
	часткове		повне
	Організаційно-правові форми
	само­стійні	внутріш-ньогос-подарсь- К1
	Відокремлення підприємця як гос­подаря
	індиві дуально		корпо-ратив но

Спосіб реалізації відносин власності

Стан виробничих сил

Стан виробничих відно­син

Рис. 5.3. Взаємозв 'язок змісту і форми лізингової діяльності

З економічної точки зору лізинг може розглядатися як економічна категорія. Суть лізингу виражається в тих економічних відносинах, які виникають між постачальником майна, лізинговою компанією і лізингоодержувачем. Саме з позиції системних відносин трьох учасників лізингової угоди необхідно розглядати суть лізингу як економічної категорії.

Намагання визначити суть лізингу і дати відповідне формулювання з точки зору тільки одного із учасників лізингової угоди приводе до підміни понять сутності лізингу конкретною формою його застосування. Так, для постачальника обладнання лізинг може розглядатися як ефективна форма збуту свого обладнання. Для лізингоодержувача — це заощаджувальна форма фінансування інвестицій, оскільки підприємство — лізин-гоодержувач має можливість користуватися лізинговим майном без одноразової мобілізації для даної мети як власних, так і залучених коштів. Для лізингової компанії — підприємницька діяльність з метою отримання прибутку.

Специфіка лізингу як економічної категорії полягає в тому, що в системі економічних відносин суб'єктів лізингової угоди відбувається процес відокремлення капіталу — власності від капіталу — функції. Економічні відносини обумовлюють належність об'єкта лізингової угоди в різних формах одночасно як власність — лізингодавцю, і як функція капіталу — лізингоодержувачу.

Для глибшого розуміння сутності лізингу розглянемо його структуру. На основі договору купівлі — продажу виробник лізингового майна передає на нього право власності спеціалізованій лізинговій компанії. Остання, однак, не може користуватися і розпоряджатися цим майном. її можливості в даному випадку обмежені. Із всіх правомочностей власності вона може реалізувати лише право розпорядження, причому тільки відповідним чином: передавати його в тимчасове володіння і користування по лізинговому договору. Це пояснюється, по-перше, тим, що лізингове майно придбається лізинговою компанією саме з цією метою, а по-друге, тим, що майно передається не контрагенту по договору купівлі-продажу, а користувачу по лізинговому договору. Обмеження прав власності лізингової компанії, як правило, вимагає відповідного відшкодування. При лізингу таким відшкодуванням є податкові і амортизаційні пільги, які надаються лізингодавцю державою.

Лізингова форма підприємництва грунтується на системі принципів або вихідних положень, правил, які визначають єдність та зв'язок загальних, часткових і особливих її властивостей та зовнішніх проявлень, які необхідно враховувати у практичній діяльності. Помічено, що знання основних принципів відшкодовує незнання багатьох факторів, у тому числі і у лізингових відносинах. Основні принципи та особливості лізингових відносин приведені на рис.5.4. [5.3]

Платність

Відособлення

права

користування

майном від

власника

Майнова від­повідальність

Економічність

Цілеспрямова­ність і конкретність