18. Аудит облікових оцінок

Відповідно до Національного нормативу "Аудит облікових оцінок" облікові оцінки - це розрахункові суми вартості показників обліку за відсутності точного способу виміру. Наприклад, зменшення вартості інвентарю або залишків дебіторської заборгованості до визначення їх ринкової вартості (або відпускної ціни реалізації); нарахований прибуток; прибуток майбутніх періодів, страховий резерв під збитки від судових процесів; збитки за незавершеними будівельними контрактами; страховий резерв під обґрунтовані претензії. Керівництво клієнта відповідає за зроблені облікові оцінки, які є складовою фінансової звітності підприємства. Під час аудиторської перевірки важливо упевнитися, чи є облікові оцінки прийнятими за конкретних обставин і чи дається вичерпне роз'яснення щодо використаних методів оцінки. Для цього застосовуються такі підходи: огляд і тестування процесу оцінювання, що здійснюється керівництвом, використання незалежних оцінок, огляд подій, які настають після підготовки фінансової звітності і які підтверджують зроблену оцінку. Оцінка точності і доцільності даних, використання котрих піддається обліковій оцінці, проводиться аудитом. Аудитор повинен знаходити докази правильності застосовуваних підходів до порядку облікової оцінки з альтернативних джерел, оцінити якість зробленого керівництвом аналізу даних і прогнозів Для формування основи зробленої ним облікової оцінки; визначити твердження, на котрі спирається оцінка, провести тести підрахунків, порівняти попередню оцінку з фактичними результатами; особисто визначити альтернативні оцінки і порівняти з обліковими оцінками, зробленими керівництвом клієнта, та оцінити правильність прийнятих оцінок, використовуючи свої знання бізнесу.

19. Економічний аналіз аудиторських послуг

Надаючи аудиторські послуги, як свідчить зарубіжний і вітчизняний досвід, аудитори повинні спиратися на широкий спектр прийомів і методів економічного аналізу. Під аналізом в економічній літературі розуміють оцінку облікової та іншої інформації за допомогою вивчення існуючих зв'язків і взаємозв'язків між показниками. Метою економічного аналізу в аудиті є визначення суті і змісту ділової активності клієнта, оцінка фінансово-господарських перспектив його функціонування в майбутньому. Аудитор знайомиться зі змістом діяльності клієнта і його взаємовідносинами з партнерами, аналізує застосування в аудиті облікових і звітних даних нинішнього року та перевірену інформацію минулих років. Оцінка фінансово-господарських перспектив замовником інколи виявляє деякі фінансові труднощі, які можуть виникнути під час проведення аудиту підприємства, зокрема, якщо коефіцієнт відношення довгострокового боргу до власного капіталу вищий, ніж звичайний, а коефіцієнт прибутку на загальну суму активів нижчий середнього, то це свідчить про високий ризик фінансової нестабільності в замовника-підприємства. У зарубіжній практиці під час аудиту використовують такі методи аналізу: прочитування зовнішньої звітності; галузевий порівняльний аналіз; порівняльний аналіз облікових і звітних даних за кілька періодів; обчислення індексів; балансове пов'язування; порівняльний аналіз фактичних даних клієнта з розрахунками самого аудитора; коефіцієнтний аналіз та ін. Під час проведення аудиту особливу увагу слід звертати на два показники - собівартість продукції (робіт, послуг) і прибуток. Однак при цьому варто зауважити: аудитор може так багато уваги приділити економічному аналізу, що завдання, яке стоїть перед ним, відійде на другий план, тому аудитор вибирає будь-який напрямок, залежно від поставленої мети та завдань.