Корекція й розвиток пізнавальних процесів

На етапі прийому дитини в школу, як і на початку навчання, доцільно діагностувати рівень психологічної зрілості дитини.

Психологічна зрілість дитини визначається як цілісний пси­хічний стан, що характеризується високим ступенем розвитку таких якостей і процесів, як:

• сформованість прийомів ігрової діяльності;

• розвиток соціальних емоцій і високий (для певного пері­оду) рівень морального розвитку;

• розвиток уяви;

• високий рівень наочно-образного мислення, пам'яті,

мовлення, уваги;

• висока самооцінка.

За допомогою цих параметрів можна робити прогнози щодо подальшого навчання дитини і її успіхів у школі. Отже, одним із найважливіших напрямів роботи шкільного психолога з ді­тьми молодшого шкільного віку є розвиток пізнавальної сфери. Корекційно-розвивальна робота спрямована на кожен із пізна­вальних процесів має свою специфіку.

Так, в основі корекції наочно-образного мислення в шкільному віці лежать виявлення й відображення об'єктивних зв'язків дійсності у вигляді наочно-просторових моделей. Основним завданням ко­рекції стає формування в дитини вміння створювати й використо­вувати знаково-символічні засоби для вирішування пізнавальних завдань. При цьому орієнтування дітей повинне бути спрямоване не тільки на одержання конкретного результату, а й на загальні способи дій. Доцільно застосувати такі види конструктивної ді­яльності, як конструювання за зразком (моделювання шляхом відкидання елементів із фонової фігури), за умовами й за задумом. Корекція логічних форм мислення нерозривно пов'язана з роз­витком узагальнювальної й символічної функцій мовлення. Корекційні заняття повинні бути спрямовані на формування передумов оволодіння дитиною системою наукових понять, на розвиток логічних операцій аналізу, порівняння, узагаль­нення, класифікації.

Мета корекції мовленнєвого розвитку визначається формуван­ням основних новотворів цього віку: становленням плануваль­ної й регулювальної функцій мовлення й відповідних до них форм — формування контекстного мовлення й удосконалення діалогічного ситуативного мовлення. Завдання корекції вклю­чають: формування зв'язного контекстного мовлення, здатності планувати й регулювати мовленнєві функції, навчання звуково­му аналізу слів і словесному аналізу речень у плані підготовки до навчання дітей грамоті.

Корекція розвитку пам'яті може бути спрямована на становлен­ня загальної структури мнемонічної діяльності дитини — виокрем­лення особливих завдань запам'ятовування й відтворення минулого досвіду, а також формування зовнішнього опосередкування.

Корекція розвитку уваги визначається завданнями становлен­ня вміння дитини контролювати свою діяльність.

Розвиток і корекція пізнавальної сфери повинні здійснюва­тися в контексті як навчальної, так і ігрової діяльності.

Подані нижче вправи використовуються для розвитку різ­них пізнавальних процесів: пам'яті, уваги, мислення, уяви, сприйняття. їх можна використовувати як у груповій, так і в індивідуальній роботі.

ВПРАВИ З РОЗВИТКУ ПАМ'ЯТІ

Вправа «Вірш»

Мета: розвиток довгострокової й зорової пам'яті. Форма роботи: вивчення напам'ять вірша С. Маршака «По-жалуйста, потише!».

Матеріали: заздалегідь записані слова вірша на різнобарвних смужках паперу, підклеєні на шматками матеріалу і прикріплені до фланелі.

Хід гри

Учасники всі разом читають вірш. Потім хто-небудь забирає один рядочок. Діти знову читають вірш, додаючи забраклу фразу. Потім ще забирають один рядок і т. д.

Можливі варіанти: тільки хлопчики читають; забирають рядочок, читають тільки дівчатка. Фрази знімають доти, доки на фланелі нічого не залишиться.

Під час цієї гри діти запам'ятовують вірш. «Пожалуйста, потише» (Уривок)

Пожалуйста, потише!

Пожалуйста, потише!

Совсем не обязательно кричать.

Ведь вас и так усльїшат,

Ведь вас и так усльїшат,

Попробуйте все тихо рассказать.

О том, что мьі вчера ходили в гости,

Что папа подарил велосипед,

У дедушки к дождю разньїлись кости,

А между прочим, дождика все нет.

Пожалуйста, потише!

Пожалуйста, потише!

Спокойно говори, а не кричи!

Пожалуйста, потише!

Пожалуйста, потише!

Тсс!.. Тсс... Чччч!

С. Маршак

Вправа «Повтори за мною»

Мета: розвиток моторно-слухової пам'яті.

Хід гри

Варіант 1. Ведучий сидить за столом, діти стоять довкола нього. Ведучий простукує певний ритм кінцем олівця по столі. Ритмічна фраза повинна бути короткою й чіткою. Хтось один із дітей (за бажанням) повторює ритм

Вправа «Хто що зробив?»

Мета: розвиток спостережливості, сприйняття, пам'яті.

Хід гри

Із групи дітей вибираються 3—4 особи. Один із обраних — ведучий. Інші діти — «глядачі». 2—3 обрані дитини по черзі по­казують ведучому якісь дії. Він дивиться й запам'ятовує, а потім повторює в тому порядку, в якому він їх побачив.

Примітка. Бажано гру проводити під фонограму веселої музики.

Вправа «Художник»

Мета: розвиток спостережливості, пам'яті, комунікативних здібностей.

Хід гри

Із групи дітей вибираються 2 дитини. Інші — «глядачі».

Один з обраних — «художник» (за бажанням), інший — «замовляє йому свій портрет». «Художник» уважно дивиться на свого «замовника» (1,5—2 хв). Потім він відвертається й з пам'яті описує зовнішність першої дитини.

Примітка. Якщо «художник» бариться, дозволяється стави­ти йому запитання: «Яке в Олі волосся?», «Які в неї очі?», «У що вона одягнена?» і т. д.

Забороняється висловлення образливих зауважень на адресу дітей, що фіксують які-небудь їхні фізичні недоліки.

Вправа «Тінь»

Мета: розвиток спостережливості, пам'яті, внутрішньої свободи й розкутості.

Хід гри

Звучить фонограма спокійної музики. Із групи дітей ви­бирають двох дітей. Інші — «глядачі». Одна дитина — «подо­рожній», інша — його «тінь». «Подорожній» іде через поле, а за ним, на два-три кроки позаду, йде друга дитина, його «тінь». «Тінь» намагається точнісінько скопіювати рухи «по­дорожнього».

Бажано стимулювати «подорожнього» до виконання різних рухів: «зірвати квітку», «присісти», «поскакати на одній нозі», «зупинитися й подивитися з-під руки» і т. д.

Вправа «Розвідники»

Мета: розвиток спостережливості, пам'яті.

Хід гри

Варіант 1. Із групи дітей вибираються «розвідник» і «коман­дир». Інші — «загін». У кімнаті стільці розставлені хаотично. «Розвідник» проходить між стільцями з різних сторін. «Коман­дир» спостерігає за діями «розвідника». Потім він проводить «загін» по тому ж шляху, що був показаний «розвідником».

А другий «розвідник» прокладає новий шлях, і інший «ко­мандир» повторює його і т. д.

Варіант 2. Загалом гра проводиться так само, але тільки «командир» веде загін з того місця, на якому закінчив свій шлях «розвідник», і в те місце, з якого «розвідник» вийшов.

ВПРАВИ З РОЗВИТКУ УВАГИ

Вправа «Послухаймо!»

Мета: розвиток концентрації уваги й здатності утримувати її тривалий час на одному предметі.

Хід гри Ведучий:

• Сіли! Послухаймо, що діється на вулиці.

• Приготувалися, слухаємо!

• Хто що чув?

(Діти у швидкому темпі відповідають.)

• Спасибі.

• Послухаймо, що діється в коридорі і т. д.

• Послухаймо, що діється в класі.

• Приготувалися. Слухаймо!

• Хто що чув?

• Спасибі.

Вправа «Будь уважним!»

Мета: стимулювання уваги; навчання швидкому й точному реагуванню на звукові сигнали.

Хід гри

Діти стоять групою, вільно. Кожна дитина перебуває на від­стані від іншої приблизно 0,5 м. Звучить маршова музика (виконання на піаніно або в записі, рекомендується «Марш»

С. Прокоф'єва). Діти марширують під музику вільно, у кого як виходить.

Під час марширування керівник гри довільно, з різними інтервалами й упереміж дає команди. Діти реалізують рухи від­повідно до команди.

Команди

• «Зайчики!» — діти стрибають, імітуючи рух зайця.

• «Конячки!» —діти вдаряють ногою об підлогу, начебто кінь б'є копитом.

• «Раки!» — діти задкують, як раки (спиною вперед).

• «Птахи!» — діти бігають, розкинувши руки (імітація по­льоту птаха).

• «Лелека!» — стояти на одній нозі.

• «Жаба!» — присісти й скакати навприсядки.

• «Собачки!» — діти згинають руки (імітація руху — «собака служить») і гавкають.

• «Курочки!» — діти ходять, «шукають зерна» на підлозі й вимовляють звуки.

• «Корівки!» — діти стають на руки й ноги (4 ноги у корови) і вимовляють: «Му-у-у!».

Заняття проводять у великій кімнаті, на килимі. Потрібно, щоб були або інструмент (піаніно) і музичний працівник, або магнітофон із записами.

Вправа «Канон»

Мета: розвиток довільної уваги.

Хід гри

Звучить музика Ф. Бургмюллера «Кавалькада» (або будь-яка інша, але з добре акцентованими тактами. Необхідно вибирати таку музику, у якій акценти ставляться на перший ударний звук такту).

Діти стоять одне за одним по колу. На перший такт підні­має руку перша дитина, на другий — друга, на третій — третя і т. д. Коли праву руку піднімуть усі діти, вони так само одне за одним починають піднімати ліву руку. Після того, як ліву руку піднімуть всі діти, вони починають знову одне за одним піднімати праву руку.

Вправа «Букви алфавіту»

(Для дітей, що знають букви.) Мета: розвиток уваги.

Хід гри

Кожній дитині привласнюється певна буква алфавіту. Ве­дучий називає букву. Та дитина, якій привласнена буква, один раз плескає в долоні.

Вправа «Друкарська машинка»

(Для дітей, що знають букви.)

Мета: розвиток довільної уваги, закріплення навичок читання.

Хід гри

Як і в попередній вправі, кожній дитині привласнюється певна буква алфавіту. Не слід привласнювати тільки букви И, Ь (м'який знак), тому що вони рідко зустрічаються в одно­складових словах.

Ведучий вимовляє слово й пише його на дошці крейдою. Потім діти, яким привласнені букви, плескають у долоні (по одному разу) у тій послідовності, в якій їхні букви стоять у слові. Коли слово «надруковано», всі діти плескають у долоні.

Слова для гри: їжак, будинок, ти, тато, мама, цирк, шовк, хаща, каша, рама, рука, ложка, вода, бик, герб, зоря, сон, ера, я, стілець.

Примітка. Намагайтеся підбирати слова так, щоб кожна дитина хоча б раз взяла участь у грі.

Вправа «Чотири стихії»

Мета: розвиток уваги, пов'язаної з координацією слухового й рухового аналізаторів.

Хід гри

Діти сидять на стільцях по колу. За командою ведучого діти виконують певний рух руками. Команди

• «Земля» — діти опускають руки долілиць.

• «Вода» — діти витягають руки вперед.

• «Повітря» — діти піднімають руки вгору.

• «Вогонь» — діти обертають руками в ліктьових й зап'ясних суглобах.

ВПРАВИ З РОЗВИТКУ МИСЛЕННЯ Й МОВЛЕННЯ

Вправа «Нумо відгадай!»

Мета: розвиток мислення й мовлення.

Хід гри

Групу дітей ділять на дві підгрупи. Перша підгрупа таємно задумує який-небудь предмет. Друга група повинна відгадати предмет, ставлячи запитання. На ці запитання перша група має право відповідати тільки «так» або «ні».

Діти з першої підгрупи стають у пряму лінію одне за одним. Напроти них стають діти із другої підгрупи. Спочатку ставить запитання перша дитина із другої підгрупи: «Воно живе?». Пер­ша дитина з першої підгрупи відповідає: «Так». Потім ставить запитання друга дитина із другої підгрупи: «Я його бачив?». Друга дитина з першої підгрупи відповідає: «Так» і т. д.

Після відгадування предмета підгрупи міняються ролями.

Примітка

1. Пропонуйте дітям запитання, що відбивають операції синтезу й класифікації:

• Воно живе (чи мертве)?

• Воно є вдома?

• Воно перебуває на вулиці?

• Це тварина?

• Це — людина?» і т. д.

2. Якщо протягом 8—10 хвилин предмет не вгаданий, до­цільно його назвати, щоб діти не занудьгували.

3. Дітям із першої підгрупи рекомендується загадувати відомі всім предмети.

Вправа «Картинки-загадки» Мета: розвиток мислення й мовлення.

Хід гри

сідають на стільці,

Із групи дітей вибирають ведучого, інші -вони повинні відгадувати.

Учитель має велику коробку, у якій лежать маленькі картинки із зображенням різних предметів (можна використовувати кар­тинки від дитячого лото). Ведучий підходить до вчителя й бере одну з картинок. Не показуючи її іншим дітям, він описує предмет, намальований на ній. Діти із групи пропонують свої версії. Хто перший відгадав правильну відповідь — стає ведучим.

Вправа «Парні картинки»

Мета: розвиток розумових операцій аналізу й порівняння (зіставлення).

Хід гри

Використовують картинки з 2-х наборів дитячих лото. Група дітей ділиться на дві групи. Кожна дитина одержує по чотири картинки. Діти з першої групи по черзі описують предмет, на­мальований на одній із наявних у них картинок, не показуючи їх. Та дитина, в якої, на її думку, є ця картинка, показує її. Якщо відповідь правильна, обидві картинки відкладають убік (у загальну коробку, наприклад). Якщо відповідь неправильна, перша дитина повторює свій опис, зробивши його більш до­кладним і деталізованим.

Після того, як усі діти з першої групи описали по одній кар­тинці, ролі міняють. Тепер діти з другої групи також по черзі описують свої картинки, а діти з першої групи відгадують їх.

Загалом відбувається 4 зміни ролей, відповідно до чотирьох карток, наявних у кожної дитини.