Пояснення до класифікації страхів

1. До страхів смерті належать прямі висловлювання стосовно неї. Наприклад: «боюся мерців», «боюся смерті», «потрапити в аварію» тощо. Страхи насильницької смерті: «боюся вбивць».

2. До страхів за здоров'я належать страхи захворіти, лікарів тощо.

3. До екологічних — висловлювання: «боюся забруднення довкілля».

4. Для страхів самотності характерні такі висловлювання: «страх утратити маму», «страх самотності», «страх за рідних і близьких».

5. Відповіді дітей про те, що вони хвилюються за майбутнє (своє, інших людей, країни) належать до пункту «Переживання за майбутнє».

6. До страхів приниження належать незаслужені образи, а та­кож будь-які страхи дитини, пов'язані з думкою, що вона «не така» (може виявитися «не такою»), що не відповідає власному (або прийнятому в суспільстві, релігії, групі друзів) ідеалу.

7. До моральних принижень належать страхи бути скривдже­ним, приниженим тощо.

8. У житті дітей багато ситуацій, у яких є реальна або уявна загроза їхньому способу життя, внутрішньому світу. Такі страхи, як « боюся гріха», «поганого товариства», «насмішок над потаєм­ним» тощо ми виділяємо у підпункт «Інші страхи приниження».

Містичні страхи — це страх перед долею, Богом, НЛО, вну­трішнім голосом тощо. До них належать і страхи після фільмів жахів і перед казковими героями.

МЕТОДИКА «РІВЕНЬ САМООЦІНКИ»

Інструкція. Відповідаючи на запитання опитувальника, оці­ніть свої відповіді таким чином:

а) дуже часто — 4 бали;

б) часто — 3 бали;

в) іноді — 2 бали;

г) рідко — 1 бал;

ґ) ніколи — 0 балів.

Опитувальник

1. Мені хочеться, щоб друзі мене підбадьорювали.

2. Постійно відчуваю свою відповідальність за навчання.

3. Я хвилююся за своє майбутнє.

4. Багато хто мене ненавидить.

5. Я не такий ініціативний, як інші.

6. Я хвилююся за свій психічний стан.

7. Я боюся бути дурнем.

8. Зовнішній вигляд інших набагато кращий як у мене.

9. Я боюся виступати з промовою перед незнайомими людьми.

10. Я часто припускаюся помилок.

11. Дуже шкода, що я не вмію гарно говорити з людьми.

12. Дуже шкода, що мені не вистачає впевненості в собі.

13. Мені б хотілося, щоб інші схвалювали мої дії.

14. Я дуже скромний.

15. Моє життя безглузде.

16. Багато хто думає про мене неправильно.

17. Мені немає з ким поділитися своїми думками.

18. Люди чекають від мене занадто багато.

19. Люди не дуже цікавляться моїми успіхами.

20. Я трохи знічуюся.

21. Я відчуваю, що багато хто не розуміє мене.

22. Я не відчуваю себе в безпеці.

23. Я часто безпідставно хвилююся.

24. Я відчуваю себе ніяково, коли заходжу в кімнату, де уже є люди.

25. Я відчуваю, що люди говорять про мене за моєю спиною.

26. Я почуваю себе скованим.

27. Я впевнений, що люди майже все сприймають легше, ніж я.

28. Мені здається, що зі мною повинна статися неприємність.

29. Мене хвилює те, як люди до мене ставляться.

30. Шкода, що я не дуже вмію спілкуватися.

31. В суперечках я висловлююся тільки тоді, коли точно впевнений у своїй правоті.

32. Я думаю про те, чого чекають від мене батьки.

Інтерпретація результатів

0—26 балів — високий рівень. Означає, що людина не об-тяжена комплексом неповноцінності, правильно реагує на за­уваження і рідко сумнівається у своїх діях.

27—45 балів — середній рівень — людина рідко страждає через комплекс неповноцінності і тільки час від часу прагне відповідати думці інших.

46—120 балів — низький — людина боляче переносить за­уваження і критику на свою адресу, намагається рахуватися з думкою інших і мучиться від комплексу неповноцінності.

ТЕСТ «МАЛЮНОК ЛЮДИНИ»

Призначення тесту

Малюнок людини наділяють різними значеннями. Деякі вва­жають зображення людської фігури проекцією образу тіла, інші віддзеркаленням «Я-концепції». Малюнок приймають за проекцію ставлення дитини до значущої особи з її оточення, проекцію образу її ідеального «Я», вияв звичних дій. Зображення може бути виявом того, як людина сприймає зовнішні обставини, як ставиться загалом до життя і суспільства або поєднанням перерахованого.

Опис тесту

Тест «Малюнок людини» розроблений К. Маховер у 1946 році на основі тесту Ф. Гудінаф із метою визначення індивідуальних особливостей особистості.

Інструкція. Намалюй, будь ласка, людину, яку ти хочеш.

Якщо дитина відмовляється, треба постаратися її перекона­ти. На різні запитання, які, як правило, носять уточнювальний характер («А яку людину?»), слід відповідати наприклад так: «Будь-яку», «Малюй, яку хочеш». Можна сказати: «Ти почни, а далі буде легше».

У відповідь на ваше прохання дитина не обов'язково створить повноцінний малюнок людини. Вона може намалювати людину частково, щось ніби бюст або у вигляді карикатури, мультиплі­каційного героя, абстрактного зображення. У принципі будь-який малюнок може надати важливу інформацію про дитину, проте якщо малюнок не задовольняє вимогам, дитину просять узяти інший аркуш паперу й намалювати людину ще раз, тепер на повний зріст: із головою, тулубом, руками й ногами.

Інструкція повторюється до того часу, поки не буде отрима­ний задовільний малюнок фігури людини. Всі запитання й реплі­ки дитини в процесі малювання, особливості поведінки, а також такі маніпуляції, як стирання елементів малюнка й доповнення, ви повинні фіксувати. Те ж саме стосується часу малювання.

Спостереження за дитиною, зроблені в процесі роботи над малюнком, дадуть важливу інформацію. Потрібно звернути

увагу:

• Як дитина поставилася до завдання?

• Чи виявляє вона опір або різку відмову?

• Чи ставила додаткові запитання і як багато?

• Чи висловлювала гостру потребу в подальших вказівках?

• Якщо так, то як саме: заявляла про це прямо або виражала в рухах і поведінці?

• Можливо, дитина сміливо приступила до виконання зав­дання і ніяк не виражала сумнівів у своїх здібностях?

• Чи відбивалися сумніви і невпевненість у всьому, що він робив і говорив?

Подібні спостереження дають чимало інформації для розду­мів: можливо, дитина відчуває себе незахищеною, вона тривож­на, неспокійна, невпевнена в собі, сумнівається, насторожена, зарозуміла, проявляє негативізм, критична, вороже налаштова­на, напружена, спокійна, довірлива, зацікавлена, збентежена, насторожена, імпульсивна і т. д.

Після того, як малюнок завершений, запитайте дитину, чи все вона намалювала, а потім переходьте до бесіди, яка будується на основі малюнка і його особливостей. У процесі бесіди ви можете з'ясувати всі незрозумілі моменти малюнка, а через взаємини, відчуття й переживання, які дитина виражає під час бесіди, ви може отримати унікальну інформацію щодо її емоційного та психологічного стану. Бесіда може включати такі запитання:

• Хто ця людина?

• Де вона живе?

• Чи є в неї друзі?

• Чим вона займається?

• Добра вона чи зла?

• На кого вона дивиться?

• Хто дивиться на неї?

Інші запитання, які слід ставити дитині, щоб отримати від неї максимум інформації:

• Чи знайома тобі ця людина?

• На кого вона схожа, кого вона тобі нагадує?

• Про кого ти думав, коли малював цю людину?

• Що робить намальована людина, чим вона зайнята?

• Скільки їй років?

• Де вона перебуває?

• Що навколо неї?

• Про що вона думає?

• Що вона відчуває?

• Чим вона займається?

• Вона тобі подобається?

• У неї є погані звички?

• У неї є якісь бажання?

• Що тобі спадає на думку, коли ти дивишся на цю нама­льовану людину?

• Ця людина здорова?

• Що найбільше хоче ця людина?

Під час цієї бесіди з дитиною ви можете попросити її роз'яснити або прокоментувати незрозумілі деталі, сумнівні або нечіткі місця. Запитайте також, яка частина тіла, на її думку, вийшла найкраще й чому, а яка частина найневдаліша, чому.

Інший варіант бесіди з дитиною — попросити її скласти іс­торію про цю людину.

Інтерпретація результатів тесту

Коротка версія обробки графічної інформації

З відповідей на поставлені нижче запитання можна зрозуміти, чи не проявляє дитина якихось явних відхилень.

Оцініть малюнок дитини за такими пунктами:

1. У людини намальована голова.

2. У неї дві ноги.

3. У неї дві руки.

4. Тулуб достатньо відокремлений від голови.

5. Довжина і ширина тулуба пропорційні.

6. Плечі добре промальовані.

7. Руки і ноги сполучені з тулубом правильно.

8. Місця з'єднання рук і ніг із тулубом добре виокремлені.

9. Шию добре видно.

10. Довжина шиї пропорційна до розмірів тіла й голови.

11. У людини намальовані очі.

12. У неї намальований ніс.

13. Намальований рот.

14. Ніс і рот нормальних розмірів.

15. Видно ніздрі.

16. Намальовано волосся.

17. Волосся промальовано добре, воно рівномірно покриває голову.

18. Людина намальована в одязі.

19. Намальовані основні частини одягу.

20. Весь одяг, окрім указаного вище, добре промальований.

21. В одязі немає абсурдних і недоречних елементів.

22. На руках зображені пальці.

23. На обох руках п'ять пальців.

24. Пальці достатньо пропорційні і не дуже розчепірені.

25. Великий палець досить добре виділений.

26. Добре промальовані зап'ястя шляхом звуження та по­дальшого розширення передпліччя в області кисті.

27. Промальований ліктьовий суглоб.

28. Промальований колінний суглоб.

29. Голова має нормальні пропорції стосовно тіла.

30. Руки мають таку ж довжину, як і тулуб, або довші, але не більше ніж у два рази.

31. Довжина стоп рівна приблизно 1/3 довжини ніг.

32. Довжина ніг дорівнює приблизно довжині тулуба або ноги довші, ніж тулуб, але не більше ніж удвічі.

33. Довжина й ширина кінцівок пропорційні.

34. На ногах можна розрізнити п'яти.

35. Форма голови правильна.

36. Форма тіла загалом правильна.

37. Контури кінцівок передані точно.

38. Грубих помилок в решті частин немає.

39. Вуха добре помітні.

40. Вуха намальовані на потрібному місці й мають нормальні розміри.

41. На обличчі промальовані вії та брови.

42. Зіниці розташовані правильно.

43. Очі пропорційні розмірам обличчя.

44. Людина дивиться прямо перед собою, очі не скошені вбік.

45. Чітко помітні лоб і підборіддя.

46. Підборіддя відокремлене від нижньої губи. Малюнок дитини повинен відповідати приведеному вище

опису. Що ближче малюнок до цього зразка, то вище рівень розвитку дитини.

Порівняйте малюнок із зазначеним вище зразком. За кожну позитивну відповідь зарахуйте один бал і підсумуйте отримані бали. Нормально розумово розвинена дитина повинна набрати відповідно до свого віку вказані нижче бали.

• 5 років — 10 балів;

• 6 років — 14 балів;

• 7 років — 18 балів;

• 8 років — 22 бали;

• 9 років — 26 балів;

• 10 років — 30 балів;

• 11 років — 34 бали;

• 12 років — 38 балів;

• 13 років — 42 бали;

• 14 років — понад 42 бали.

На користь дитини свідчать такі додаткові деталі малюнка, як ломачка, портфель, роликові ковзани тощо, за умови, що ці деталі є доречними на цьому малюнку або навіть необхідними для зображеної людини, наприклад, меч для воїна.

На малюнку можуть бути зображені і негативні моменти, на які слід звернути увагу, оскільки вони можуть свідчити про певні проблеми.

• На обличчі немає очей; одне око на обличчі в анфас; двоє очей на обличчі в профіль.

• Немає носа; ніс у вигляді однієї вертикальної лінії або крапки.

• Немає рота; одновимірний рот у вигляді горизонтальної лінії.

• Немає тулуба; тулуб у вигляді палички.

• Немає рук; немає пальців.

• Кисті у вигляді рукавиць; кисті-обрубки або круги без пальців.

• Немає ступень; ноги-обрубки.

• Немає одягу; немає ніяких статевих ознак.

• Гомілка ширша за стегно; інші порушення пропорцій тіла.

Відзначте перш за все чи є грубі помилки в зображенні фі­гури, наприклад, перераховані вище. Якщо ми виходимо з того, що малюнок людської фігури символізує образ тіла, який вва­жається дуже вразливим до зовнішніх подразників, що впли­вають на емоційний стан дитини, то на малюнку символічно відбиватимуться проблеми, які вона відчуває.

Що суттєвіший розлад дитини, то більше страждає як образ тіла, так і його графічне представлення. Услід за образом тіла малюнок може бути спотворений повністю, частково або просто відрізнятися від загальноприйнятого.

Серед серйозних відхилень: зображення фігури з розрізне­ними частинами тіла, недоречні деталі, зображення замість людини іншого об'єкта, стирання намальованої людської фігури, жорсткі, нерухомі або дуже химерні фігури. Подібні випадки свідчать про серйозні проблеми й емоційні розлади дитини.

Додаток 6