Соціалізація дітей з особливими потребами в умовах сучасного суспільства стикається з певними труднощами. Тому так гостро стоїть питання інклюзивної освіти в Україні, а необхідність у методичних та практичних матеріалах щодо роботи з такими дітьми відчувають і дефектологи, і вихователі дошкільних закладів загального типу, і батьки

Моніторинг індивідуальних досягнень дітей з особливими потребами

Ківерцівський спеціальний дошкільний дитячий будинок «Соне-іко» — заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківсько­го піклування, які мають порушення психофізичного та розумового розвитку: затримку психічного розвитку (ЗПР) внаслідок ранньої со­ціальної депривації (відсутності піклування батьків), затримку психо-мовленнєвого розвитку (ЗПМР), загальний мовленнєвий недорозви­ток (ЗМНР) І —III ступенів, легку та помірну розумову відсталість. Наш педагогічний колектив спрямував свою роботу на виправлення наявних та попередження вторинних дефектів розвитку вихованців, щоб кожній дитині забезпечити максимально можливий рівень фізич­ного, розумового та духовного поступу. Адже для наших випускників питання соціальної адаптації стоїть надзвичайно гостро.

З огляду на те, що для здійснення навчально-виховного процесу педагогам не вистачає спеціальної методичної літератури та навчаль­них програм для дітей з особливими потребами, ми вирішили ство­рити авторську програму на основі досвіду роботи педагогічного ко­лективу нашого дитячого будинку.

Значення та особливості моніторингу індивідуальних досягнень

Творча група узагальнила і глибокого проаналізувала педагогіч­ний доробок провідних педагогів закладу. Працюючи над програ­мою, вчителі-дефектологи розробили та апробували перспективні плани освітньої та корекційної роботи з дітьми з особливими потре­бами з визначенням тематики, завдань, форм та змісту роботи за роз­ділами «Сенсорний розвиток», «Формування елементарних матема­тичних уявлень». Триває робота над розділами «Розвиток мовлен­ня» та «Ознайомлення з навколишнім світом».

Щоб переконатися в ефективності спланованої навчально-корекційної роботи, постала необхідність виявити рівень знань ви­хованців за кожним з розділів програми. Адже дані діагностичних обстежень дітей констатують їхні реальні індивідуальні досягнення і є орієнтиром для диференціації змісту навчання кожної дитини.

Моніторингові завдання для кожної вікової групи дібрали з ура­хуванням вікових особливостей психічного та розумового розвитку дітей.

Перцепція (від лат. регсеріїо — сприймання, пізнавання) — чуттєве сприйняття зовнішніх предметів. До перцептивних дій належать рухи руки, що з тією чи тією метою обстежує пред­мет, очей, що відтворюють контур предмета, виділяючи найсуттєвіші його ознаки, тощо.

Так, у молодших дошкільників одним з основних показників

розвитку є сформованість перцеп­тивних дій. Отже, застосовуємо та­кі завдання, щоб їх виконання по­требувало практичних дій. Для ді­тей молодшого дошкільного віку показова і спільна діяльність з до­рослими, що передбачає допомогу під час виконання завдань. Ступінь такої допомоги обов'язково враховується під час обстеження. Усі до­слідження педагог проводить у формі гри з дитиною.

Під час моніторингу індивідуальних досягнень старших до­шкільників враховується як обсяг окремих знань, умінь і навичок, що готують дитину до успішного оволодіння читанням, письмом, ма­тематикою, так і рівень сформованості та обсяг інваріантних дій і операцій, що є одними і тими самими в різних видах діяльності, а та­кож ступінь самостійності дитини під час виконання завдання. До­рослий допомагає лише в тому разі, коли дитина не може самостійно впоратися із завданням.

Проте чіткого розподілу завдань за віковим принципом дотриму­ватися не варто, адже розвиток дітей з особливими потребами не відпо­відає їхньому хронологічному віку. А отже педагог, добираючи завдан­ня для дитини, має орієнтуватися на її індивідуальні особливості.

Методика проведення моніторингу