Тема 9: Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві

Мета роботи: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

• місце філософії в самопізнанні людини;

• основні риси філософії;

• соціальну спрямованість філософського знання.

Питання теми

1. Місце філософії в самопізнанні людини.

2. Основні риси філософії.

3. Соціальна спрямованість філософського знання.

Методичні рекомендації

При підготовці до першого питання загострити увагу на тому, що філософія є не тільки візитною карткою цивілізації і культури, а й їх основою та животворним ферментом. Як говорив Гегель, філософія – це епоха, осягнена розумом. Філософія «тримає руку на пульсі природи моральних, художніх пошуків, колізій і Буття».

Розкриваючи зміст другого питання, треба звернути увагу на основні риси філософії: наочність, діалектичність, історизм, критичність, гуманістичний характер.

Необхідно підкреслити, що філософія обернена до людини і ставить проблему людини на перше місце. Як говорив Протагор: «Людина – вища цінність і мета будь-якої цивілізації», «міра усіх речей».

При підготовці до третього питання потрібно загострити увагу на тому, що динамічні процеси сучасного суперечливого світу ставлять кожну людину в складні умови соціального життя. Зростаюча напруга, пов’язана зі зміною ціннісних орієнтацій, необхідність пошуку і швидкого знаходження рішень, стресові ситуації – все це – проблеми людського буття, збереження і розвитку особистості, її внутрішнього світу, світоглядної культури.

У сучасних умовах світоглядні уявлення і переконання формуються в контексті переоцінки нашого історичного минулого, утвердження плюралізму, розмаїття думок, поглядів на різні питання суспільного життя.

Соціальна спрямованість філософського знання – бачити недосконалість світу повсякденної реальності, суспільних відносин, руйнувати усталені стереотипи, шукати шляхи гармонізації людини і навколишнього світу.

Питання для самоконтролю

1. Чому філософія – «візитна картка цивілізації»?

2. У чому полягає цінність філософії?

3. Які характерні риси філософії?

4. У чому полягає соціальна спрямованість філософського знання?

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Філософія і світогляд.

2. Філософія в системі культури.

3. Роль філософствування у людському житті.

4. Людина як вища цінність у системі філософського знання.

Бібліографічний список

Основна література:3, 8, 9, 13, 14, 15, 16, 17.

Додаткова література: 7, 13, 55, 73.

Тема 10: Філософія античного світу

Мета роботи: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

• універсалістські орієнтації до сократичної філософії;

• особливості класичної еллінської філософії;

• специфіку римсько-елліністичного періоду.

Питання теми

1. Давньогрецька (еллінська) філософія.

Методичні рекомендації

При підготовці даного питання, потрібно загострити увагу на тому, що філософія в Елладі виникає як світогляд промислово-торгівельної частини населення, що почали боротися за владу, відбираючи її в аристократів-землевласників.

Необхідно підкреслити, що слід відрізняти такі періоди у розвитку давньогрецької філософії:

• Досократичний період (VІІ – початок ІV в. до н.е.) – Фалес, Анаксімандр, Анаксімен, Геракліт, Ксенофан, Піфагор, та його учні Емпедокл, Анаксагор, Левкіп, Демокріт.

• Класичний період (490 р. до н.е. – 322 р. до н.е.) – Софісти – Протагор, Горій, Гіпій, Крітій, Гіподам; Сократ, Платон, Аристотель.

• Елліністичний період (кінець ІV в. до н.е. – V в. н.е.) – епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм.

Однією з головних проблем грецької філософії є проблема буття – онтологія:

І період: з чого походить усе суще?;

ІІ період: людина – міра усіх речей;

ІІІ період: суспільство як засіб для особистого щастя індивіду.

Окрему увагу доцільно звернути на історичне значення античної філософії, оскільки за часів античності було закладено фундамент майбутніх філософських вчень і дискусій. Філософія стародавнього світу, особливо антична, надала міцного імпульсу розвитку людської думки. Класична антична філософія стала основою розвитку європейської та вітчизняної філософської думки. Пошуками відповідей на питання, що були поставлені в той час, займаються сучасні філософи, використовуючи багату спадщину давньогрецьких мислителів.