
- •Навчально-методичний посібник
- •6.030504 «Економіка підприємства»,
- •6.030505 «Управління персоналом та економіка праці»
- •Структура залікового кредиту курсу
- •2. Програма дисципліни змістовий модуль і релігієзнавство
- •Тема 1. Релігія як форма світогляду, її предмет і функції
- •Тема 2. Релігійно-філософські системи Стародавнього світу
- •Тема 3. Етнонаціональні, світові та новітні релігійні системи. Історія і сучасний стан релігійних вірувань та конфесій в Україні
- •Змістовий модуль іі
- •Тема 8. Логіка дискурсу
- •Змістовий модуль iіі філософія
- •Тема 9. Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві
- •Тема 10. Філософія античного світу
- •Тема 11. Філософія середньовічного суспільства
- •Тема 12. Філософія відродження і Реформації
- •Тема 13. Філософія Нового часу та доби Просвітництва
- •Тема 14. Німецька класична філософія та марксизм
- •Тема 15. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні
- •Тема 16. Сучасна світова філософія
- •Тема 17. Онтологія
- •Тема 18. Гносеологія
- •Тема 19. Антропологія
- •Тема 20. Соціальна філософія
- •3. Методичні рекомендації до семінарських занять семінарське заняття № 1
- •Тема 2: Релігійно-філософські системи Стародавнього світу
- •Методичні рекомендації
- •Питання для обговорення
- •Ключові терміни та поняття
- •Питання для повторення
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Додаткова література: 21, 26, 37, 50, 54, 55, 59, 71, 83, 85, 93, 94, 96, 106, 110, 114, 124, 133, 137, 143, 150, 152, 173, 174, 175, 186, 195. Семінарське заняття № 2-3
- •Тема 3: Етнонаціональні, світові та новітні релігійні системи. Історія і сучасний стан релігійних вірувань та конфесій в Україні
- •Методичні рекомендації
- •Питання для обговорення
- •Ключові терміни та поняття
- •Питання для повторення
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Семінарське заняття № 4
- •Тема 4: Свобода совісті та толерантність
- •Методичні рекомендації
- •Семінарське заняття № 5
- •Тема 5: Логіка як основа філософського світогляду
- •Методичні рекомендації
- •Семінарське заняття № 6
- •Тема 6: Основи понятійного мислення
- •Семінарське заняття № 7-8
- •Тема 7: Складові форми мислення, судження та умовиводу
- •Методичні рекомендації
- •Питання для обговорення
- •Ключові терміни та поняття
- •Питання для повторення
- •Тема 9: Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві
- •Тема 10: Філософія античного світу
- •Питання для обговорення
- •Ключові поняття і терміни
- •Питання для повторення
- •Тема 11: Філософія середньовічного суспільства
- •Семінарське заняття № 12
- •Тема 12: Філософія Відродження і Реформації
- •Бібліографічний список
- •Семінарське заняття № 13
- •Тема 13: Філософія Нового часу та доби Просвітництва
- •Методичні рекомендації
- •Семінарське заняття № 14
- •Тема 14: Німецька класична філософія та марксизм
- •Семінарське заняття № 15
- •Тема 15: Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні
- •Методичні рекомендації
- •Питання для обговорення
- •Ключові поняття і терміни
- •Питання для повторення
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Семінарське заняття № 16
- •Тема 16: Сучасна світова філософія
- •Методичні рекомендації
- •Питання для обговорення
- •Ключові поняття і терміни
- •Питання для повторення
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Семінарське заняття № 17-18
- •Тема 17: Онтологія
- •Методичні рекомендації
- •Питання для обговорення
- •Ключові поняття і терміни
- •Питання для повторення
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Семінарське заняття № 19-20
- •Тема 18: Гносеологія
- •Методичні рекомендації
- •Питання для обговорення
- •Ключові поняття і терміни
- •Питання для повторення
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Семінарське заняття № 21-22
- •Тема 19: Антропологія
- •Методичні рекомендації
- •Питання для обговорення
- •Ключові поняття і терміни
- •Питання для повторення
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Семінарське заняття № 23-24
- •Тема 20: Соціальна філософія
- •Методичні рекомендації
- •Питання для обговорення
- •Ключові поняття і терміни
- •Питання для повторення
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •4. Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Тема 1: Релігія як форма світогляду, її предмет і функції
- •Питання теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Тема 2: Релігійно-філософські системи Стародавнього світу
- •Питання теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Тема 3: Етнонаціональні, світові та новітні релігійні системи. Історія і сучасний стан релігійних вірувань та конфесій в Україні
- •Питання теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Тема 4: Свобода совісті та толерантність
- •Питання теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Тема 5: Логіка як основа філософського світогляду
- •Питання теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Тема 6: Основи понятійного мислення
- •Питання теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Тема 7: Складові форми мислення, судження та умовиводу
- •Питання теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Тема 8: Логіка дискурсу
- •Питання теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9: Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві
- •Тема 10: Філософія античного світу
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 11: Філософія середньовічного суспільства
- •Тема 12: Філософія Відродження та Реформації
- •Тема 13: Філософія Нового часу та доби Просвітництва
- •Тема 14: Німецька класична філософія та марксизм
- •Тема 15: Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні
- •Тема 16: Сучасна світова філософія
- •Питання для самоконтролю
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Тема 17: Онтологія
- •Питання теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Тема 18: Гносеологія
- •Питання теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Тема 19: Антропологія
- •Питання теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для повторення
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Тема 20: Соціальна філософія
- •Питання теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Теми для написання доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •5. МетодичНі рекомендаЦії до виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань
- •5.1. Перелік індивідуальних навчально-дослідних завдань до змістового модулю і
- •До змістового модулю іі
- •До змістового модулю ііі
- •6. Контрольні заходи
- •6.1. Перелік питань до модульних контролів До модульного контролю № 1
- •До модульного контролю № 2
- •6.2. Перелік питань до письмового екзамену
- •7. Критерії оцінки знань та вмінь студентів
- •1. Загальні положення оцінки знань та вмінь студентів
- •2. Критерії оцінки навчальної діяльності студентів
- •2.1.Критерії оцінки знань та вмінь студентів під час поточного контролю
- •2.1.1.Критерії оцінки знань та вмінь студентів на семінарських заняттях
- •2.1.2.Критерії оцінки знань та вмінь студентів під час модульного контролю
- •2.1.3.Критерії оцінки індивідуальних навчально-дослідних завдань
- •2.1.4.Критерії оцінки знань та вмінь з самостійної роботи студентів
- •2.2. Загальні критерії оцінки знань та вмінь студентів під час підсумкового контролю
- •8. Бібліографічний список Змістовий модуль і
- •Змістовий модуль іі
- •Змістовий модуль ііі
Семінарське заняття № 12
Тема 12: Філософія Відродження і Реформації
Мета заняття: поглибити, узагальнити та систематизувати знання студентів про:
філософію епохи Відродження, її особливості;
основні концепції і напрямки філософії епохи Відродження і Реформації.
План
Головні напрями та риси філософії епохи Відродження.
Геліоцентрична теорія М. Коперніка.
Пантеїстична філософія природи Джордано Бруно.
Нові концепції держави і права у філософії Відродження.
Значення філософії Відродження.
Методичні рекомендації
Розкриваючи зміст першого питання треба звернути увагу на суть Відродження, яка полягає в утвердженні гуманізму: на перший план висувається яскрава, мужня постать людини-творця, енергійного діяча своєї епохи.
Для філософії епохи Відродження характерні такі періоди:
Перехідний період (друга половина ХІІІ – початок ХІV ст.).
Раннє (Італійське) Відродження, гуманізм (кінець ХІІІ – ХV ст.).
Пізнє (північне) Відродження (кінець ХV-ХVІ ст.).
Головні риси епохи:
перехід від теоцентризму до антропоцентризму в розумінні світу;
визнання творчої здатності людського розуму;
прагнення до земного щастя;
відкриття людської особистості в її цілісності;
звернення уваги на внутрішню земну богоподібність людини і відмова від зовнішньої «інституальної істоти божої»;
повернення людини до життєвої активності й утвердження її віри в себе;
обґрунтування основних принципів протестантської етики з її сакралізацією праці та принципом «Хочеш жити – вмій працювати»;
освоєння досягнень культури та оволодіння багатством древньої філософії.
Звертаючи увагу на друге питання, необхідно підкреслити, що у поглядах на світобудову Миколи Коперніка (1473 – 1543) проявився справжній світоглядний переворот епохи Відродження.
Геліоцентрична теорія створена і обґрунтована М. Коперніком, повністю заперечувала середньовічні теологічні уявлення про Всесвіт і місце людини у ньому. Вона відкривала принципово нові шляхи для розвитку природознавства, зокрема фізики та астрономії.
Аналізуючи третє питання необхідно звернути увагу на пантеїстичну філософію Джордано Бруно (1548 – 1600). Згідно з Дж. Бруно:
природа є матеріальною, а матерія тлумачиться як «початок», що все породжує з власного лона;
природа – всезагальна «одухотвореність» буття, «світова душа», «розлитий» у реальності Бог (Бог в усій природі);
Всесвіт безкінечний та світи множинні;
Всесвіт єдиний, безкінечний; він не породжується і не знищується, не може зменшуватися або збільшуватися.
При підготовці четвертого питання доцільно звернути увагу на нові концепції держави і права у філософії Нікколо Макіавеллі (1469 – 15227), Томаса Мора (1478 – 1535 ), Томмазо Кампанелли (1568 – 1639).
Нікколо Макіавеллі (1469-1527):
звертає увагу на проблему необхідності свободи волі. Серед різноманітних стимулів людської діяльності називає інтерес (провідні інтереси – збереження і примноження майна).
обґрунтовував необхідність сильної монархічної влади, абсолютизму, хоча ідеальним устроєм вважав республіку як виразника народного суверенітету.
Ідеї утопічного соціалізму Томаса Мора (1478-1535) – твір «Утопія», Томазо Кампанелли (1568-1639) – твір «Місто Сонця»:
переконані, що приватна власність спричиняє всі суспільні негаразди та злиденність абсолютної більшості народу
сформулювали основні принципи майбутнього суспільства, що базується на розумних «природних» засадах: планове суспільне господарство; обов’язкова для всіх праця, результати якої розподіляються за потребами; всі дорослі члени суспільства беруть участь у політичному управлінні; всі діти мають право на безплатну освіту, яка має бути тісно пов’язана з трудовим вихованням та ін.
Розкриваючи п’яте питання необхідно підкреслити, що роздуми про людяність, створення умов життя, гідних людини, у епоху відродження набули конкретно-історичного і соціального контексту і виміру. У реальних умовах епохи це проявилось у створенні високих зразків художньої, літературної творчості, вимогах перебудови суспільства шляхом розвитку світської культури, науки, де все людське повинно бути підпорядковане людському розуму. Ідеї гуманізму мали значну історичну цінність у плані розвитку духовної культури, самосвідомості людини.
Питання для обговорення
Феодальна культура була кроком вперед у людському поступі. Чи варто було повертатися до язичницької античності?
Чому гуманізм Відродження і сьогодні – важлива умова для більш фундаментальних знань історії філософії?
Яким чином поява релігійної течії протестантизму вплинула на особливості філософської думки епохи Реформації?
Ключові поняття і терміни
Відродження антропоцентризм
богоподібність геоцентризм
геліоцентризм пантеїзм
гуманізм утопічний соціалізм
Реформація протестантизм
Питання для повторення
Відомо, що в епоху Відродження стверджується нова самосвідомість людини, нова суспільна позиція. У чому конкретно це виражається?
Які основні теми й проблеми філософії Відродження?
Що свідчить про поступальний розвиток західноєвропейської філософії в епоху Відродження?
У чому полягає гуманізм і драма філософії Відродження?
Теми для підготовки доповідей та рефератів
Відродження (Ренесанс) – епоха найбільших змін соціально-економічного і культурного життя Західної і Центральної Європи.
Гуманізм Відродження і сьогодення.
Проблеми цілісності людини та людського буття у філософії доби Відродження.
Проблеми конечного і безкінечного у філософії доби Відродження.
Пантеїстична філософія природи Джордано Бруно.
Нові концепції держави і права у філософії М. Макіавеллі, Ж. Бодена, Т. Мора, Т. Кампанелли.
Геліоцентрична теорія М. Коперника.