- •«Комп’ютерна графіка»
- •Структура робочої навчальної програми дисципліни
- •(За вимогами ects)
- •Комп’ютерна графіка
- •1 Передмова
- •1.1 Місце дисципліни у навчальному процесі
- •1.2 Задачі вивчення дисципліни
- •1.3 Перелік попередніх дисциплін
- •2 Структура та зміст дисципліни
- •2.1 Розподіл обсягу в кредитах
- •2.2 Найменування тем дисципліни та розподіл обсягу у годинах
- •8 Семестр
- •2.3 Розподіл кредитів та балів в семестрі
- •8 Семестр
- •2.4 Найменування та зміст модулів та лекцій
- •8 Семестр Семестровий модуль 1 Основні поняття кг
- •Тема 1. Кг як наукова дисципліна ([1], с. 3–7, [2], с. 4–5, [3], с. 3–5, [16], с. 6–10, [22], с. 4–5).
- •Тема 2. Технічне забезпечення скг ([16], с. 11–43; [22], с. 5–8).
- •Тема 3. Колір у кг ([16], с. 23–26; [22], с. 6)
- •Тема 4. Системи координат та перетворення ([16], с. 79–99; [22], с. 9-16)
- •Семестровий модуль 2 Основи програмного забезпечення кг
- •Тема 5. Математичне забезпечення скг ([22], с. 11; [16], с. 57-67)
- •Тема 6. Алгоритмічні основи скг ([16], с. 79-157, [22], с. 17-18)
- •2.5 Лабораторні заняття
- •3. Кредитно-модульна система оцінки знань
- •4. Навчально-методичні матеріали з дисципліни
- •4.1 Рекомендована література.
Тема 4. Системи координат та перетворення ([16], с. 79–99; [22], с. 9-16)
Лекція 7. Основні поняття, класифікація перетворень, однородні координати
7.1 Поняття про систему координат у КГ
7.2 Системи координат (СК) у СКГ
7.3 Класифікація перетворень
7.4 Однородні координати
Лекція 8. Афінні перетворення на площині та їхні властивості
8.1 Поняття афінного перетворення.
8.2 Властивості афінних перетворень на площині
Лекція 9. Тривимірні афінні перетворення та їхні властивості
9.1 Як виконується тривимірне афінне перетворення
9.2 Теорема Ейлера
9.3 Властивості тривимірних афінних перетворень
Семестровий модуль 2 Основи програмного забезпечення кг
Тема 5. Математичне забезпечення скг ([22], с. 11; [16], с. 57-67)
Лекція 10. Математичне забезпечення СКГ
10.1 Основні математичні методи, що застосовуються при розробці ПЗ СКГ
10.2 Збереження растрових графічних даних
Тема 6. Алгоритмічні основи скг ([16], с. 79-157, [22], с. 17-18)
Лекція 11. Алгоритми побудови графічних примітивів
11.1 Алгоритми побудови графічних відрізків (векторів)
11.2 Растрова розгортка кіл
11.3 Алгоритми побудови довільних кривих
11.4 Растрова розгортка суцільних областей
Лекція 12. Методи рендерінгу полігональних моделей
12.1 Моделювання освітлення
12.2 Зафарбовування методом Гуро
12.3 Зафарбовування методом Фонга
12.4 Методи видалення невидимих поверхонь
Тема 7. Графічна коренева система (ГКС) ([16], с. 48-54, [22], с. 9)
Лекція 13. Графічна коренева система (ГКС)
13.1 Поняття про ГКС
13.2 Засоби забезпечення незалежності ГКС від графічних пристроїв
Тема 8. Графічні формати ([16], с. 55-69; [22], с. 10).
Лекція 14. Формати графічних даних
14.1 Поняття про графічний формат
14.2 Растрові формати
14.3 Векторні та метафайлові формати
14.4. Стиск графічних даних
Тема 9. Графічні API-інтерфейси. ([16], с. 70; [22], с. 12).
Лекція 15. Графічні API-інтерфейси
15.1 Поняття про графічний API-інтерфейс
15.2 Універсальні графічні API-інтерфейси
15.3 Спеціалізовані графічні API-інтерфейси
Тема 10. Найбільш розповсюджені готові засоби роботи з КГ ([14], с. 15-21; [5], с. 20–47, [6], с. 210–300; [7], с. 1–38, [8], с. 1–416; [9], с. 1–384, [10], с. 1–256; [11], с. 1–128, [12], с. 1–144; [13], с. 1–12, [14], с. 129–135; [15], с. 201–207)
Лекція 16. Загальна характеристика готових засобів роботи з КГ
16.1 Функціональні можливості найбільш розповсюджених готових засобів роботи з КГ
16.2 Порівняльна характеристика найбільш розповсюджених засобів роботи з КГ
Лекція 17. Найпростійші засоби КГ
17.1 Графічні можливості стандартних програм Windows
17.2 Графічні можливості Word
Лекція 18.Деякі складні засоби сучасної КГ
18.1 Функціональні можливості Macromedia Flash
18.2 Функціональні можливості Corel Draw
18.3 Функціональні можливості Adobe Photoshop
2.5 Лабораторні заняття
Реалізація головної методологічної концепції дисципліни на лабораторних роботах виконується на трьох лабораторних роботах, які мають завдання інженерного напрямку, обсягом 18 годин (у кожному семестрі), та мають характер лабораторно-практичних занять.
Зміст лабораторних робіт пов'язаний з питаннями синтезу графічних зображень. Основна увага приділяється формуванню навичок програмування. Отримані результати повинні бути самостійно інтерпретовані та зроблені висновки.
В методичних вказівках розглянуто використання сучасних засобів КГ.
Методичне забезпечення лабораторних робіт – методичні вказівки [23].
Обсяг у годинах |
Назва та стислий зміст |
Характер заняття та мета |
6 |
1. Побудова фракталів |
Мета роботи – придбати навички роботи зі середовищем розробки Visual C++, вивчання основних принципів програмування графічними засобами GDI, ознайомлення з теорією фракталів. |
6 |
2. Побудова графіка функції одної змінної
|
Мета роботи – вивчення основних принципів оперування з системами координат та їхнім перетворенням. Придбання навичок роботи з основними графічними примітивами та їхніми атрибутами, ознайомлення з принципами програмування інтерактивної КГ |
6 |
3. Основи OpenGL |
Мета роботи – вивчення принципів робот из бібліотеками OpenGL та GLUT, ознайомлення з основними типами проекцій та афіними перетворюваннями |