На захист виносяться такі твердження:
1. Підтекст поетичного твору – це його повноцінний образний складник, що підлягає обов’язковому відтворенню при перекладі.
2. За присутності підтексту поетичний твір як макрообраз характеризу-ється наявністю субсемантичного образу чи образів, які мають ознаки домі-нантності при перекладі.
3. Субсемантичний образ – це образ, що виникає, декодується та відтво-рюється в перекладі на семантико-композиційному рівні.
4. У перекладі субсемантичного образу значну роль відіграє дослідження системи внутрішніх текстових зв’язків. Основу для створення цієї системи складають два нерозривно пов’язані між собою процеси: процес повторення споріднених елементів у тексті та процес їх ретроспективного співвіднесення.
5. Контекст актуалізації та відтворення в перекладі підтексту поетичного твору – це рецептивний інтерпретаторський контекст, що функціонує в різних мовних та позамовних рамках: контекст поетичного твору, контекст ансамблю творів, контекст творчості даного поета чи його біографії, контекст напряму чи літератури, до якої належить поет, світовий історико-культурний контекст.
6. Ідіолектна символіка – вагомий чинник творення субсемантичного образу та його перекладацької інтерпретації.
7. Порядок розміщення творів у поетичній збірці чи книзі – суттєвий чин-ник, що впливає на адекватність декодування та відтворення в перекладі субсе-мантичних образів поетичних творів.
8. Еквівалентне відтворення субсемантичних образів – обов’язкова умова адекватного перекладу.
Теоретичне значення праці полягає в тому, що вона становить певний внесок у дослідження підтексту як елементу текстової та образної структури, у науковий розвиток макрообразної структури поетичного твору, теорії перекла-ду, лінгвістики тексту, лінгвостилістики, теорії інтерпретації тексту.
Практична цінність дисертації полягає в тому, що результати проведе-ного в ній дослідження можна використати в перекладацькій практиці, під час усіх видів аналізу поетичного твору та його перекладу, а також під час підго-товки перекладачів та критиків художнього перекладу, мовознавців і літерату-рознавців загалом. Матеріали дисертації можна застосовувати в курсах теорії перекладу і зіставної стилістики англійської та української мов. Методика по-рівняння й аналізу перекладів, встановлення достовірності образу, що відтво-рюється, може використовуватися для визначення якості перекладу.
Матеріал дослідження. Для практичного дослідження використано тво-ри та їх переклади видатного американського поета Роберта Фроста, більшість яких містить підтекст, створений за допомогою найрізноманітніших мовних і позамовних засобів, котрі нерідко поєднуються в межах одного цілісного тек-сту, що є характерною рисою ідіостилю Фроста.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розді-лів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації ста-новить 218 сторінок, із них 183 сторінки – основний текст. Список використа-них джерел налічує 377 позицій, із них 317 – науково-критичні праці та довід-кова література, 60 – джерела ілюстративного матеріалу.