3. Основні теорії економічної єдності світу

Неотехнологічні теорії в міжнародній практиці

Істотні зміни у світовій економіці (нові типи поділу праці, розшарування товарного обороту, розмаїтість світогосподарських суб'єктів, різнопорядковість і різнонаправленість тенденцій розвитку й ін.) визначають адекватні підходи до участі в міжнародній торгівлі

• Найбільший науковий прогрес можна виявити не стільки в теоретичних новаціях, скільки в розгортанні емпіричних досліджень (які стали можливими завдяки розширенню інформаційної бази даних і вдосконалюванню методології аналізу) і застосуванні теоретичних концепцій щодо рішення конкретних практичних проблем

На зв'язок технології й бізнесу, підкреслюючи необхідність їхньої інтеграції, одним з перших звернув увагу у своїй роботі «Управління науково-технічними нововведеннями» Б. Твісс: “Ні організацію, ні покупців не цікавить технологія сама по собі, так само як і розумність прийняття того або іншого технічного рішення. Їх цікавить користь, що вони можуть одержати від цієї технології, і витрати на неї.

Багато технологів не усвідомлюють це повною мірою. Однак таке розуміння дуже важливо для визначення майбутнього, оскільки, якщо неможливо визначити причину доцільності того або іншого результату, його й досягти непросто. Яким би очевидним не здавався успіх технології, якщо в ній немає необхідності, її повне досягнення малоймовірне. Тому технологію рухає ринок, значить, увага технологів повинна бути сконцентрована на ньому”.

• розподіл ризику, пов'язаного з розробкою й використанням нових технологій;

• розширення доступу до сьогочасної технології, яка застосовується в інших регіонах;

• зосередження на комерційному використанні наукових результатів;

• запобігання труднощів, обумовлених розходженнями в патентних законодавствах;

• подолання перешкод в одержанні ліцензій на продаж товарів за кордоном;

• прагнення окупити витрати на проведення дорогих наукових робіт;

• об'єднання окремих винаходів у рамках нових систем виробничого або споживчого призначення;

• використання уніфікації й стандартизації, що охоплюють всі стадії створення виробу.

NB!!! У міжнародній економіці носіями технології можуть виступати товари й інші фактори виробництва: товар - у випадку міжнародної торгівлі високотехнологічними товарами; капітал - у випадку міжнародної торгівлі високотехнологічними капіталомісткими товарами; праця - у випадку міжнародної міграції висококваліфікованих науково-технічних кадрів; земля - у випадку торгівлі природними ресурсами, для розробки яких використане сучасне науково-технічне досягнення.

Виділяються емпіричні дослідження Дж. Тілтона [Tilton J.], Дж. Досі, К. Павітта й Л. Соєте [Dosi G., Pavitt K. and Soete L.], які доводять, що торгівля продуктами обумовлена технологічними розходженнями між країнами. Швидке поширення й неухильне вдосконалювання інформаційних і особливо метатехнологій привели до досить істотних, а в цілому ряді напрямків, до принципових змін у функціонуванні їхніх суспільств, які використовують і в їхній взаємодії з іншими менш розвинутими країнами. [12, c.51] Відповідно до теорії технологічного розриву, запропонованої М. Познером, розробка нової технології дає тимчасову монополію у виробництві й експорті заснованого на ній товару. Підприємець у країні-новаторі протягом певного часу дістає додатковий прибуток. Експлуатація інноваційних конкурентних переваг звичайно спостерігається у випадку створення нових продуктів і технологій їхнього виробництва, а не продовження життєвого циклу існуючих продуктів і технологій.

Країна, яка першою створила інноваційну технологію й почала робити на її основі товари, стає експортером цих товарів і укладеної в них технології, навіть якщо в неї немає відносної переваги між партнерами за іншими параметрами.

Цю теорію розгорнув Р. Вернон [Vernon R.]. Його парадигма циклу міжнародного виробництва товару описує динамічну взаємодію міжнародної торгівлі й іноземного інвестування. Оригінальність концепції регіонального життєвого циклу полягає в комбінуванні елементів міжнародної економіки (торгівля між країнами й причини переміщення цілих галузей) з теорією маркетингу (крива життєвого циклу товару).

Парадигма (від греч. paradeigma - приклад, зразок) – строго наукова теорія, втілена в системі понять, які відображають істотні риси дійсності.

NB!!! Життєвий цикл включає стадії, що змінюють логіку просування товару. Кожна з них відповідає певному етапу міжнародного обміну, аналіз яких дозволив скласти відповідну таблицю. На особливості міжнародної торгівлі готовими виробами вперше звернув увагу С. Ліндер [Linder S.B.].

Дослідження Ліндера показало, що торгівля між розвинутими країнами часто викликана не порівняльними перевагами, а іншими причинами. Оскільки оптимум якості й ціни товарів на ринку, звичайно залежить від обсягу платіжних засобів імпортера, споживчі товари найкращої якості ввозяться переважно в країни з найбільш високими доходами на душу населення, товари середньої якості - у країни з помірними доходами. Тому держави з більш-менш схожими рівнями доходів схильні мати приблизно однакову структуру попиту на товари (за їхнім асортиментом і якістю). Коли наукові дослідження перестають бути вирішальним фактором порівняльної переваги, виробництво переміститься в країни, які містять порівняльну перевагу за іншими елементами витрат, наприклад, некваліфікована праця.

Поняття “нововведення” охопило відкриття й технічні вдосконалення, спрямовані не лише на задоволення смаків найбільш забезпечених споживачів, але й на скорочення потреб у земельних ресурсах (що важливо для західноєвропейських фірм) і в сировину (що важливо для японських фірм).

Теорія життєвого циклу товару відповідає історії розвитку багатьох галузей. Текстильна, шкіряна, гумовотехнічна, целюлозно-паперова галузі промисловості, розвиток яких почалося ще на початку ХХ ст., зараз перемістилися в країни, що розвиваються.

Елемент	Впровадження	Ріст	Зрілість	Занепад
Цілі маркетингу	Ввести товар на ринок	Завоювати позицію на ринку	Утримати досягнуті позиції	Перейти до нового товару
Інформація	Про споживачів, готових прийняти товар	Про можливу ємність національного й закордонного ринків	Про повну ємність світового ринку	Про напрямки відновлення ринкового продукту
Товар	Пробний	Основний	Удосконалений	Диференційований
Споживачі	Новатори	Масовий національний ринок	Масовий світовий ринок	Консерватори
Задачі просування	Інформування про новий товар	Забезпечення впізнання	Підтримка переваг	Виведення товару з ринку
Число конкурентів	Невелике	Стійке зростаюче	Повільно зменшується	Скорочується
Ціна	Висока	Висока, яка потім стабілізується	Знижується	Низька, потім мінімальна
Рівень продажів	Невисокий	Росте, потім стабілізується	Від стабільного зменшується	Падає до мінімального
Прибуток	Низький	Збільшується	Стабілізується	Падає
Експорт країни нововведення	Незначний	Зростаючий	Знижується	Негативний. Перетворення в імпортера

Але є безліч типів продуктів, стосовно яких такого поводження не спостерігається.

 товари з дуже коротким життєвим циклом, що робить неможливим зниження витрат шляхом переміщення виробництва з однієї країни в іншу (виробництво програмного забезпечення);

 предмети розкоші, вартість яких малозначима для споживачів (виробництво дорогих яхт, автомобілів);

 товари з високими транспортними витратами, експорт яких недоцільний незалежно від етапу їхнього життєвого циклу;

 незалежно від типу продуктів з боку транснаціональних компаній відзначається тенденція до впровадження нових товарів на вітчизняній території й за кордоном майже одночасно.

Оскільки в цей час корпорації і їх конкуренти мають у своєму розпорядженні мережі закордонних філій, конкуренція поширилася з домашніх ринків на світові. “При анексії нових ринків корпоративні лідери формують стратегічні альянси й поглинають закордонні компанії. Це необхідно для того, щоб, забезпечуючи доступ до нових ринків і технологій, зберегти й усталити своє лідерство. Їхні рішення визначалися скоріше стратегічними цілями, ніж певними стадіями зрілості товару. Роль уряду в економіці й спонукальні механізми також сильно впливають на рішення інвесторів. Сьогодні типова ТНК проводить торговельні й інвестиційні стратегії одночасно в декількох країнах, створюючи єдину систему внутрікорпоративних трансакцій і взаємоакціонування”. Однак ця теорія спонукує досліджувати життєві цикли на глобальному рівні, включаючи, зокрема, розвиток технологій.

Технологічне лідерство дає безумовні переваги, пов'язані з відносно високою в порівнянні з витратами часток доданої вартості (її розміри обумовлені ціновими перевагами перших партій нових товарів, продажем ліцензій і обладнання для випуску нових виробів), що має місце на перших етапах життєвого циклу нової технології й нового виробу.

Країни, які підключилися до випуску нових виробів і оволодінню новими технологіями на завершальному етапі їхнього життєвого циклу, можуть мати вже більший об'єм випуску, проте значно менший об'єм внеску в національний продукт.

Таким чином, передумовою економічного росту є не прилучення до нових технологій як таке, а технологічне лідерство в деяких важливих напрямках.

Сучасні економічні теорії справедливо приділяють увагу досвіду, умінню, кваліфікації, які здобуваються головним чином на практиці; реально “неявне знання”, будучи специфічним для конкретних моделей, завдань і умов, не може бути передано.

Технологічні нововведення, складові основи національного багатства високорозвинених країн, визначених як постіндустріальні, сьогодні не можуть бути ефективно ні створені (вироблені), ні скопійовані, а в деяких випадках - навіть використані в умовах менш індустріальних, а тим більше аграрних суспільств. Тим часом потреба в них повсюдно залишається високою, тому що тільки на такій основі можливий поступальний розвиток.

Фахівці відзначають очевидні вади, споконвічно властиві національній моделі наздоганяючої модернізації.

Справа в тому, що лінійна модель, на якій заснована концепція імітуючого росту не враховує реальної спрямованості глобального процесу в сторону дивергенції світового співтовариства за рівнем соціально-економічного розвитку країн. У сучасних умовах може бути успішною тільки обганяюча модернізація, - треба бути кращим або унікальним.

Оцінка еволюції неотехнологічної теорії міжнародної торгівлі і її практичного використання переконує нас у тому, що немає потреби вважати відносну забезпеченість України природними ресурсами причиною скромної участі в сучасних формах міжнародних зв'язків, проте необхідно оптимізувати їхнє використання в процесі глобального відтворення, конкретизуючи роль і місце національної економіки в системі її всесвітніх обов'язків Варто звернути увагу на розвиток інноваційної діяльності. Національна здатність до нововведень не зводиться до досліджень і розробок, у результаті яких створюється новий продукт. Вона містить у собі все, що пов'язане з виробництвом, маркетингом, збутом і споживанням.

Говорячи про економічну єдність світу, не можна не сказати кілька слів про його фізичну єдність. Ця загальфілософська концепція є основою всім сучасним науковим поглядам на світові процеси й, таким чином, основою для наших подальших міркувань.

Наш Всесвіт живе й все в ньому рухається завдяки його пульсації, як це ми виявляємо по роботі нашого серця або періодичному наповненні пульсу на руці.

Таким чином, на противагу традиційно сформованого уявлення, що пов'язується з рухом у природі під дією сил тяжіння й тепла, джерелом руху виступають електромагнітні взаємодії.

Сучасне уявлення про фізичну єдність світу засноване на тому, що всі види фундаментальних фізичних взаємодій зводяться до однієї універсальної і основної електромагнітної взаємодії.

Отримана Формула Фізичної Єдності Світу (ФФЕС). Вона являє собою сполучення трьох констант у тотожності: кванта магнітного потоку (Фо), числа ? і елементарного електричного заряду е (Фо = ?е). Зміст доказу зводиться не тільки до обґрунтування електромагнітної природи світобудови, але й переведення електромагнітних сил з рангу близькодіючих в далекодіючі.

Переломлення знань, накопичених людством, через ФФЕС дозволить вирішити в найкоротший строкпродовольчу, енергетичну, транспортну й екологічну проблеми на біосумістністному і протизатратному способі в природокористуванні.

Модель Фізичної єдності світу має під собою реальну експериментальну основу: на її принципах вирішена проблема надпровідності без охолодження, підтвердженням чого є Рішення Роспатенту РФ від 27 жовтня 1999 р. про видачу патенту № 2140677 на подане в липні 1992 р. винахід “Адаптивний переналагоджуваний високотемпературний надпровідник” (APVS). Можна зрозуміти, що, не вирішивши завдання Фізичної єдності світу, неможливо було б вирішити й завдання одержання надпровідності.

Економічна єдність світу дійсно виросла з промислової революції

NB!!! Справжній глобальний інтеграційний цикл був породжений технологічною революцією. У другій половині ХХ ст. посилюється роль наднаціональних інститутів (МВФ, Всесвітнього банку, ГАТТ-СОТ). Але й раніше цілий ряд подій дозволив відчути світовому економічному співтовариству себе єдиним цілим.

• велика депресія 30-х рр.;

• криза Бреттон-Вудскої валютної системи;

• енергетичні кризи 70-х і 80-х рр.;

• криза світового боргу

NB!!! Ці події заторкнули всі без винятку країни й наочно показали, що всі вони “в одному човні”.

Однією з головних рушійних сил економічної єдності світу виступають ТНК, що представляють найбільш потужну частину корпоративного бізнесу. ТНК проводять свої трансакції на основі розроблених глобальних стратегій, зв'язуючи національні й регіональні ринки й забезпечуючи цілісність світового господарства. Один із ключових напрямків їхньої експансії, що визначає розвиток міжнародного виробництва - інвестиційна діяльність у формі прямих іноземних інвестицій. Посилення експансії ТНК різної національної приналежності приводить до зростання взаємозалежності процесів регіоналізації й глобалізації економіки, особливо помітної ваги.