2. Основні рушійні сили єдності світової економічної системи

NB!!! Глобальний синтез, що поширюється на всю планету, веде до утворення світової економічної спільності, цілісної міжнародної господарської структури. Серед факторів, які формують економічну єдність світу, треба також відзначити інтернаціоналізацію виробництва й обігу, міжнародну господарську інтеграцію, науково-технічну революцію, необхідність спільного розв'язання глобальних проблем людства і ін.

Інтернаціоналізація господарського життя почалася в епоху великого машинного виробництва. Вона означає не що інше як поступовий вихід виробництва за межі окремої країни й формування його міжнаціональних форм у межах світового господарства. Можна виділити три головні етапи інтернаціоналізації господарського життя. На першому етапі (приблизно кінець XVIII - кінець XIX ст.) інтернаціоналізація виробництва ґрунтувалася переважно на взаємодії національних господарств завдяки простій кооперації. Основним каналом взаємного “обміну речовин” були найпростіші форми міжнародних економічних зв'язків, насамперед зовнішня торгівля. Інтернаціоналізація виробництва й обігу стала однією з найголовніших передумов формування світового господарства. Між цими двома світогосподарськими процесами існує діалектичний взаємозв'язок.

На другому етапі (кінець XIX - середина XX ст.) інтернаціоналізація виробництва переходить в іншу стадію, що пов'язана з розвитком складної кооперації. Характерною ознакою складної кооперації є те, що вона базується на основі міжнародного поділу праці, що стає визначальним фактором поглиблення інтернаціоналізації господарського життя й формування світового господарства. У цей час розвиваються всі його основні форми: загальний, частковий і одиничний поділ праці.

На третьому (сучасному) етапі, що почався із середини ХХ ст., інтернаціоналізація виробництва здобуває комплексний характер, тобто охоплює всі підсистеми господарства. Таким чином, вона поширюється практично на всі країни світу, всі області виробничої й невиробничої сфер. Саме завдяки інтернаціоналізації здійснюються головні умови збалансованого економічного розвитку: реалізація в матеріально-речовинній і вартісній формах всього складового валового національного продукту, підйом якості людського розвитку й т. п. Вузькість внутрішніх ринків, недолік ресурсів сировини, палива, засобів виробництва компенсуються широкою участю країн у світогосподарських процесах на основі розширення й поглиблення інтернаціоналізації виробництва й обігу.

NB!!! Інтернаціоналізація поєднує структурні елементи й суб'єкти світового господарства в єдине ціле Тому вона є одним з системоутворюючих факторів світового господарства. З поглибленням процесу інтернаціоналізації виробництва підсилюється єдність світового господарства, зростає його органічна цілісність.

Використовуються різні показники, які визначають якісні й кількісні аспекти інтернаціоналізації господарського життя. У їхньому числі - рівень міжнародної спеціалізації й кооперування виробництва, обсяги міжнародної інвестиційної діяльності, обороту фінансового капіталу, загальної підприємницької діяльності, міграції робочої сили й т. д.

Матеріальні фактори, різноманітні ресурси є інтегративною, субстанціальною основою поглиблення єдності світового господарства. Взаємодія матеріально-речовинного й живого факторів виробництва на всіх етапах всесвітньої історії формували різні види історичних спільнот людей. Характер і зміст цих спільнот визначається рівнем розвитку виробництва. В умовах панування примітивних засобів виробництва складалися переважно локальні ринки. З розвитком транспорту й підйомом рівня продуктивних сил поступово формуються регіональні (континентальні) ринки, торгівля починає здобувати світовий характер. Ці процеси прямо пов'язані з Великими географічними відкриттями, з науковою революцією, поштовх яким дала епоха Відродження.

Становлення світового ринку й навіть світового господарства не зняло проблеми соціально-економічної й матеріально-речовинної гетерогенності світу. Протягом усього XX ст. відбувався складний процес кристалізації економічної єдності планети на основі матеріальних джерел господарського розвитку, стрімкого нарощування електронних комунікацій, культурної експансії, зростання відкритості й взаємозалежності країн на ринковій парадигмі.

Зближення якісних характеристик матеріально-речовинного й живого факторів сучасного виробництва відбувається, насамперед, у результаті науково-технічної революції, що має всесвітній характер. Розвиваючись під визначальним впливом НТР, фактори виробництва відповідно теж здобувають інтернаціональний, світовий характер. Вони втрачають “національну самобутність” і замкнутість, стають універсальними. Це однаковою мірою стосується й засобів виробництва, і робочої сили.

Гетеро (від греч. heteros - іншої) – частина складних слів, що означає «інший», «по-різному…» Гетерогенна система - макроспкопично неоднорідна система, складається з різних за своїми властивостями частинами.

Науково-технічна революція вносить кардинальні зміни в систему сучасного виробництва. Найголовніші процеси пов'язані із широкою інтелектуалізацією виробництва, його дематеріалізацією, мініатюризацією. Інтелектуалізація означає, що на даному етапі істотно зростають вимоги до живого фактора виробництва - робочої сили, до її професійно-кваліфікаційного рівня. Витрати на наукову, інженерну роботу зараз досягають 2/3 загальних витрат від виробництва товарів.

Дематеріализація виробництва, його комп'ютеризація й інформатизація пов'язані зі зміною моделі економічного розвитку, з переходом від екстенсивного до інтенсивного типу господарського росту у сучасних умовах. Економіка “полегшується”, зменшуються питомі витрати сировини, матеріалів, енергії, інших ресурсів на виготовлення одиниці продукції, тобто поліпшуються показники праце-, фондо-, енерго-, матеріалоємності продукції Сучасний вигляд міжнародних виробничих систем, їхня організація не в останню чергу визначаються такими процесами, як електронізація, роботизація, комп'ютеризація виробництва, впровадження біотехнології. Електронізація виробництва дає можливість вилучити з виробничого процесу робочу силу, веде до часткової або повної автоматизації технологічних процесів.

Виникають можливості для створення банків даних про основні тенденції розвитку світової торгівлі, фінансів, зміни цін на найважливіші товари й т.п. За допомогою ЕОМ установлюються тісні кореспондентські міжбанківські зв'язки, відбувається обмін даними про курси акцій на головних фондових біржах і про ціни товарів на товарних біржах світу. У цій же системі можна отримати інформацію про стан світових грошових ринків, курсів валют, ціни на золото й т.д.

Так, за даними ООН, внаслідок потепління на планеті через збільшення в атмосфері вуглекислого газу людство в XXI ст. щорічно буде втрачати не менше 300 млрд. дол. Тому розвиток планети мусить направлятися інтелектом людини, колективу, нації, людства, їхньою культурою. Завдяки цьому в складі соціальної матерії (як якісно нового найвищого виду матерії) і соціальної енергії виникає важливий елемент - соціальна культура. З її допомогою визначається ступінь гуманізації й екологізації економіки.

Разом з тим лише в ноосфері. найвищого рівня досягають розвиток особистості, їхні сутнісні сили, творча активність людини й наукового колективу, мобілізується й розширюється їхня свідомість, культура, воля, енергійність і як результат - послабляється роль матеріального й підсилюється роль нематеріального, насамперед духовного виробництва, формується ноосферний тип відтворення.

Вернадський головним принципом ноосфери вважав максимальний розвиток творчого наукового потенціалу людини, волю його наукового пошуку, у результаті чого біосфера трансформується науковою думкою соціального людства в ноосфері, для прогресу якої необхідно планетарне планування (див.: Концепція ноосфери В. Вернадського).

Всебічне застосування комп'ютерної техніки, мікропроцесорів, біотехнології, лазерної техніки, порошкової металургії, мембранних технологій, виробів з кераміки, матеріалів із заданими властивостями, застосування елементів космічного виробництва свідчать про початок нової ери суспільно-економічного розвитку - ноосферно-космічної світової цивілізації.

NB!!! Новий тип факторів виробництва, які формуються як всесвітні, називають біотехнотронними. Саме вони становлять ядро економічної єдності світу, формують майбутню структуру світового господарства. Домінуючою основою ноосферного типу виробництва стане творчо-інтелектуальна діяльність людини, перенесення акценту від використання переважно м'язової енергії до широкого залучення в сферу виробництва інтелекту, психічної енергії. Якщо в XX ст. розвиток відбувався під знаком “звільнення” енергії атомного ядра, то в XXI ст. визначальним стане “звільнення” психічної енергії людини, своєрідна психологічна революція. Пріоритет отримає розумова праця вчених, інженерів, економістів, банківських службовців, керівників, юристів, а також зайнятих у невиробничій сфері. Значно зросте роль міжнародного менеджменту, всієї системи організації й управління світогосподарськими процесами за допомогою регіональних і міжнародних організацій. Зростаюча єдність світового господарства об'єктивно буде вимагати посилення міжнародних важелів регулювання світогосподарських зв'язків.