Основні риси інформацій-ної цивілізації

А в 80-х роках американські вчені Дж. Мартін та Й. Масуда констатували виникнення нового типу цивілізації  інформаційного суспільства. На їхню думку, інформаційна цивілізація  це найближча перспектива людства загалом. Вони обґрунтували її настання можливостями й темпами приципово нової модернізації індустріального суспільства. Модернізацію вони пов’язують з утвердженням авторитету раціональності, наукової істини та науково-технічного прогресу як універсального закону соціального розвитку. Такий оптимізм ґрунтується на тому, що модернізація індустріального суспільства відкрила нові обрії цивілізаційного розвитку.

Реальне індустріальне суспільство, на думку Й. Масуди, можна використати як аналогову модель, на основі якої можна прогнозувати майбутнє інформаційне суспільство. Нове суспільство має будуватися навколо абсолютно нового каркасу  комп’ютерно-комунікаційних технологій з їх фундаментальною функцією заміщувати або підсилювати розумову працю людей⁸. В інформаційному суспільстві пріоритетною галуззю стане інтелектуальне виробництво, осереддям якого є індустрія знань.

Якщо в індустріальному суспільстві центром виробництва товарів і своєрідним символом цивілізації був завод, то в інформаційному суспільстві символом цивілізації й центром виробництва та розподілу інформаційних благ стає соціальна структура, заснована на комп’ютері, що складається з інформаційних мереж і банків даних. Якщо в індустріальному суспільстві головним суб’єктом активності є підприємство, економічна група, то за інформаційного ладу найважливішим суб’єктом соціальної активності є вільна спільнота, соціоекономічна група, яка може складатися з різних локальних об’єднань та інформаційних товариств.

Якщо індустріальне суспільство є ладом централізованої влади та ієрархії класів, то інформаційне,  навпаки, є багатоцентровим, з навзаєм доповнюваними функціями. Якщо метою індустріалізму є досягнення національного добробуту, то інформаційне суспільство ставить за мету реалізацію цінності часу для кожної людської істоти. Метою всіх і кожного стане досягнення повноцінного життя в процесі пошуків великих майбутніх можливостей.

Суттєвою є різниця й між політичними системами цих цивілізацій. Якщо політична система індустріального суспільства  це парламентська республіка та мажоритарне правління, то інформаційне суспільство за політичну систему матиме демократію участі. Вона стане політикою участі громадян; політикою автономного управління громадянами, що ґрунтується на договорі про участь і синергізмі, який бере до уваги думку меншості.

Різними в цих цивілізаціях є також соціальні проблеми. В індустріальному суспільстві є три основних: безробіття, спричинюване спадом виробництва, війни, що випливають з міжнародних конфліктів, та диктатура тоталітаризму. Проблемами інформаційного суспільства стануть футурошоки, зумовлені неспроможністю людей адекватно відповідати на швидкі соціальні трансформації, дії індивідуальних і групових терористів, зазіхання на індивідуальну недоторканність та криза підконтрольності.

Якщо індустріальні суспільства вважають розвиненими, коли вони досягають стадії високого масового споживання товарів тривалого користування, то найбільш розвиненою стадією інформаційного суспільства буде рівень високої масової когнітивної творчості.

Якщо в індустріальному суспільстві матеріальні цінності є універсальними стандартами всіх соціальних вартостей, то в інформаційному суспільстві універсальним стандартом вартостей стане прагнення до задоволення досягнення мети.

Загальноприйнятим духовним стрижнем індустріального суспільства вважають свободу особи, що означає пошанування фундаментальних прав людини, визнання її значущості та підкреслення її гідності. Духом же інформаційного суспільства буде дух глобалізму, тобто симбіозу, у якому людина та природа зможуть жити разом у гармонії, етично погоджуючи сувору самодисципліну й суспільний доробок.

Свою концепцію Й. Масуда назвав “Комп’ютопія”, оскільки прогнозована ним перспектива може й не реалізуватися. На його думку, є два шляхи розвитку комп’ютерної технології: а) суспільство з абсолютним соціальним контролем на основі новітньої технології, б) суспільство самореалізації людини відповідно до екологічної ситуації в природному довкіллі. Поки що інформаційна цивілізація йде першим шляхом.