Підприємства мають такі ознаки:

• виробничо-технічна єдність (спільність продукції, що виготовляється, процесів її виробництва, певний склад виробничих фондів, єдина технічна політика, спільність допоміжного та обслуговуючого господарств)

• організаційно-соціальна єдність (наявність єдиного трудового колективу, керівника та адміністрації підприємства, наділення підприємства правами і реквізитами юридичної особи)

• фінансово-економічна єдність (можливість самостійно визначати напрямки економічного розвитку, склад, обсяги продукції, що випускається, напрямки розподілу прибутку, форми і розміри матеріального стимулювання, спільність системи планування та обліку).

Основні функції підприємства:

• виробничо-технологічна;

• економічна;

• соціальна;

• зовнішньоекономічна;

Основні напрямки діяльності підприємства:

• вивчення ринку товарів;

• інноваційна діяльність;

• виробнича діяльність;

• комерційна діяльність;

• післяпродажний сервіс;

• соціальна діяльність;

• економічна діяльність.

Виробнича структура підприємства — це склад, кількісне співвідношення і розміри внутрішніх підрозділів, форми їх побудови та взаємозв'язку. Виробнича структура характеризує долю окремих підрозділів в чисельності працівників під­приємства у випуску продукції, вартості основних фондів і т. д. Для підприємств є важливим встановлення оптимальної виробничої структури.

На виробничу структуру підприємства впливають такі фактори:

— масштаб виробництва;

— складність конструкції виробу;

• характер технологічного процесу.

Якщо головним виробничим підрозділом підприємства є цех (адміністративне відокремлена частина підприємства, в якій виконується комплекс робіт відповідно до внутрішньо­заводської спеціалізації), то така виробнича структура нази­вається цеховою.

Цехи поділяються на:

• основні (заготівельні, обробні, складальні);

• допоміжні (інструментальні, ремонтні, енергетичні);

• побічні (утилізації, відновлення деяких сировинно-матеріальних ресурсів);

• обслуговуючі (складське і транспортне господарства);

• підсобні (виробництво тари, відгодівельне і тепличне гос­подарства тощо).

При безцеховій виробничій структурі основою її побудови є виробнича дільниця (сукупність робочих місць, на яких ви­конуються технологічно однорідні роботи або виготовляється однотипна продукція).

Корпус як об'єднання однотипних цехів є основним струк­турним підрозділом корпусної виробничої структури.

При комбінатській виробничій структурі підприємства поєднуються стадії послідовного процесу переробки сировини і підрозділи виготовляють завершену частку готового виробу.

Загальна структура підприємства включає, крім виробни­чих підрозділів, заклади соціально-культурного призначення та підрозділи апарату управління.

Місце розміщення підприємств може суттєво впливати на економічні результат їх діяльності. Підприємство повинно вибирати таке місце розміщення, де залежні від нього результати найбільше перевищуватимуть відповіді витрати.

До факторів, що впливають на місце розташування підприємства, відносяться:

• транспортні витрати;

• витрати на ресурсне забезпечення;

• внутрішні податкові особливості в країні;

• законодавчі вимоги і правила;

• регламенти міжнародного характеру;

• державне регулювання і т. П.

Величина транспортних витрат залежить від:

• віддаленості підприємств від місць транспортування ресурсів та центрів збуту готової продукції;

• обсягів вантажів, які доставляються до підприємства і від нього та їх періодичності;

• рівня тарифів на перевезення;

• транспортних засобів, які можуть бути використані для перевезення вантажів;

• обмеження на час доставки;

• дотримання особливих вимог до транспортування.

Оптимальним можна вважати таке розміщення підприємства забезпечить мінімізацію загальних витрат. При цьому необхідно зважати на перспективу розвитку, безпечність функціонування, сприятливі природні, політичні та інші обставини.

Загальновідомим фактором, який визначає місце розміщення підприємства, є наявність потрібної кількості необхідного рівня кваліфікації трудових ресурсів. З цим фактором пов’язаний також рівень оплати праці (упромислових центрах він завжди вищий ніж на периферії). Проте підвищення рівня автоматизації виробництва в значній мірі знижує гостроту проблеми забезпечення робочою силою, а також витрат на оплату праці.

Серед інших факторів, котрі впливають на вибір місця, важливу роль відіграють рівень податків як всередині країни, так і при розміщенні підприємства у інших країнах, найвигіднішими з яких є так звані “податкові оази”.

Витрати на збут готової продукції в значній мірі визначаються характером продукції, ісцем збуту, яке може бути обмежене регіоном або доставлятись до торгових підприємств, розміщення яких мало впливає на витрати збуту виробника.

Значну роль у виборі місця розміщення підприємства відіграють регулюючі заходи держави, її вплив на стан освіти, стабільність валюти, стан правового забезпечення бізнесу і т.п. Важливо враховувати також розвиненість інфраструктури, віддаленість від джерел забезпечення сировиною, можливість стабільного забезпечення виробництва енергоносіями, водопостачанням, очисними спорудами.

Вдало вибране місце розміщення підприємства сприяє його конкурентній перевазі.

Підприємства класифікуються за рядом ознак:

І. Мета і характер діяльності

• комерційні, метою яких є одержання прибутку;

• некомерційні, які не ставлять собі за мету отримання грошових економічних результатів (благодійні фонди і організації).