2. Робоча документація аудиту

Документальне оформлення аудиторської перевірки скла­дається з двох видів документації - робочої та підсумкової.

Аудитор зобов'язаний вести документацію зі справ, які стосу­ються прийнятих рішень за результатами проведеної аудиторсь­кої перевірки і які в свою чергу будуть покладені в основу ауди­торського висновку.

Робоча документація - це записи, за допомогою яких ауди­тор фіксує проведені процедури перевірки, тести, отриману інфор­мацію і відповідні висновки, які здійснюються під час проведен­ня аудиторської перевірки. У робочу документацію включається інформація, яка на думку аудитора є важливою для того, щоб пра­вильно виконати аудиторську перевірку і яка повинна підтвер­дити висновки та пропозиції в аудиторському висновку. Робоча документація може бути оформлена у вигляді стандартних форм і таблиць на папері або зафіксована на електронних носіях інфор­мації, або на кіно- чи відеоплівці.

Під час планування та проведення аудиту робоча документація допомагає краще здійснювати аудиторську перевірку та контроль над процесом її проведення, в ній реєструються результати ауди­торських експертиз, виконаних для підтвердження прийнятих аудитором рішень.

Суть робочих документів, їх зміст, форма, володіння та поря­док зберігання викладені в МСА 230 "Аудиторська документація".

Призначення робочих документів

Основним призначенням робочих документів вважають: роз­робку плану перевірки; підтвердження виконання плану пе­ревірки; систематизацію інформації, яка збирається в процесі пе­ревірки; організацію оперативного управління процесом пе­ревірки; створення основи для визначення ефективності викона­ної роботи кожним аудитором; оцінку адекватності поточних ме­тодів аудиту, які використовуються щодо діючого господарського законодавства.

Зміст робочої документації значною мірою є питанням професійного судження аудитора, оскільки немає ні можливості, ні не­обхідності документувати кожне спостереження або обстеження.

За МСА № 230 аудитор повинен готувати робочі документи, достатньо повні і детальні для забезпечення загального розуміння аудиторської перевірки.

Аудитор повинен відображати у робочих документах інформацію щодо планування аудиторської роботи, характеру, часу та обсягу виконаних аудиторських процедур, їх результатів, а також висновків з отриманих аудиторських доказів.

Після завершення аудиту робочі документи залишаються у аудитора, вони є його власністю. Аудитор повинен складати довідки на підставі витягів із своїх робочих документів. Проте, його право власності обмежене етичними нормами та умовами конфіденційності. Робочі документи аудитора не можуть розгля­датись як частина фінансової документації клієнта.

По закінченні аудиту робоча документація підлягає здачі для обов'язкового збереження в архів аудиторської організації.

Порядок зберігання підсумкової документації встановлюється аудиторською фірмою з урахуванням забезпечення вимог збере­ження та конфіденційності.

Термін зберігання підсумкової документації визначається ви­ходячи з практики аудиторської діяльності, юридичних вимог та інших додаткових міркувань.