7. Порядок та облік нарахування соціальних виплат

Допомога з тимчасової непрацездатності

Право на одержання допомоги з тимчасової непрацездатності мають як працівники підприємств, так і особи які працюють за найманням у фізи­чних осіб-суб’єктів підприємницької діяльно­сті, незалежно від того, на якій системі оподаткування вони знаходяться.

Згідно з ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням № 2240, 2001 р. зі змінами і доп. допомога з тимчасової непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення з повною або часткової компенсацією втрати заробітної плати у наступних випадках:

• при захворюванні або травмі, не пов’язаній з нещасним випадком на виробництві;

• при хворобі дитини до 14 років та необ­хідності догляду за нею;

• при хворобі члена сім’ї та необхідності до­гляду за ним;

• при догляді за дитиною віком до 3 років або за дитиною-інвалідом віком до 16 ро­ків у випадку хвороби матері;

• при карантині, накладеному органами сані­тарно-епідеміологічної служби;

• при санітарно-курортному лікуванні.

При захворюванні або травмі, не пов’язаній з нещасним випадком на виробництві перші 5 днів оплачує власник або уповноважений ним орган за рахунок коштів підприємства за основним місцем роботи. Допомога оплачується згідно з графіком роботи підприємства за робочі дні, які припадають на дні тимчасової непрацездатності. Наприклад, якщо працівник підприємства захворів у п’ятницю , то із п’яти календарних днів непрацездатності (п’ятниця, субота, неділя, понеділок, вівторок) підприємство оплатить три робочих дні, що припадають на цей період (тобто п’ятницю, понеділок, вівторок). Починаючи ж з середи допомогу виплачують працівнику за рахунок коштів Фонду.

В іншиз випадках допомогу виплачують за раху­нок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з першого дня за весь період не­працездатності.

Листок непрацездатності слугує первинним докумен­том для виплати допомоги з тимчасової непрацездатності. Він видається у відповідності з Інструкцією № 455.

Розмір допомоги з тимчасової непрацездатності залежить від двох показників:

• середньої заробітної плати;

• страхового стажу.

Згідно із Законом № 2240 страховий стаж – це період на протязі якого особа підлягає державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами зумовленими народженням і похованням, і сплачує страхові внески до Фонду у встановленому порядку. У страховий стаж зараховують періоди:

• тимчасової втрати працездатності;

• перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами;

• перебування застрахованої особи у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років;

• одержання виплат за окремими видами соціального страхування, крім пенсій всіх видів.

Допомога з тимчасової непрацездатності виплачується застрахованим особам в залежності від страхового стажу в таких розмірах:

• 100% середньої зарплати( доходу) застра­хованим особам, які мають стра­ховий стаж понад 8 років;

• 80% середньої зарплати( доходу) застрахо­ваним особам, які мають стра­ховий стаж від 5 до 8 років;

• 60% середньої зарплати( доходу) застрахо­ваним особам, які мають стра­ховий стаж до 5 років.

Середня заробітна плата для виплати допомоги з тимчасової непрацездатності розраховується відповідно до Порядку № 1266. відповідно до цього нормативного документа допомога з тимчасової непрацездатності обчислюється із розрахунку виплат за 6 останніх календарних місяців, що передують подіі, з якою пов’язана ця виплата. Якщо працівник не відпрацював 6 місяців на підприємстві то при розрахунку середньої заробітної плати беруть нарахування за фактично відпрацьований час.

При обчисленні середньої заробітної плати враховують всі види заробітної плати в межах її граничної суми, тобто:

• З 01.01.2010 р. – 14115 грн.

• З 01.04.2010 р. - 14400 грн.

• З 01 10.2010 р. - 14775 грн.

• З 01 12.2010 р. - 15060 грн.

Таким чином, навіть, якщо отримана сума виплат для розрахунку середньої заробітної плати за місяць більше 14115 грн., то для обчислення суми допомоги з тимчасової непрацездатності беруть граничний розмір заробітної плати, тобто 14115 грн.

Середня зарплата застрахованої особи обчислюється вихо­дячи з нарахованої зарплати за видами виплат, що включають основну та додаткову зарплату, інші за­охочувальні та компенсаційні виплати. До обчислення середньої заробітної плати включаються оплати,з яких утримується ПДФО.

Середня заробітна плата (грошове забезпечення) застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які визначаються згідно з ПКУ та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.

Розрахунок допомоги з тимчасової непрацездатності:

1. визначається кількість днів непрацездатності та джерела покриття виплат,

2. визначається середньоденна заробітна плата за один робочий день.

3. визначається % виплат в залежності від стажу роботи;

4. визначається сума допомоги з тимчасової непрацездатності (загальна, за рахунок підприємства, за рахунок ФССзТВП».

Середня заробітна плата за один робочий день день	=	Сума виплат працівнику за останні 6 місяців, що враховуються для розрахунку середньої заробітної плати
		Кількість фактично відпрацьованих робочих днів протягом 6 місяців

Приклад (хвороба працівника). Обчислити суму допомоги з тимчасової непрацездатності. Робітник хворів з 14.05.2010 р. по 24.05.2010 р. Загальний страховий стаж працівника 7 років 3 місяці. За попередні 6 місяців нараховано заробітну плату – 12000 грн., кількість робочих днів – 120.

1. на період хвороби працівника припадає 9 робочих дня та 2 вихідних.

2. Середньоденна заробітна плата на 1 робочий день:

12000 /120 = 100,00 грн.

3. за страховий стаж оплата 80% 100,00 * 80%= 80,00 грн.

4. Сума допомоги:

80,00 *9 = 720,00 грн.

5. за рахунок підприємства:

720/9 *5 = 400,00 грн.

6. за рахунок коштів ФССзТВП:

720,00 / 9 *4 = 320 грн.

Облік допомоги з тимчасової втрати працездатності (хвороба працівника):

№	Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків		Сума
		Дебет	Кредит
	Нараховано допомога з ТВП
1	- виробничим робочим за рахунок підприємства	23	663	400
2	- виробничим робочим за рахунок ФССзТВП	652	663	320

Допомога по вагітності і пологам

Ця допомога є компенсацією втрати заробітної плати за період відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами. Виплачують її працівниці за весь період декретної відпустки:

• до пологів – 70 календарних днів;

• після пологів – 56 календарних днів (70 календарних днів у випадку народження двох і більше дітей або у випадку ускладнення пологів).

Також допомогу по вагітності та пологам виплачують застрахованій особі, яка всиновила дитину протягом двох місяців з дня її народження.

Призначають допомогу по вагітності та пологам на підставі виданого у встановленому порядку листка непрацездатності. Як правило листок непрацездатності видають один раз на весь період декретної відпустки.

Допомога надається застрахованій особі у розмірі 100% середньої заробітної плати і не залежить від страхового стажу.

Обчислення середньої заробітної плати для призначення допомоги по вагітності та пологами проводять за тими правилами, що і для обчислення допомоги пл. тимчасовій непрацездатності, тобто відповідно до Порядку № 1266. В розрахунок допомоги по вагітності та пологах приймаються не всі календарні, а тільки робочі дні, які приходяться на період відпустки по вагітності та пологами у відповідності до графіку роботи підприємства. Це пояснюється метою виплати допомоги - компнесувати застрахованій жінці втрату її заробітної плати.

У випадку, якщо під час вагітності жінка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років, допомога по вагітності та пологам нараховується незалежно від допомоги по догляду за дитиною до 3-х років.

Допомогу виплачують у найближчий після дня її призначення строк, установлений для виплати заробітної плати. Допомогу виплачують у повному обсязі перед тим, як працівниця йде у декретну відпустку, а у випадку ускладнень застрахованій особі проводять доплату після повернення на роботу. Право на одержання такої допомоги виникає за наявності додаткового листка непрацездатності.

Відповідно до діючого законодавства допомога по вагітності та пологам не обкладається ПДФО та ЕВЗСС.

Допомога при народженні дитини.

Право на одноразову допомогу при народженні дитини виникає у застрахованої особи (одного з батьків дитини або опікуна) у момент народження дитини. Надають цю допомогу, якщо за призначенням звернулися не пізніше 6 місяців з дня народження дитини.

Є особливості нарахування допомоги:

• при народженні (усиновленні) двох або більше дітей допомогу виплачують на кожну дитину;

• допомогу не надають при народженні мертвої дитини.

Підставою для нарахування виплати допомоги є заява про виплату допомоги та свідоцтво про народження дитини, видане органом реєстраціі актів громадського стану.

Допомога при народженні дитини не обкладається ПДФО та ЕВЗСС.

Допомога по догляду за дитиною.

Згідно Закона № 2240 право на допомогу по догляду за дитиною по досягненню ним 3-х річного віку має застрахована особа (один з батьків, бабусь, дідусів, опікунів), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Дана допомога виплачується на кожну дитину.

Підставою для призначення допомоги є наказ керівника підприємства про надання відпустки по догляду за дитиною. При усиновленні до вказаних документів для призначення допомоги надається копія суду про всиновлення.

Розмір допомоги по догляду за дитиною до 3-х років представляється в розмірі, що дорівнює різниці між 50% мінімальної заробітної плати та середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Розмір допомоги може змінюватись в залежності від розміру допомоги всановленої правлінням Фонду, а не фіксується на рівні допомоги, всановленої на день, коли особа відправлена у відпустку. Допомога призначається комісією по соціальному страхуванню і виплачується щомісячно в термін виплати заробітної плати.

Допомога по догляду за дитиною до 3-х років не обкладається ПДФО та ЕВЗСС.

Допомога на поховання.

Допомогу на поховання нараховують у випадку смерті застрахованої особи, а також членів її сім’ї. Під членами сім’ї застрахованої особи слід розуміти осіб, які знаходилися на її утриманні, а саме:

• дружину (чоловіка);

• дітей, братів та онуків, які не досягли 18 років;

• батька, матір;

• діда та бабусю по прямій лінії.

Однак у випадку смерті родичів, які мали самостійні джерела існування (одержували заробітну плату пенсію), допомогу застрахованій особі за місцем її роботи не виплачують. Нараховують її за місцем роботи померлого.

Виплачують допомогу застрахованій особі, члену її сім’ї або іншим фізичним чи юридичним особам, які здійснили поховання.

Підставою для виплати є свідоцтво про смерть, видане органом державної реєстраціі актів громадського стану. У випадку виплати допомоги на поховання членам сім’ї застрахованої особи підставою слугують свідоцтво про смерть, видане органом державної реєстраціі актів громадського стану, і довідка з місця проживання про перебування померлого члена сім’ї на утриманні застрахованої особи.

Допомогу на поховання виплачують не пізніше дня, наступного за днем звернення. Допомога не обкладається ПДФО та ЕВЗСС.

Таблиця 5

Синтетичний облік допомоги на поховання.

№	Зміст господарських операцій	Кор..рах.
		Д	К
1.	Нарахована допомога на поховання	652	685
2.	Виплачена допомога на поховання	685	301