2. Прокурорський нагляд за виконанням законів органами дізнання та досудового слідства

Прокурорський нагляд за органами дізнання і досудового слідства складають дії та рішення прокурора щодо реалізації наданих йому повноважень з метою попередження, виявлення й усунення порушень цими органами норм кримінально-процесуального та інших законів.

А. Об‘єкти і галузева приналежність прокурорського нагляду за органами дізнання та досудового слідства

Цей різновид нагляду, згідно з ст.ст. 1, 5, 29 і 30 Закону України "Про прокура-туру", є складовою частиною одного із основних напрямів (галузей) нагляду, який, як вже наголошувалось, охоплює і нагляд за законністю діяльності оперативно-розшу-кових органів. Разом із тим нагляд за органами дізнання і досудового слідства являє собою самостійну ділянку прокурорської діяльності, що за обсягом займає провідне місце серед решти функцій прокуратури. У цю сферу входить нагляд за двома групами об'єктів: 1) органами дізнання та 2) органами досудового слідства.

До органів дізнання закон (стаття 101 КПК України) відносить:

- міліцію;

- податкову міліцію - у справах про ухилення від сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також у справах про приховування валютної виручки;

- органи безпеки - у справах, віднесених законом до їх відання;

- командирів військових частин, з'єднаній, начальники військових установ - у справах про всі злочини, вчинені підлеглими їм військовослужбовцями і військовозобов'язаними під час проходження ними зборів, а також у справах про злочини, вчинені робітниками і службовцями Збройних сил України у зв'язку з виконанням службових обов'язків або в розташуванні частини, з'єднання, установи;

- митні органи - у справах про контрабанду;

- начальників виправно-трудових установ, слідчих ізоляторів, лікувально-трудових профілакторіїв і виховно-трудових профілакторіїв — у справах про злочини проти встановленого порядку несення служби, вчинені працівниками цих установ, а також у справах про злочини, вчинені в розташуванні зазначених установ;

- органи державного пожежного нагляду - у справах про пожежі і порушення протипожежних правил;

- органи охорони державного кордону - у справах про порушення державного кордону;

- капітанів морських суден, що перебувають у далекому плаванні.

Усі перераховані державні органи і посадові особи здійснюють й іншу діяльність, що є для них основною. Але прокурорський нагляд за ними як за органами дізнання поширюється тільки на кримінально-процесуальну діяльність.

До органів досудового слідства, які піднаглядні прокуратурі, належать:

1) слідчі прокуратури;

2) слідчі органів внутрішніх справ;

3) слідчі податкової міліції;

4) слідчі органів безпеки.

Слідчі, незалежно від відомчої належності, не виконують жодних інших функцій, окрім розгляду і вирішення заяв (повідомлень) про злочини та провадження досудового слідства у справах про злочини, віднесені до їх компетенції. Тому прокурорський нагляд за додержанням законів органами досудового слідства охоплює всю діяльність слідчих.

Б. Предмет і завдання прокурорського нагляду за органами дізнання і досудового слідства

Стаття 29 "Закону про прокуратуру" визначає предмет прокурорського нагляду за додержанням законів органами дізнання та досудового слідства як:

А. Захист особи, її прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних посягань.

Б. Виконання вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинений злочин.

В. Запобігання незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності.

Г. Охорона прав і законних інтересів громадян, які перебувають під слідством.

Ґ. Здійснення заходів щодо запобігання злочинам, усунення причин та умов, що сприяють їх вчиненню.

Діяльність цих органів, у значній мірі, може зачіпати конституційні права і свободи учасників кримінального процесу. Кримінально-процесуальний закон допускає, за наявності передбачених ним підстав і з додержанням встановленого порядку, обмеження права на свободу і особисту недоторканність під час здійснення затримання за підозрою у вчиненні злочину, застосування запобіжного заходу взяття під варту, приводу, примусового освідування, вилучення зразків для порівняльного дослідження, права на недоторканість житла під час проведення огляду, обшуку, виїмки предметів і документів, права власності та володіння майном під час накладення на нього арешту, права на таємницю переписки у ході накладення арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію, права на працю за умов відсторонення обвинуваченого від посади тощо. Законність рішень органів дізнання та слідчих про застосування відповідних їх компетенції заходів процесуального примусу і провадження слідчих дій, пов'язаних із обмеженням, тією чи іншою мірою, конституційних прав і свобод громадян - суб'єктів кримінально-процесуальної діяльності,- один із найважливіших елементів, що утворює предмет прокурорського нагляду, визначений статтею 29 Закону України "Про прокуратуру".

Прокурор зобов'язаний слідкувати за додержанням конституційного права затриманого або арештованого підозрюваного та обвинуваченого на допомогу захисника, на виконання органами дізнання і слідчими правил ст.62 Конституції України, у відповідності з якими обвинувачений не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стаття 59 та інші статті Конституції України проголошують, що кожен має право захищати свої права і свободи всіма способами, не забороненими законом, і що права потерпілих від злочинів охороняються законом. Ці конституційні норми зобов'язують прокурора слідкувати за тим, щоб учасникам кримінального процесу на стадіях порушення кримінальної справи і досудового слідства своєчасно роз'яснювались їх права і надавалась реальна можливість щодо їх реалізації.

Нагляд прокурора за виконанням вимог кримінально-процесуального закону щодо своєчасності та обґрунтованості порушення кримінальних справ за кожною заявою (повідомленням) про злочин, виконання органами дізнання і досудового слідства публічного обов'язку провадження у кримінальних справах з метою притягнення винних до кримінальної відповідальності - виступає гарантією забезпечення конституційного права потерпілого на правовий захист від злочинних посягань.

Перевірка прокурором виконання органом дізнання або слідчим обов'язку вжити заходів для забезпечення поданого або можливого у майбутньому цивільного позову (ст.ст. 28, 29 КПК України) має безпосереднє відношення до гарантування законодавче визначеного права потерпілих на компенсацію завданої злочином шкоди.

Наступною складовою прокурорського нагляду за додержанням законів органами дізнання і досудового слідства виступає встановлений законом ПОРЯДОК вирішення заяв (повідомлень) про злочини та їх розслідування.

Діяльність органів дізнання і досудового слідства детально регламентована кримінально-процесуальним законодавством, яке визначає процесуальний порядок щодо:

- прийому і розгляду заяв (повідомлень) про злочини та їх вирішення;

- порушення чи відмови у порушенні кримінальної справи;

- прийняття справи до провадження конкретною посадовою особою (дізнавачем, слідчим, прокурором);

- здійснення дізнання, слідчих дій;

- пред'явлення слідчим обвинувачення конкретним особам;

- застосування заходів процесуального примусу;

- закінчення досудового слідства складенням обвинувального висновку і скеруванням справи прокурору; закриттям провадження у справі; скеруванням, через прокурора, справи до суду для застосування примусових заходів медичного характеру;

- зупинення слідства у справі тощо.

Прокурорський нагляд розпочинається з моменту отримання органом дізнання чи слідчим заяви (повідомлення) про вчинений чи такий, що готується, злочин або появи іншого законного приводу для порушення кримінальної справи і продовжується протягом усього ходу досудового розслідування, додержання порядку здійснення якого перебуває під постійним наглядом прокурора.

Третьою складовою предмета прокурорського нагляду за органами дізнання та досудового слідства є законність процесуальних (тобто передбачених КПК) рішень, що приймаються піднаглядними органами. Цих рішень може бути доволі багато. Окрім того, вони різноманітні т£ різноаспектні як за характером, так і за юридичними наслідками. Кожне таке рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Прийняття процесуальних рішень, які у переважній більшості випадків відповідають названим вимогам, разом з тим, інколи пов'язане із певними помилками та порушеннями закону. Саме цим і пояснюється те, що законність прийняття процесуальних рішень виступає самостійною складовою предмета прокурорського нагляду за органами дізнання та досудового слідства.

Усі складові прокурорського нагляду тісно між собою пов'язані, і в багатьох випадках переплітаються. Перевірка додержання органами дізнання та слідства прав і свобод людини і громадянина, залученого у сферу кримінального судочинства, взаємовідносна з оцінкою законності та обґрунтованості рішень щодо застосування заходів процесуального примусу, провадження слідчих дій, а також із виконанням вимог закону, які регламентують процедуру дій та рішень за заявами (повідомленнями) про злочини і провадження у кримінальних справах.

Прокурорський нагляд в стадії досудового розслідування поширюється і на виконання закону начальниками слідчих підрозділів органів внутрішніх справ, податкової міліції, служби безпеки. Прокурор має право перевіряти, чи використовують і як використовують ці посадові особи свої законні повноваження для здійснення керівництва і процесуального контролю за діями та рішеннями підлеглих їм слідчих.

Завдання прокурорського нагляду за виконанням законів органами дізнання та досудового слідства обумовлюються предметом нагляду. У загальному вигляді їх можна сформулювати як:

- забезпечення засобами прокурорського нагляду досягнення вимог закону (ст. 2 КПК України) щодо швидкого і повного розкриття злочинів;

- викриття винних;

- забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.

До завдань цього виду прокурорського нагляду також можна віднести:

1) попередження, виявлення та усунення порушень, передбачених законами прав і свобод учасників досудового розслідування;

2) попередження, виявлення та усунення порушень процесуального порядку розгляду та вирішення заяв (повідомлень) про злочин тощо.

На кожній із досудових стадій кримінального процесу перераховані завдання прокурора конкретизуються, набувають специфічного характеру залежно від етапу розслідування та форми його завершення.

Кримінально-процесуальним та іншими законами визначена підслідність кримінальних справ слідчим різних відомств і компетенція кожного із органів дізнання щодо розгляду, вирішення ними заяв, повідомлень про злочини, здійснення провадження у кримінальних справах. Тому ще одним із завдань прокурорського нагляду є слідкування за тим, щоб слідчі та працівники, які провадять дізнання, діяли в межах своєї компетенції.

Значення цього напряму прокурорського нагляду обумовлюється перш за все тим, що, як вже згадувалось вище, діяльність органів дізнання і досудового слідства вимушено втручається і обмежує здійснення багатьох конституційних та галузевих кримінально-процесуальних прав і свобод фізичних та юридичних осіб, залучених, у зв'язку з тими чи іншими обставинами, у сферу кримінального судочинства. Жоден інший напрям (галузь) прокурорського нагляду не охоплює потреби в перевірці законності та обґрунтованості такої великої кількості дій та рішень піднаглядних органів.

Від того, наскільки ефективно здійснюється нагляд прокурорами за органами дізнання та досудового слідства, багато в чому залежить успіх у боротьбі зі злочинністю, дотримання режиму законності в Україні.

В. Повноваження прокурора у процесі здійснення нагляду за органами дізнання та досудового слідства

Характер кримінально-процесуальної діяльності органів досудового розслідування, котрі покликані швидко і повно розкривати та розслідувати злочини, для чого вимушені майже у всіх кримінальних справах застосовувати відповідні заходи процесуального примусу, що обмежують певні конститу-ційні права і свободи людини і громадянина, передбачає потребу наділення прокурора доволі об'ємним та різноаспектним комплексом владно-розпорядчих повноважень.

Повноваження прокурора дозволяють йому своєчасно виявляти порушення закону органами дізнання і слідчими, дієво реагувати на кожен випадок невиконання чи неналежного виконання правових приписів.

Використання повноважень прокурора в одних випадках має за мету забезпечити швидке, повне розкриття злочину, якісне наступне його розслідування і відшкодування завданої шкоди; в інших - забезпечити дотримання прав громадян, залучених у тій чи іншій формі (потерпілим, підозрюваним, обвинуваченим тощо) в сферу кримінального судочинства.

А. Користуючись запропонованою раніше класифікацією заходів прокурорської діяльності та реагування, до повноважень прокурора, реалізація котрих сприяє виявленню порушення закону у роботі органів дізнання та досудового слідства, можна віднести:

- право вимагати для перевірки кримінальних справ матеріали, документи та інші відомості про злочини, хід розслідування й встановлення осіб, що їх вчинили;

- право брати участь у провадженні дізнання та слідства;

- право перевіряти скарги на дії й рішення органів та посадових осіб, які здійснюють розслідування.

Б. Повнрваження, які дозволяють прокурору попереджати порушення закону органами дізнання і слідчими, полягають:

- у санкціонуванні або погодженні зі слідчим перед зверненням до судді (або у відмові від дачі санкції чи згоди) виконання деяких слідчих та інших процесуальних дій, рішень (про проведення огляду житла чи іншого володіння особи; обшук; окремі види виїмки; зняття інформації з каналів зв'язку; відсторонення обвинуваченого від посади; направлення обвинуваченого на стаціонарну експертизу; застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту або взяття застави тощо);

- у праві продовжувати (або відмовляти в цьому) строки до-судового слідства; погодженні зі слідчим перед зверненням до судді щодо продовження строків тримання під вартою;

- у праві давати згоду (або відмовляти в цьому) на закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами; скерування справи в суд для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру;

- у праві затверджувати (не затверджувати) обвинувальний висновок тощо.

Санкціонуючи, даючи згоду або затверджуючи відповідний процесуальний акт органу досудового розслідування, прокурор надає цьому актові юридичну силу. Відмова прокурора в санкції, згоді, затвердженні названих рішень попереджає порушення закону, оскільки у цих випадках постанови або обвинувальний висновок, хоч і зберігаються в матеріалах кримінальної справи, але процесуального значення не мають.

В. Владно-розпорядчий характер повноважень прокурора ще більш властивий тим із них, котрі виступають засобами усунення порушень закону. До таких повноважень відносять:

- право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови особи, що провадить дізнання, органу дізнання або слідчого;

- право вилучати в органу дізнання і передавати слідчому будь-яку справу;

- передавати справу від одного органу досудового слідства іншому, а також від одного слідчого іншому з метою забезпечення найбільш повного і об'єктивного розслідування;

- право усувати особу, яка проводить дізнання, або слідчого від дальшого ведення дізнання або досудового слідства, якщо вона допустила порушення закону під час розслідування у справі;

- право закривати кримінальну справу;

- право зупиняти провадження у кримінальних справах;

- право повертати кримінальну справу для провадження додаткового розслідування із своїми письмовими вказівками;

- право давати письмові вказівки про розслідування злочинів, про обрання, зміну або скасування запобіжного заходу, кваліфікацію злочину, проведення окремих слідчих дій та розшук осіб, які вчинили злочини, про притягнення як обвинуваченого, обсяг обвинувачення, про надання справи для скерування її до суду або про закриття її;

- право вилучати з обвинувапьного висновку окремі пункти обвинувачення;

- право змінювати кваліфікацію злочину в обвинувальному висновку на менш тяжку;

- право скасувати чи змінити раніше обраний запобіжний захід або обрати такий захід, якщо його не було обрано, чи поставити у випадках, передбачених в КПК, перед судом питання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Деякі повноваження прокурора можуть бути використані як з метою усунення виявлених порушень, так і попередження їх вчинення у майбутньому. Зокрема, прокурор має право самостійно порушити кримінапьну справу, скасувавши незаконну і необгрунтовану постанову про відмову в порушенні такої справи або, вивчивши матеріали перевірки за заявою (скаргою, повідомленням) про злочин, щодо якого слідчим ще не прийнято відповідного рішення.

Участь прокурора у слідчій дії в одних випадках може слугувати попередженню порушення закону дізнавачем чи слідчим, а в інших-усунути допущене порушення.

Органи дізнання зобов'язані виконувати доручення слідчого про проведення слідчих дій, привід, затримання підозрюваного, надання допомоги у проведенні розшукових заходів тощо. Невиконання письмових доручень слідчого органами дізнання є порушенням закону (ч.З ст.114 КПК). Тому виявивши, при вивченні матеріалів кримінальних справ чи іншими способами такі порушення, прокурор дає вказівки, які зобов'язують органи дізнання діяти відповідно до вимог кримінально-процесуального закону.