 
        
        - Види понять:
| Залежно від кількісної характеристики обсягу: | - Одиничне поняття – це поняття, обсягом якого є один елемент (Аристотель \Г.Сковорода \ Київський національний університет ім.. Т.Шевченка \ найвища гора планети Земля) - Загальне поняття – це поняття, обсягом якого є клас однорідних предметів (місто \афоризм \ злочин \ університет \держава) 
 - Пусте поняття – це поняття, обсяг якого не містить жодного елемента (круглий квадрат \ одружений холостяк \ вічний двигун) | 
| Залежно від типу елементів обсягу: | - Конкретне поняття – це поняття, елементом обсягу якого є предмет, або клас предметів (комп’ютер \ крадіжка \ майно \ збірник) - Абстрактне поняття -- це поняття, елементом обсягу якого є властивості предметів або відношення між ними (талановитість) | 
| Залежно від характеру елементів обсягу: 
 | - Збірне поняття -- це поняття, елементом обсягу якого є класи предметів (сузір’я) - Незбірне поняття -- це поняття, елементом обсягу якого є окремі предмети (університет \ людина \ планета Сонячної системи) | 
| Залежно від наявності чи відсутності в змісті поняття ознак, на підставі яких предмети узагальнюють у класи: | - Позитивне поняття -- це поняття, в змісті якого фіксують наявність певних ознак (осудність) - Негативне поняття – це поняття, в змісті якого фіксують відсутність певних ознак (неосудність) | 
| Залежно від наявності чи відсутності в змісті поняття ознак, які вказують на відношення з іншими поняттями: | - Відносне поняття – це поняття, в змісті якого наявні ознаки, які вказують на відношення з іншими поняттями (батьки (до дітей) \ начальник (до підлеглого) \ боржник (до кредитора)) - Безвідносне поняття – це поняття, в змісті якого відсутні ознаки, які вказують на відношення з іншими поняттями (держава \ книга \ література) | 
- Визначення понять:
Будь-яке визначення поняття складається з двох компонентів: дефінієндум (dfd) - це поняття, зміст якого розкривають і дефінієнс (dfn) – це поняття, за допомогою якого розкривають зміст дефінієндуму.
| Види визначень: | Явне визначення – це визначення, яке має форму тотожності дефінієндуму та дефінієнсу (А (дефінієндум) є В (дефінієнс)) | - атрибутивно-реляційне визначення – це вид явного визначення в якому видовою ознакою є властивості визначуваного предмета або його відношення (колонія) - генетичне визначення – це вид явного визначення, в якому видовою ознакою є спосіб походження, створення, конструювання предметів (циліндр) - операційне визначення – це вид явного визначення, в якому видовою ознакою є вказівка на операцію, за допомою якої можна розпізнати ті чи інші предмети (кислота) | 
| 
 | Неявне визначення – це визначення, яке не має форми тотожності дефінієндуму та дефінієнсу | - звичайне констетуальне визначення – це вид неявного визначення, в якому контекстом є звичайний уривок будь-якого тексту (ситуація читання текстів іноземною мовою) - остенсивне визначення – це вид неявного визначення, яке здійснюється за допомогою демонстрування предмета. Контекстом такого визначення є ситуація, в якій трапляється предмет (ситуація засвоєння мови дітьми) - аксіоматичне визначення – це вид неявного визначення, в якому контекстом є сукупність аксіом деякої теорії | 
| Правила визначень: | 1) Дефінієндум та дефінієнс повинні бути взаємо замінюваним, тобто їхні обсяги мають бути однаковими | 
 - «надто широке визначення»-- це логічна помилка, яка має місце, коли обсяг дефінієнсу ширший ніж обсяг дефінієндуму («Логіка – це наука, яка вивчає мислення людини») - «надто вузьке визначення» -- це логічна помилка, яка має місце, коли обсяг дефінієнсу вужчий ніж обсяг дефінієндуму («Студент – це людина, яка навчається в університеті») | 
| 
 | 2)Визначення не повинно утворювати кодла | 
 - «тавтологія» -- це логічна помилка, яка має місце, коли дефінієндум та дефінієнс виражені однаковими словами («Життя – це життя» \ «На війні, як на війні») - «коло у визначенні» -- це логічна помилка, яка має місце, коли дефінієндум визначають через дефінієнс, а останній, у свою чергу, визначають через дефінієндум («Право -- це наука, яка вивчає правові відносини», а «Правові відносини – це відносини, які вивчає право») | 
| 
 | 3) Визначення має бути чітким, ясним, однозначним | 
 | 
| 
 | 4)Слід намагатися, щоб визначення не було заперечним | 
 | 
