16. Переяславсько-московський договір

В Уркаїні твердо знали, що Переяславсько-Московський договір не

позбавлюв її суверенних прав. Договір цей зафіксував союз з Москвою на

добровільних засадах, звільняв Україну від підлеглости Польщі. 1655 року

Богдан Хмельницький казав польскому послові, Станіславові Любовицькому:

‘я став уже паном всіеї Русі і не віддам її нікому". Тут характерний

вираз "уже", септо після договору з Москвою. Доказом незалежності

України були численні союзи, що їх укладала вона після 1654 року з

різними державами. Традиція щодо характеру Переяславсько-Московського

договору залишалася Україні довгий час. Пилип Орлик у "Виводі прав

України" дав блискучу характеристику Переяславської угоди: "насильнішим

і найпереможнішим аргументом і доказом суверенности України - урочистий

союзний договір, заключенний між царем Олексієм і "станами" України. Цей

такий урочистий і докладний трактат, названий вічним, повинен був,

здавалося, назавжди установити спокій, вольності й ладна Україні. Не

зважаючи на таке одностайне розуміння сучасниками суті угоди України з

Москвою, історіографії не лише в московській, але й в українській і досі

не встановленно твердої оцінки про те, що саме являло собою ця угода.

Зараз існує кілька поглядів на цю угоду:

1. Унія Ураїни з Москвою.

2. Васалітет.

3. Пропекторат.

4. Псевдопротекторат.

51. період хрущовської відлиги 1953-1964рр

Хрущовська "відлига" — неофіційна публіцистична назва періоду в історії СРСР після смерті Й. Сталіна (з 1953 по 1964-й рр.). Вислів "відлига" походить від назви повісті Іллі Еренбурга. Поняття "Хрущовська "відлига" пов’язане з перебуванням на посту першого секретаря ЦК КПРС Микити Хрущова (1953–1964 рр.) Цей період характеризувався зменшенням політичних репресій, вибірковою реабілітацією засуджених та репресованих у сталінські часи, частковою лібералізацією політичного життя, незначним послабленням тоталітарної влади.Після смерті Й. Сталіна 5 березня 1953 р. М. Хрущов, який очолив комуністичну партію, взяв курс на реформування сталінського режиму. Зі зміцненням влади М. Хрущова "відлига" почала асоціюватись із засудженням культу особи Й. Сталіна. На XX з’їзді КПРС в 1956 р. М. Хрущов виголосив доповідь з критикою культу особи Й. Сталіна і сталінських репресій. У зовнішній політиці СРСР було проголошено курс на "мирне співіснування" з країнами Заходу. Новий курс підтримала партійна верхівка та службова номенклатура. У ці роки в системі ГУЛАГ у спалахують повстання в’язнів під антисталінськими лозунгами (Норильське, Воркутинське, Кенгірське повстання). Припинилась підготовка нових політичних процесів, почалася ліквідація ГУЛАГу. Чимало політв’язнів в СРСР, в т. ч. з України звільнили з місць ув’язнення та реабілітували. В цей час незначно послабилась цензура, перш за все у мистецтві та літературі. Водночас у 1954–1956 рр. відбулась низка процесів над колишніми членами ОУН, що закінчилися смертними вироками (Кирило Осьмак, Василь Охримович та ін.).

47.Військові дії на теренах України у 1943-1944рр

ІІ світова війна почалась нападом фашистської Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 р. Серед багатьох чинників, що призвели до війни, вирішальне значення мали дві дипломатичні угоди, які справили на українців безпосередній вплив.

1) Підписавши 30 вересня 1938 р. Мюнхенський пакт, західні держави на чолі з Англією вдалися до спроби умиротворення Гітлера, дозволивши йому розчленувати Чехословаччину (й Закарпаття). Але замість задоволення домагань Гітлера цей вияв безхребетності західних держав лише розпалив у нацистів апетит до дальших територіальних загарбань. Гітлер готувався до повного загарбання Чехословаччини. У таємному пакті з Угорщиною він погодився на окупацію нею всього Закарпаття. Тому, коли в березні 1939 р. німецькі війська вдерлися на територію Чехословаччини, Угорщина не забарилася. 14 березня 1939 р. в Закарпаття увійшли угорські війська. Безнадійно поступаючись за чисельністю та озброєнням, Карпатська Січ чинила відважний, проте марний опір. 15 березня уряд Волошина символічно проголосив незалежну Республіку Карпато-України. А вже через кілька годин по тому він був змушений виїхати за кордон.

2) Ще безпосередніший зв'язок з вибухом війни мав підписаний 23 серпня 1939 р. нацистсько-радянський пакт (пакт Риббентропа-Молотова) — одна з найдивовижніших в історії угод. Гітлер, що не приховував ненависті до радянської системи та своїх територіальних претензій на Сході, хотів, перш ніж напасти на своїх противників на Заході, нейтралізувати СРСР. Сталін зі свого боку прагнув підписати з Гітлером угоду про ненапад та нейтралітет, сподіваючись тим самим спрямувати агресивність нацистів проти Франції та Англії і в такий спосіб виграти час для накопичення власних сил. Офіційно укладений між Німеччиною та СРСР договір був пактом про ненапад на 10 років. який, зокрема, передбачав обмін сировиною та зброєю. Більше того — до нього входив таємний протокол, у якому Гітлер і Сталін домовилися про розподіл Європи на відповідні сфери впливу та окупації. За ним до сфери впливу Радянського Союзу входили майже всі західноукраїнські землі, території Прибалтики та Фінляндії. Маючи гарантії нейтралітету Радянського Союзу, Гітлер напав на Польщу, поклавши початок другій світовій війні. Кваплячись оволодіти своєю частиною гинучої польської держави, 17 вересня 1939 р. радянські війська вступили у Східну Польщу і зайняли майже всі землі, населені українцями та білорусами. За чотири тижні польська держава перестала існувати.

.