![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1.1 Загальні відомості про підприємство
- •1.2 Загальні показники
- •1.3 Структура та основні техніко-економічні показники підприємства
- •2.1 Загальна характеристика енергогосподарства
- •2.2 Головна схема електропостачання підприємства
- •2.3 Напрямки використання електроенергії
- •3.1 Робота на робочому місці, яка пов’язана з монтажем електроустаткування .
- •3.2 Робота на робочому місці, яка пов’язана з експлуатацією електроустаткування .
- •3.3. Робота на робочому місці, яка пов’язана з ремонтом електроустаткування
- •2 Структура та основні техніко-економічні показники підприємства;
- •Перелік використаної літератури
3.3. Робота на робочому місці, яка пов’язана з ремонтом електроустаткування
На підприємствах прийнята система планово-запобіжного ремонту (ППР), в основу якої покладений систематичний контроль стану експлуатованого устаткування і планове проведення поточних і капітальних ремонтів.
Застосування
системи ППР при експлуатації установок
дозволяє підтримувати їх у належному
технічному стані і забезпечувати, таким
чином, безперебійність роботи й безпека
обслуговування цих установок.
При плануванні ремонту освітлювальних установок корпусів застосовуються сіткові графіки ремонтів.
Поточні ремонти призначені для перевірки стану, виправлення або заміни обмеженого числа тих що зношуються і щодо нескладних у ремонті вузлів і деталей. При поточному ремонті замінюють вузли й деталі, зношені або не відповідні вимогам експлуатації. Наприклад, пружини, контакти й обгорілі дугогасильні камери слід замінювати на нові (заводського виготовлення), проте окремі конструктивні деталі можуть виготовлятися або ремонтуватися у власних майстернях.
У разі потреби можуть замінюватися або перемотуватися котушки електромагнітів. Огляди, що проводяться в ході поточних ремонтів, вимірювання й випробування аналізуються з метою уточнення переліку робіт, що підлягають виконанню в ході подальшого планового капітального ремонту.
Капітальні ремонти електричних апаратів що прийшли в непридатність або морально застарілі малопотужні стандартні апарати зазвичай підлягають заміні на нові, сучасні. Недоцільний і складний ремонт при значних пошкодженнях, усунення яких неможливе силами ремонтного цеху або майстерні.
Ремонт контактів електричних апаратів
Найбільш вразливою ланкою електричних ланцюгів є електричні контакти та контактні з'єднання .
Однією з найбільш частих причин виходу з ладу електричного апарату є неприпустиме нагрівання його струмопровідних частин або відмова контактної системи, використовуваної у більшості електроустановок.
В
електричних апаратах найчастіше
ушкоджується саме контактна
група, тобто основні робочі (рухомий
або нерухомий) контакти,
а також проміжні (перехідні) і допоміжні
(дугогасильні або розривні) контакти.
Якість контактів залежить як від властивостей контактних матеріалів, так і від стану робочих поверхонь і прикладених до контактних груп сил стиснення.
Крім контактів в електричних апаратах ушкоджуються також обмотки, деталі механізмів, пружини, пластини дугогасильних камер і ізоляція. Характерними ознаками несправності апарату є підвищений нагрів окремих частин, довільне відключення (відмова апарату). Причинами несправностей можуть бути пошкодження окремих деталей унаслідок зношення або незадовільної експлуатації апарату, порушення термінів поточних і капітальних ремонтів.
Для уникнення втрат через простої устаткування у разі відмови апаратів на підприємствах необхідно мати деякий резерв запасних частин. У номенклатуру запасних частин входять всі частини, що швидко зношуються, і деталі, термін служби яких не перевищує міжремонтний період, змінні деталі електроустаткування, лімітуючі виробництво, і кріпильні деталі, необхідні для ремонту.
3.4 Робота на робочому місці, яка пов’язана з налагодженням електроустаткування
Технічне обслуговування передбачає і необхідне налагодження електроустаткування.
Налагодження електричних апаратів проводиться як перед уведенням їх в експлуатацію, так і в його процесі, в терміни, вказані в експлуатаційній документації.
Під
час проведенні огляду апарату і його
технічному обслуговуванні,
апарат очищають від пилу, бруду й масла,
перевіряють надійність кріплення до
стіни, панелі або стенду, наявність і
справність
заземлюючих проводів.
Контролюється
правильне взаємне розташування деталей
в апараті і їх, взаємодія. Якщо
конструкція апарату дозволяє виконати
вказані операції без
розбирання, оцінюють зношення контактів,
вироблення
осей, кулачків і інших рухомих і нерухомих
деталей.
До складу технічного обслуговування також включається профілактичний контроль стану ізоляції, контактної системи і пристроїв охолоджування (якщо вони передбачені конструкцією), змащення і догляд за доступними вузлами, що обертаються і труться, випробування резервного устаткування й засобів сигналізації.
Помітний вплив на безвідмовну роботу апаратів з механічною комутацією, їх довговічність і надійність надає правильність регулювання ходу рухомих контактів, оскільки ця відстань визначає параметри електричної дуги, що виникає при розмиканні контактів і є основним чинником зносу й руйнування контактів.
Розбирання електричних апаратів
Перед розбиранням електричного апарату, проводять ретельний зовнішній огляд для виявлення помітних механічних або термічних пошкоджень корпусу і навісних пристроїв. Про відмічені несправності роблять
записи в дефектувальних картах. Апарат протирають обтиральним матеріалом із тканини, а якщо необхідно, чистять щітками або миють із застосуванням мильних розчинів або розчинників.
Порядок розбирання кожного ремонтованого електричного апарату
визначається його конструкцією й необхідністю збереження наявних справних частин, а ступінь розбирання обсягом і характером майбутнього ремонту. Якщо попередній огляд і випробування дозволяють судити про характер майбутнього ремонту, то до початку розбирання апарата треба перевірити наявність потрібних для ремонту матеріалів, виробів і запасних деталей відповідних розмірів, марок і характеристик.
Заздалегідь
ознайомлюються з експлуатаційно-технічною
документацією
на ремонтований апарат і по можливості
уточняють відомості про роботу й дефекти
апарату в процесі експлуатації.
Якщо апарат раніше проходив ремонти,
то знайомляться з результатами
попереднього ремонту.
Перед розбиранням перевіряють комплектність апарату (повинні бути в наявності всі складальні одиниці і деталі, що вважаються необхідними для даної конструкції), що поступив в ремонт, стан корпусу й інших зовнішніх частин, цілісність зварювальних швів і з'єднань (якщо такі є в конструкції), відсутність протікання масла (для маслонаповнених апаратів).
Повне розбирання електричного апарату складається з двох основних етапів: загального розбирання, при якому пристрій розбирають по основних складальних одиницях, і детального розбирання, при якому складальні одиниці апарату розбирають подетально.
Перш за все, із корпусу апарату демонтують навісні частини. Апарат, який знаходиться в зведеному стані (наприклад у вимикачі натягнуті пружини), перед розбиранням необхідно розрядити, натиснувши відповідні
кнопки або, відпустивши важелі. Потім відгвинчують кріпильні гвинти і знімають верхні захисні кожухи або кришки. З маслонаповнених апаратів зливають масло, одночасно перевіряючи роботу масловказівника. Після цього можна зняти нижні кришки і дугогасильні камери.
Відкриті механізми, обмотки і контактні групи оглядаються й приймається рішення про необхідність ремонту або проведенні технічного обслуговування. Коли це необхідно, проводиться подальше розбирання
апарату - знімаються контактні групи, пружини; від'єднуються важелі, вали й осі. Пружини знімаються спеціальними гачками або плоскогубцями з вузькими заломленими губками. Осі важелів вибиваються з гнізд. пробійниками з тупим кінцем. Деталі з валів і осей знімаються за допомогою універсальних знімачів. Далі розбираються, від'єднуються або відпаюються від вивідних колодок внутрішні електричні з'єднання.
Якщо
це можливо,
із корпусу виймається магнітопровід з
обмотками і проводиться
його огляд та дефектація.
Магнітопроводи електричних апаратів у більшості випадків мають стикову конструкцію, тому їх розбирання не викликає великих утруднень. Магнітопроводи вельми надійні в роботі й ушкоджуються украй рідко. Тому зазвичай потрібне лише часткове їх розбирання, необхідне для діставання доступу до котушок електромагніту. Знімаються кріпильні планки, стягнуті шпильками, і від'єднується верхнє ярмо магнітопровода, відкриваючи доступ до котушок.
Видалення котушок із магнітопровода здійснюється двома різними способами. Якщо котушка має каркасну конструкцію, то вона досить просто знімається з магнітопровода разом із каркасом і може бути відремонтована. Якщо котушка залита компаундом, то зняти її з магнітопровода без пошкодження практично неможливо. В цьому випадку компаунд слід випалити в печі, а котушку замінити на нову.
Перед проведенням ремонтних робіт або налагоджувальних робіт проводились технічні заходи з охорони праці.
При кожному ремонті апарат перш за все повинен бути відключений від мережі й обов'язково повинні бути прийняті заходи, що виключають можливість помилкової подачі на нього напруги.
Метою технічних заходів являється підготовка безпечного робочого місця для монтажних й ремонтних робіт з частковим або повним зняттям напруги. Їх виконують в наступній послідовності:
1 Відключають необхідні струмоведучі частини й застосовують заходи, які виключають помилкову подачу напруги до місця роботи;
На відключених комутаційних апаратах вивішують забороняючі
плакати: «Не вмикати-працюють люди!», «Не вмикати-робота на лінії!», «Не відчиняти-працюють люди!»; при необхідності встановлюють огородження на невідключених струмоведучих частинах;
3
До
заземлюючого пристрою приєднують зажим
переносного заземлення;
4 Перевіряють, чи є напруга на відключеній для роботи частині установки; якщо її нема, то негайно накладують на обезструмлені струмоведучі частини переносне заземлення;
5 Робоче місце огороджують переносними огородженнями і вивішують застережні й нагадуючі плакати: «Стій-висока напруга!», «Не влізай-вб’є!», «Працювати тут», «Влазити тут».
4 Висновки
У результаті проходження практики вивчені:
1 Загальні відомості про базове підприємство практики;