N2. Теорія бісоціацій у поясненні механізмуму творчо§ уяви.

   Теорі§, що пояснюють феномен творчості та уяви: екзистенціалістську, психоаналітичну теорі§ творчості та теорію бісоціаційА.Кестлера.

   Він не тільки аналізує здібності до творчості у людини, але й знаходить §§ багатоманітні прояви у тварин, включаючи найпростіші інстинктивні форми поведінки, а також бачить своєрідні форми творчості в морфогенезі, нейрогенезі тощо, то цілком очевидно що перед нами якась спроба створення розгалужено§ теорі§ про творчий процес. Бісоціація--спільний механізм різних видів творчості. Всі види творчо§ активності мають у сво§й основі загальний принцип. Логічна основа творчих процесів--це відкриття прихованих схожостей, але при цьому може бути "емоційний клімат" різного роду. Для наочного уявлення механізму творчого акту Кестлер запропонував просту схему: дві площини фактів, дві відчужені між собою галузі досвіду людини зненацька перетинаються між собою, виявляють ідею, що узагальнює §х. Місце такого перетину "вібрує" одночасно на дві різні довжини хвиль, що виражають своєрідність тих подій, що §х спричинили. Таке поєднання самостійно існуючих, звичайно не порівнюваних подій було названо "бісоціацією". Термін "бісоціація" допомагає встановити різницю між шаблонним способом мислення в рамках єдиного плану (асоціація), і творчим актом, який завжди оперує більш ніж 1м планом. Кестлер вказує на 2 шляхи запобігання нашо§ більш або менш автоматизовано§, рутини мислення та поведінки.

  -- поривання в уявний або мрійний стан, в якому раціональне мислення припинено. (регресія до більш примітивних рівнів відображення дійсності, напр., в характері марень)

  -- втеча від нудьги, застою, інтелектуальних утруднень та емоційних фрустрацій. (піднесення до нових, більш розвинених рівнів відображення)

  

   Відкриття полягає в установленні аналогій, яких ніхто перед тим не бачив. Соломон відкрив аналогію між шиєю Суламіфі та слоновим бив­нем. Шимпанзе Султан у дослідах В.Келери відкрив, що гілку дерева можна вмістити в інший функціональний контекст. Кестлер встановлює загальний план відкриття для тварин і людини, проводячи паралель між відкриттями Султана і Архімеда.

   Акт відкриття має деструктивний і конструктивний аспекти. Відкриття має зруйнувати затверділі схеми розумово§ організаці§, щоб до­сягти нового синтезу.

   Кестлер малює таку картину виникнення нових творчих синтезів. Вербальне свідоме мислення виступає підпорядкованим у вирішальній фазі творчого акту. Мова стає ширмою між мислителем і реальністю. Ось чому справжнє відкриття виникає там, де кінчається мова. Мова здебільшого пов'язується зі свідомим. Несвідоме функціонує поза мовним процесом. Інтеграція матриць не є простою операцією складання. Це процес взаємного проникнення і запліднення, в ході якого обидві матриці підлягають своєрідному перетворенню.

   Головну відмінність рис асоціативно§ та бісоціативно§ ді§ можна підсумувати в такому вигляді:

Звички	Оригінальність
оригінальність з обмеженою мат­рицею	бісоціація незалежних матриць
керівництво до- і позасвідомими про­цесами	керівництво підсвідомими процесами зі стриманістю
динамічна рівновага	активація регенеративних можливо­стей
ригідність змінних варіацій теми	вища мінливість ("відійти, щоб далі стрибнути")
повторення	новизна
консервативність	деструкгивніс-гь -- творчість