N2. Умови виникнення емоційних процесів??????????

  

   Умовами виникнення емоційних реакцій є емоціогенні ситуаці§, що діляться на такі типи:

  -- Недостатність пристосувальних можливостей.

   Неможливість надати адекватну відповідь на подразник. Основн три фактори, що призводять доцього - е новизна.ю незвичайність, раптовість.

  -- Надлишкова мотивація

   Найтиповіші види надлишково§ мотиваці§: надлишкова мотивація, що не дістає застосування; надлишкова мотивація в соціальній поведінці; надлишкова мотивація при фрустраці§; надлишкова мотивація при конфліктах.

  -- Умовні емоці§

   Формуються в результаті набуття нейтральним стимулом емоувйного значення.

  -- Емоційне зараження.

   Перехоплення емоцій оточуючих при початково не емоціогенності ситуаці§. Є 2 типи: 1. підхоплення оточуючими сильно§ емоці§ одного 2. вираження емоційно§ реакці§ без переживання емоці§ при ідентифікаці§ себе з оточуючими.

  

   Емоційний процес - специфічна реакція на зміни в зовн. або внутр. сер-щі, яка має три компоненти (Я.Рейковський, 1976):

  -- (фізіологічний)Комп-нт емоційного збудження, визначає мобілізаційні зміни в орг-змі. Виникнення емоційного процесу пов"язується зі станом збудження, підвищенням рівня активаці§ центрально§ нервово§ системи, що становить континуум від стану сну до стану крайнього збудження

  -- (суб*єктивний)Комп-нт, що пов"язаний зі значенням емоційно§ поді§ для ос-сті (+ чи -), розкриває знак емоці§. Знак не має необхідного зв"язку з організацією чи дезорганізацією поведінки ос-сті.

  -- (об*єктивний)Зміст, якісна хар-ка емоцій. Хар-зує специф. якісні особл-сті емоційно§ поді§. Якісна хар-ка залежить від особл-стей сигнального подразника.

   Виникнення емоційного процесу пов"язується зі станом збудження, підвищенням рівня активаці§ центрально§ нервово§ системи, що становить континуум від стану сну до стану крайнього збудження

   Емоційний стани виникають під впливом трьох типів факторів:

  -- Безумовні емоційні подразники, які викликають емоцію внаслідок природжено§ чутливості до них організму. На §х основі формуються первинні механізми регуляці§.

  -- Нейтральні, які дістають емоційне значення завдяки вормуванню умовних емоційних подразнень. Нейтральні подразники, що передують емоціогенним або §х супроводжують, самі отримують здатність викликати емоці§. Йдеться про генералізацію емоційних подразників.

  -- Співвідношення подразника з установками особистості. На основі досвіду в людини формуються певні очікування. Якщо сигнали не з"являються або не відповідають очікуванню, виникає емоційне збудження. Існує певний оптимум розходження між установками та сигналом, який викликає позитивні емоці§ щодо новизни, незвичайності. Якщо сигнал не відрізняється від очікувань, він оцінюється як нецікавий, якщо ж відрізняється занадто сильно, здається неприємним, небезпечним, дратує.

N4. Форми прояву емоційних явищ

  

   Рубінштейн виділяв такі форми емоцій:

  -- настро§;

  -- афекти;

  -- стрес;

  -- пристрасті.

   Настрій - це більш менш тривалий та стійкий емоційний стан, що забарвлює всі інші переживання і діяльність людини. Настро§ відрізняються різним ступенем тривалості, вираженості, усвідомленості. Тому говорять про перехідний і тривалий настрій.

   Настрій завжди має причину, але не завжди ці причини усвідомлюються. У різних людей настрій по різному виражається в поведінці. Особливості регуляці§ визначають характер володіння і управління сво§м настроєм.

   Афект - це короткочасна, бурхливо протікаючи, надзвичайно інтенсивна емоційна реакція. Для афекту характерна надзвичайна сила прояву, він захоплює людину цілком. Величезна сила і яскравість афекту з'єднуються з короткочасністю його протікання. Нерідко в стані афекту змінюються звичайні установки особистості. Існують афекти, які носять позитивний характер.

   Стрес - це такий емоційний стан, який викликається несподіваною напруженою обстановкою. Стресовими станами будуть ді§ в умовах ризику, необхідність приймати самостійно швидке рішення, миттєві реакці§ при небезпеці, поведінка в умовах несподівано§ зміни обстановки. При цьому навики та звички залишаються без зміни і можуть замінити собою усвідомлені ді§. При стресі можливі помилки сприйняття, пам'яті, неадекватні реакці§ на неочікувані подразники.

   На думку Г. Сельє, стрес - це невідьємна складова життя людини, його не можна уникнути. Для кожно§ людини є оптимальний рівень стресу, при якому досягається набільша ефективність діяльності.

   Стрес має 3 стаді§ розвитку:

  -- Шоку ( Павлов називав "что такое?")

  -- Мобілізація ( стадія опору)

  -- Стадія виснаження

   Пристрасть - це сильне стійке почуття, що являє собою спрямованість усіх думок особистості на єдину мету точка. Пристрасть є довготривалим почуттям. Пристрасть виявляється у зосередженості індивіда на певному предметі, який у цей час затьмарює всі інші спонуки діяльності. Предметом пристрасті найчастіше є інша людина, яка стає єдиним засобом задоволення потреби іншій людини, що домінує над усіма іншими. Такою пристрастю може бути один з видів кохання.

   Предметом пристрасті може бути й неудохотворенний об'єкт або ж якась ідея. Як і в попередньому випадку індивід потрапляє у поле тяжіння провідно§ потреби, яка з певних причин сформулювалася протягом його життя.

   Існує ще одна форма прояву емоцій, яка називається фрустрація. Крайня незадоволеність, блокада прагнення, що викликає стійке емоційне негативне переживання може стати основою фрустраці§, тобто дезорганізація свідомості та діяльності. В стані фрустраці§ людина відчуває особливо сильне нервово-психічне потрясіння. Воно розкривається як крайня досада, озлобленість, пригніченість.