7.2.4. Організація адміністративних приміщень

Блок групи приміщень адміністрації розміщується здебіль-шого на першому чи другому поверсі будівлі готелю. Приміщен-ня адміністрації повинні мати зручний зв’язок із блоками прий-мально-допоміжних приміщень, житла, громадського харчування. До складу групи приміщень адміністрації входять кабінети дире-ктора та його заступників, головного інженера, управляючого; кімнати відділу кадрів, планового відділу, відділу постачання, бухгалтерії, архіву тощо.

Всі адміністративні приміщення об’єднуються в групи за фун-кціональними ознаками:

Формування предметно-просторового середовища готелю

• приміщення дирекції (кабінет директора, заступника дирек-тора, приймальня);

• приміщення інженерно-технічного персоналу (кабінет голо-вного інженера і конторські приміщення інженерно-технічного персоналу);

• приміщення планово-економічного відділу (кабінет головно-го економіста і конторські приміщення);

• приміщення бухгалтерії і каси (кабінет головного бухгалте-ра, конторські приміщення бухгалтерії, приміщення каси, прий-мальне приміщення перед касою);

• приміщення відділу кадрів (кімнати начальника відділу та інспекторів).

У готелях на 50-400 осіб площа адміністративного блоку об-числюється з розрахунку 0,12-0,18 м2 на одне місце. Для більших готелів також встановлені відповідні нормативи.

Адміністративні приміщення можуть мати довільну площу. Зважаючи на постійний характер роботи, тут повинно бути денне освітлення та вентиляція. Внутрішнє оформлення - просте, прита-манне цій категорії приміщень і загальноприйняте в будівництві.

У цих приміщеннях співробітники розміщуються групами від 3 до 10 осіб. Найбільш раціональним вважається безкоридорне і ландшафтне планування приміщень, без ізоляції робочих місць, що досягається завдяки використанню секційного обладнання, легких перегородок і екранів.

До приміщень адміністрації належать побутові приміщення пе-рсоналу готельного комплексу - гардероби для домашнього одягу і спецодягу, туалетні кімнати і душові. Побутові приміщення і служ-бові проходи відокремлюються від приміщень для обслуговування мешканців готелю і забезпечуються окремим зовнішнім входом.

7.2.5. Приміщення господарського і складського призначення

Приміщення господарського і складського призначення виконують функції матеріального забезпечення організації праці всіх приміщень і служб готельного підприємства, а також необ-хідних ремонтних робіт. До них належать приміщення і підприємства побутового обслуговування, група приміщень матеріаль-ного забезпечення і ремонтних робіт, група приміщень інженер-ного устаткування.

Приміщення і підприємства побутового обслуговування, як правило, відокремлені від блоку приміщень складського і госпо-дарського призначення, що пов’язано з виконанням функцій об-слуговування мешканців готелю. До них належать перукарні, майстерні дрібного ремонту і прасування одягу, дрібного ремонту взуття і шкіргалантереї, приймальні пункти прання і хімчистки, пункт прокату предметів культурно-побутового і спортивного призначення, прийом замовлень на фотороботи. Набір і площі цих приміщень залежать від категорії, місткості готельного комплексу та попиту на зазначені види послуг.

Перукарні, як правило, розраховані на обслуговування мешка-нців готельного підприємства й осіб, що мешкають в районі його розташування. Вони розміщуються біля вестибулю, мають із ним безпосередній зв’язок і передбачаються в усіх готельних комплек-сах на 50 і більше місць. До складу приміщень перукарні входять жіночі й чоловічі зали (з кількістю робочих місць залежно від місткості готельного комплексу), зал очікування і підсобні примі-щення, іноді – сушарки. У перукарських салонах 4-5* готельних комплексів виділяються окремі приміщення для манікюрного, педікюрного, косметичного, масажного кабінетів.

До пунктів прокату предметів культурно-побутового призна-чення відносять: приміщення прийому, видачі і підготовки прока-тного фонду; приміщення для зберігання предметів культурно-побутового призначення.

Пункти дрібного ремонту речей (шкіряно-галантерейних ви-робів, годинників, електротоварів, верхнього одягу) обладнані спеціальними й універсальними меблями відповідно до тих функ-цій, які вони виконують. У приміщеннях пункту дрібного ремон-ту організовують зони очікування, розрахунку за замовлення, примірювання, прийому й видачі замовлення.

Прийомні пункти хімчистки і прання білизни організовуються у приміщеннях, безпосередньо пов’язаних із ліфтом і господарсь-ким входом у готельний комплекс, аби запобігти перетину руху мешканців і замовлених речей під час транспортування.

Пральні за методом самообслуговування розраховані на вико-нання всіх операцій щодо прання білизни мешканцями готельного підприємства. Тут передбачені пристрої швидкого сушіння білизни, а в літніх турбазах, таборах тощо для цих потреб використовують відкриті майданчики або навіси. Їх обладнують малоємкими маши-нами для прання і сушіння. Обов’язковими у приміщенні пральні є гаряче й холодне водопостачання, каналізаційні зливи чи трапи.

Розміщення пунктів прийому замовлень на різні види побуто-вого обслуговування і побутових майстерень можливе на будь-яких поверхах громадської частини готельних комплексів, на тех-нічних поверхах, іноді навіть над житловою частиною. Проте найраціональнішим вважається їхнє розташування на першому або в цокольному поверсі при організації зручного зв’язку з вес-тибулем готельного комплексу.

Медпункти у готельних комплексах призначені для надання першої допомоги клієнтам готелю і персоналу, тому повинні бути доступними для хворих. У великих медпунктах передбачені при-міщення для лікувальних процедур. Хворі мешканці готелю, які потребують стаціонарного лікування, як правило, доставляються до місцевих медичних закладів. У разі розміщення готельного підприємства у незаселеній або малонаселеній місцевості (і за відсутності поблизу медичних закладів) до його складу включа-ють ізолятори на випадок травми, хвороби мешканця або праців-ника готелю, а такою забезпечуються можливості евакуації хво-рих. Для цього один із службових ліфтів повинен мати габарити, де б розмістилися носилки і супроводжуюча особа.

Найкращим місцем для медичного пункту та ізолятора є пер-ший поверх, коли евакуацію хворого легко забезпечити, минаючи потоки мешканців готелю.

До групи приміщень матеріального забезпечення і ремонтних робіт готельного підприємства належать центральні приміщення для чистої і брудної білизни. У невеликих готелях (до 300 осіб) для них визначений норматив площі 0,33-0,39 м2 на одне місце. Встановлена також норма на шафи (білизняні) у господарських кімнатах невеликих готелів – 0,06-0,04 м2 на одне місце. Вони повинні бути самостійними, ізольованими одне від одного приміщеннями. Приміщення для чистої білизни розміщується поруч із вантажно-пасажирським ліфтом, кабіна якого відчиняється в бік блоку приміщень для обслуговування на поверсі. Може бути оснащене шахтопідйомником. Передбачається місце для ремонту і прасування білизни. Розміри білизняних кімнат визначаються будівельними нормами. Площі комор для чистої білизни встанов-люються з розрахунку 4 м2 на 30 номерів. Їх обладнують полиця-ми (завглибшки 50 см і заввишки 40 см).

Приміщення для брудної білизни у великих готельних компле-ксах є на кожному поверсі. Їх обладнують полицями та оцинкова-ною скринею, що дозволяє проводити мокру дезінфекцію білиз-ни; залишають місце для розбирання білизни. Комору розміщу-ють поруч зі службовим ліфтом. Для спуску брудної білизни ви-користовуються білизнопроводи із приймальними клапанами в кімнатах брудної білизни.

Пральня є однією з основних установ готельного комплексу. Її розміщення потребує спеціальних умов. Вона повинна знаходи-тися в місці, менш помітному для оточуючих, зважаючи на шум і випаровування, і мати добре сполучення з господарською служ-бою житлової частини. Її розміри залежать від кількості білизни, що обробляється, і площ окремих приміщень (залежно від розмі-рів і кількості пральних апаратів).

У складських приміщеннях зберігаються запаси меблів для но-мерного фонду, різних приміщень, килимові вироби, постільні речі (подушки, покривала, ковдри, перини), малоцінний інвентар для оснащення номерів (щітки для одягу й взуття, попільнички, набори столового посуду та приладдя, вішалки, вази для квітів), обладнання для санвузлів (дзеркала, гумові килимки, озонатори, гачки й утримувачі для одягу, рушників, туалетного паперу, ми-льниці, склянки тощо), інвентар і речі санітарно-гігієнічного при-значення (фени для сушіння волосся, банні халати, махрові прос-тирадла, набори туалетного приладдя у фірмовій упаковці тощо), мийні та фарбувальні речовини, електроприладдя та електролам-ппи, запасні частини та сантехнічне устаткування (крани, саніта-рне приладдя) тощо.

Велика увага приділяється розміщенню й обладнанню техніч-них приміщень і установок. У будівлях великих багатоповерхових готелів для облаштування машинних і різних санітарно-технічних відділів відводиться цілий технічний поверх. Тут розміщуються бойлерні, приміщення для кондиціонування повітря, вентиляційні камери, приміщення для лічильників, акумуляторна, трансформа-торні, а також ремонтні майстерні для енергетичної, санітарно-технічної, слюсарної, столярної та інших груп.

Окрім перерахованих, пов’язаних з потребами готельної спо-руди, також організовуються автомайстерні у випадку, якщо ком-плекс має великі гаражі. Ця форма обслуговування найчастіше характерна для мотелів.

7.2.6. Функціональна організація приміщень ділового і рекреаційного призначення

Блок приміщень культурно-масового, спортивно-оздоров-чого і ділового призначення передбачається в основному в ту-ристичних, курортних і ділових готелях. Склад приміщень куль-турно-масового обслуговування залежить від вимог до відпочин-ку туристів і терміну їх перебування. Так, організація дозвілля і відпочинку туристів, що перебувають короткочасно (до 3 днів), вимагає скороченого переліку відповідних приміщень. До їхнього складу належать зали універсального призначення, конференц-зали, зали для проведення нарад і переговорів, експозиційний зал (салон) для організації виставок, демонстрації творів мистецтва, призначених для продажу, танцювальні та бальні зали, фойє, дис-котеки, більярдні, кегельбани, сауна з баром і залом спортивних тренажерів, масажний зал, зал ігрових автоматів, кімнати (зал) для гри в настільний теніс та ін. Набір цих приміщень пов’язаний із призначенням готельного комплексу та рівнем його комфорту.

Практика експлуатації готельних комплексів показала, що од-ним із шляхів раціонального, гнучкого та економічного викорис-тання наявних площ є створення залів багатоцільового (універса-льного) призначення, розрахованих на проведення різних заходів (нарад, прийомів, банкетів, концертів, балів, танців, демонстрації кінофільмів тощо). У таких залах зазвичай використовують розсувні перегородки, за допомогою яких змінюють кількість примі-щень, їх габарити та місткість залежно від конкретних потреб.

Зали багатофункціонального призначення, конференц-зали та кіноконцертні зали розташовують або в окремому приміщенні, або на першому чи другому поверсі, іноді в цокольному. Нерідко їх розміщують поблизу закладів ресторанного господарства, що при необхідності полегшує доставку в зали напоїв і закусок. Для того, щоб відвідувачі конференц-залів і кіноконцертних залів не заважа-ли клієнтам готелів, для цих приміщень часто влаштовують додат-ковий вхід із вулиці, вестибуль, гардероб, санвузли.

З метою проведення міжнародних нарад зали обладнуються установками синхронного перекладу на декілька мов і передбача-ються кабіни для перекладачів.

Більярдні зазвичай передбачені у готельних комплексах високо-го рівня комфорту. Окрім більярдних столів різних розмірів, тут встановлюють стійку для київ і шафу для куль, меблі для зони від-починку й очікування. Світильники розташовують над столами на відстані 80 см від гральної поверхні. Площа більярдної залежить від кількості столів.

Кегельбани можуть замінювати більярдні. У них розміщується спеціальне обладнання, що складається з автоматів для подавання куль, встановлення кеглів, доріжок для прокату куль, зона відпочи-нку й очікування.

У висококомфортабельних готелях часто влаштовують примі-щення і споруди спортивно-оздоровчого призначення: закриті та відкриті плавальні, купальні басейни, сауни (фінські лазні з гарячим сухим повітрям у парній і холодним басейном), лазні, зали для фізичних вправ (спортивний зал, гімнастичний зал, кеге-льбан); організовують медичне обслуговування; на території готе-льних комплексів – спортивні майданчики (тенісні корти, гольф, міні-гольф тощо).

Басейни, відповідно до норм і стандартів, допускається влашто-вувати в готельних комплексах вищої категорії, розташованих на морському узбережжі, курортах, у зонах відпочинку і туризму та призначених для прийому іноземних туристів.

Закриті басейни розміщують у цокольному чи на першому по-версі споруди, в прибудові, з’єднаній з готельним комплексом кри-тим переходом, іноді – на верхніх поверхах готельної будівлі. При цьому шляхи відвідувачів до басейну повинні бути зручними і по можливості короткими, тому поблизу басейну часто знаходиться ліфт, який сполучає його з житловими поверхами готельного ком-плексу. Навколо басейну мають бути обхідні доріжки та рекреацій-ний майданчик, де можна розташувати місця для відпочинку, пляж, буфет, бар.

Відкриті плавальні басейни (зокрема, плескальні) роблять будь-якої форми, обладнують гірками для спускання у воду (табани). Глибина басейну залежить від його призначення. Для надання воді приємного кольору ванну облицьовують блакитною або яскраво-зеленою керамічною плиткою, дно іноді викладають кольоровою мозаїкою. Часто ванні зали басейнів мають природне, бічне, верхнє або комбіноване освітлення. Суцільне скління хоча б однієї зі сто-рін залу створює відчуття зв’язку басейну з навколишньою приро-дою, хоча в літній період може призвести до перегріву приміщень басейну, а взимку – до його охолодження і невиправданих витрат на опалення і вентиляцію, тому воно може використовуватися лише з урахуванням кліматичних особливостей місця будівництва. Зазви-чай такі басейни розраховані на мешканців готельного комплексу.

Допоміжні приміщення басейнів поділяються на обслуговуючі (для відвідувачів), адміністративні, підсобні, технічні. Технічні приміщення мають великі розміри, бо призначені для подачі й очищення води, встановлення насосів, фільтрів, бойлерів, водомірів та іншого устаткування. Іноді частину допоміжних приміщень ба-сейну (підсобні, технічні та ін.) розміщують в експлуатованому просторі під ванною басейну.

До складу обслуговуючих приміщень відносять душові, сані-тарні вузли, роздягальні для чоловіків і жінок, кімнати інструкто-рів, приміщення для масажу, медичні кабінети, ванни з мінераль-ною водою.

Останнім часом у готельних комплексах різного призначення і рівня комфорту влаштовують лазні сухої пари – сауни, що знімають втому та сприяють інтенсивному кровообігу. До складу сауни входять роздягальня, мийна, кімната сухої пари, басейн або душі, кім-ната відпочинку, іноді масажний і тренажерний зали, кімната опе-ратора і бар. Сауни розташовують у підвальному приміщенні або на першому поверсі споруди готелю, нерідко в комплексі з купаль-ним басейном. Окрім саун, у готелях можуть застосовуватися ро-сійські лазні.