- •Практична робота №5
- •Завдання
- •Порядок виконання роботи
- •Завдання до самостійної роботи
- •Ознайомитись з методами захисту людини від ураження електрострумом.
- •Питання для самоконтролю:
- •Що є метою розрахунку захисного заземлення?
- •Методи захисту в електроустановках
- •Схеми включення людини в електричний ланцюг
- •Формули для обчислення опору одинарних заземлювачів розтіканню струму в однорідному ґрунті
- •Приблизні значення питомих електричних опорів різних ґрунтів та води, Омм
- •Ознаки кліматичних зон для визначення коефіцієнтів сезонності
- •Коефіцієнти сезонності кс.Г. Для однорідної землі під час вимірюванні її опору
- •Коефіцієнти використання в вертикальних електродів групового заземлювача (труб, кутиків і т.Д.) без урахування впливу стрічки зв’язку
Практична робота №5
Тема: “ Вивчення призначення, конструкції, схем заземлення електроустановок. Розрахунок захисного заземлення ”.
Мета роботи: визначити необхідність, розташування, вимоги до заземлення електроустаткування, навчитися розраховувати опір захисного заземлення електрообладнання.
Завдання:
Завдання
-
Вивчити призначення, конструкції, схеми заземлення обслуговуючих пристроїв та електроустановок.
-
Розрахувати контурний заземлювальний пристрій для обладнання з характеристиками, заданими викладачем за допустимим опором, грунтом, розмірами заземлювача тощо.
-
Намалювати схему заземлення.
Рекомендовані джерела:
-
Жидецький В.Ц., Джигерей В.С., Сторожук В.М. та ін. Практикум із охорони праці: Навч. посіб. /За ред. В.Ц.Жидецького. – Л.: Афіша, 2000. – 352 с.
-
Долин П.А. Основы техники безопасности в электроустановках: Учеб. пособ. для вузов. – М.: Энергия, 1979. – 408 с.
-
Охрана труда в электроустановках: Учеб. для вузов /Под ред. Б.А.Князевского. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Энергоатомиздат, 1983. – 336 с.
-
Основи охорони праці: Підручник /Під ред. М.П.Купчика, М.П.Гандзюка. – К.: Основа, 2000. – 409 с.
Порядок виконання роботи
-
При підготовці до практичного заняття необхідно:
-
Ознайомитись з методами захисту людини від ураження електрострумом;
-
Ознайомитись зі складом заземлювачів;
-
Визначити поняття природних та штучних заземлювачів.
-
Під час практичного заняття
-
Визначити природу захисту людини методом заземлення електроустаткування;
-
Скласти схеми виносного та контурного заземлення;
-
Отримати завдання та опрацювати послідовність розрахунку заземлення;
-
Ознайомитись з експлуатаційними вимогами до заземлюючих пристроїв.
Завдання до самостійної роботи
-
Ознайомитись з методами захисту людини від ураження електрострумом.
-
Завершити розрахунок заземлення.
-
Розробити вимоги до експлуатації заземлюючих пристроїв.
-
Підготуватись до тестування.
Питання для самоконтролю:
-
Від чого залежить електричний опір тіла людини?
-
Які застосовують методи захисту людей в електроустановках?
-
З яких елементів складається захисне заземлення?
-
Яке призначення захисного заземлення?
-
Навести приклади природного заземлення.
-
Яка послідовність підключення обладнання до заземлювачів?
-
Які нормовані значення опору для різних значень напруги?
-
Як визначити величину електричного струму, що протікає через тіло людини при замиканні в електричний ланцюг?
-
Який струм протікає через тіло людини при включенні людини між двома фазами електричної мережі?
-
Який струм протікає через тіло людини при включенні людини в однофазну мережу?
-
Як з’єднують штучні заземлювачі в землі?
-
Як визначають технічний стан заземлюючого пристрою?
-
Як позначають провідники заземлювачів, що прокладають по конструкціях будинків?
-
Що є метою розрахунку захисного заземлення?
Електричний опір тіла людини. Тіло людини є провідником струму з дуже складними властивостями. Електричний опір тіла людини сильно змінюється при зміні властивостей організму і його стану. Загальний опір тіла людини складається з опорів внутрішніх тканин і органів та шкіряного покрову, крім того, воно неоднаково в різних людей і в різних частинах тіла, а також залежить від стану шкіри. Тіло людини є провідником струму з дуже складними властивостями. Електричний опір тіла людини сильно змінюється при зміні властивостей організму і його стану. Загальний опір тіла людини складається з опорів внутрішніх тканин і органів та шкіряного покрову, крім того, воно неоднаково в різних людей і в різних частинах тіла, а також залежить від стану шкіри. Тіло людини являє собою складний комплекс тканин: шкіра, м'язова тканина, кров, лімфа, спинний і головний мозок, кістки, жирова тканина, сухожилля, хрящі, та ін. Електричний опір цих тканин суттєво відрізняється, а питомий об'ємний опір (Ом-м) знаходиться у межах:
Тканина |
Питомий об'ємний опір (Ом-м) |
|
|
шкіра суха |
3-103...2-104 |
кістки |
104-106 |
жирова тканина |
30...60 |
м'язова тканина |
1,5...3 |
кров |
1...2 |
спинномозкова рідина |
0,5...0,6 |
Із наведених даних видно, що шкіра є основним фактором, що визначає опір тіла людини в цілому. Опір шкіри знижується у разі ушкодження її рогового шару, забрудненні, наявності вологи на її поверхні, збільшенні потовиділення. На опір шкіри впливають щільність і площа контактів, величина прикладеної напруги, величина струму і час його дії. Зі збільшенням величини напруги, струму і часу дії струму, опір шкіри, і тіла людини в цілому, падає.
Напруга, В |
Опір тіла людини, Ом |
1-10 |
10000 |
100 |
1500 |
1000 |
300 |
Так, якщо при напрузі в декілька вольт опір тіла людини перевищує 10000 Ом, то при напрузі 100 В він знижується до 1500 Ом, а при напрузі більше 1000 В – до 300 Ом.
Опір тіла людини залежить від її статі і віку: у жінок він менший, ніж у чоловіків, у дітей менший, ніж у дорослих, у молодих людей менший, ніж у літніх. Спричиняється така залежність товщиною і ступенем огрубіння верхнього шару шкіри.
Враховуючи багатофункціональну залежність опору тіла людини від великої кількості чинників, при оцінці умов небезпеки ураження людини електричним струмом опір тіла людини вважають стабільним, лінійним, активним і рівним 1000 Ом.