5. Методична література для вчителя

Значну допомогу вчителям у самоосвіті надає методична література. Такою літературою забезпечує видавництво „Рідна школа” та інші. видавництва. Якщо проаналізувати методичну літературу для вчителів, то неважко встановити, що вона може мати різну спрямованість. Залежно від цього її легко поділити на декілька груп, що, в свою чергу, спрощує огляд літератури, бо можна не говорити про кожну книжку, а досить спинитися лише на характерніших з них.

Методичну літературу умовно поділяють на три групи.

До першої групи належить література, в якій викладено фактичний матеріал, що вивчається в процесі трудового навчання. Звичайно, викладають його значно ширше і глибше, ніж відображено в шкільних посібниках, бо вчитель повинен знати набагато більше, ніж учні. На жаль, можна зустрітися з такими фактами, коли вчителі готуються до занять лише за шкільними посібниками. Це неприпустимо. У шкільному посібнику визначено, з чим треба ознайомити учнів, проте дехто з них , працюючи в гуртках і вивчаючи науково-популярну літературу, має значно більший обсяг знань. Учитель повинен це враховувати і бути готовим до відповіді на запитання, що виходять за межі навчальної програми. Саме в цьому має допомогти йому література, в якій висвітлено фактичний навчальний матеріал.

Прикладом такої літератури може бути книга „Основи технології обробки металів і елементи електротехніки” (За ред. Л.О. Пивоварова. К.: Рад. шк., 1977). Журнал „Трудова підготовка в закладах освіти” також систематично вміщує матеріали про досягнення в галузі науки і техніки, які можуть бути використані вчителями трудового навчання.

Другу групу становить література, в якій вміщено поради щодо проведення занять. Такі поради подано у вигляді поурочних методичних розробок або ж у вигляді рекомендацій, що стосуються навчальних тем, розділів, передбачених шкільною програмою в цілому.

Видавництво „Радянська школа” видало методичні посібники у вигляді поурочних розробок, у тому числі для уроків технічної праці у IV, V, VII класах і трудового навчання в старших класах: „Заняття з технічної праці в 7 класі” (За ред. Д.О. Тхоржевського. К.: Рад. шк., 1979); Заняття з технічної праці в 6 класі” (За ред. Д.О. Тхоржевського. К.: Рад. шк., 1984); Заняття з технічної праці в 5 класі” і „Занятия по трудовому обучению в 5 классе” (За ред. М.Г. Чумака, В.О. Матрохіна. К.: Рад. шк., 1989) та ін., які зараз масово видаються різними видавництвами.

Зазначені і подібні до них посібники характерні тим, що розкривають зміст заняття, визначають тему, мету і його хід. Учитель дізнається тут про те, яке треба використовувати устаткування, які доцільно поставити перед учнями запитання для повторення, в якій послідовності викладати теоретичні відомості, як контролювати самостійну роботу учнів та ін.

Інколи можна почути, що поурочні методичні розробки видавати недоцільно, бо вони занадто регламентують дії вчителя, не залишаючи місця для його творчості. Така думка неправильна. Більшість вчителів трудового навчання потребують докладних рекомендацій. Якщо ж учитель добре підготовлений, то він може самостійно проаналізувати подані в посібниках рекомендації і керуватися лише тими, які він вважає доцільним для застосування в конкретних умовах.

Найчисельнішою є третя група методичної літератури, присвячена розгляду окремих завдань, що вирішуються в процесі трудового навчання. Такі завдання відображаються в самих назвах книжок. Назвемо деякі з них: Д.О. Тхоржевський, В.Г. Гетта „Проблемне навчання на уроках праці”. – К.: Вища школа, 1980. У цих книжках автори розглядають питання глибше і простежують за їх розв’язанням протягом усього періоду трудового навчання в школі.

Значну роль у самоосвіті вчителів повинні відігравати науково-методичні журнали „рідна школа”, „Шлях освіти”, “Трудове навчання в школі” та ін. Учителям потрібно стежити за цими журналами і користуватися поданими в них порадами.

Проте найбільшої уваги заслуговує журнал „Трудова підготовка в закладах освіти”, який видається спеціально для вчителів трудового навчання і креслення. Журнал охоплює всі основні розділи роботи, пов’язані з трудовим навчанням, кресленням, трудовим вихованням, профорієнтації в школі. Тут розглядаються питання методик проведення занять у процесі технічної, сільськогосподарської і обслуговуючої праці, позакласної і позашкільної роботи, підготовки педагогічних кадрів, наводяться рецензії на книжки з трудового навчання, висвітлюється досвід трудового навчання в зарубіжних країнах, розповідається про ентузіастів трудового навчання тощо.

Питання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу.

1. Перерахуйте основні функції вчителя:

а) ____; б) ____; в) ____; г) ____; д) ____ .

2. Про які вміння вчителя йде мова :

а) виконують орієнтовні функції, вони ніби випереджують практичні дії вчителя. Їх призначення – побудова образу кінцевого результату діяльності і складання плану дій з досягнення поставленої мети;

б) це вміння, які дозволяють спілкуватися, обмінюватися досвідом, інформацією і на цій основі налагоджувати педагогічно-доцільні стосунки.

3. Перерахуйте основні елементи професійної культури вчителя трудового навчання.

4. Встановіть відповідність між функціями і вміннями вчителя:

   Функції вчителя	Вміння вчителя
   А) організаційні; Б) технічні; В) конструктивні; Г) комунікативні; Д) пізнавальні.	1) вміння із планування змісту майбутньої діяльності; 2) вміння зближати точку зору свою і співбесідника, керувати спілкуванням, вносити необхідні корективи; 3) вміння задавати роботу, розпоряджатися; 4) вміння, які дозволяють вчителю готувати учнів до роботи з технікою; 5) дозволяють чітко формулювати цілі діяльності, розв’язувати педагогічні завдання тощо.

5. До організаційних вмінь належать (вірну відповідь позначте знаком „+”):

а) задавати роботу, розпоряджатися;

б) здійснювати контроль за виконанням справи;

в) підводити підсумки і оцінювати їх.

г) ці вміння виконують виконавчі, коректувальні і частково заключні функції.

д) вміння із планування змісту майбутньої діяльності.