Питання і завдання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу.

1. Що являють собою здібності?

2. На які групи поділяються здібності?

3. Що називається обдарованістю?

4. У чому полягає відмінність між талантом та обдарованістю?

5. Що таке геніальність?

6. Що розуміють під технічними здібностями?

7. З яких компонентів складаються технічні здібності?

8. Що розуміють під технічним мисленням?

9. Яка роль пам’яті і уяви у розвитку технічних здібностей?

10. Хто повинен формувати технічні і професійні здібності учнів?

11. Хто забезпечує успіх формування професійних здібностей?

12. Яке значення у формуванні професійних здібностей має інтерес учнів до професії, яку вони опановують?

13. В чому полягають основні шляхи формування в учнів інтересу до професії?

14. Чому для розвитку професійних здібностей дуже важливо, щоб в учнів успіхів було більше, ніж невдач?

15. За якими ознаками можна визначити незнання, невміння, нерозвиненість навичок та нездатність?

Змістовий модуль іі основи теорії трудової підготовки

Тема 2.1. Історія та методологія трудового навчання

План

1. Історія становлення і розвитку трудового і професійного навчання.

2. Становлення трудового навчання в Україні в дореволюційний період (до 1917 р.).

3. Становлення і розвиток трудової підготовки в загальноосвітніх школах за роки радянської влади.

4. Трудове навчання в сучасних загальноосвітніх навчальних закладах України.

5. Методологічні основи трудового навчання школярів.

6. Сучасний зарубіжний досвід трудового навчання учнівської молоді.

Література: 14, 53, 63, 64, 84, 93, 100, 118, 120, 121, 136, 150, 180, 181, 182.

1. Історія становлення і розвитку трудового і професійного навчання.

Ручна праця як навчальний предмет вводиться в школи ряду держав Європи в третій чверті ХІХ віку. В Фінляндії з 1866 р. (Уно Цигнеус). З 1874р. Отто Соломон вводить ручну працю в Швеції і розглядає її як засіб естетичного виховання. В 1882 р. − у Франції, у 1901 р. − в Англії. Аксель Міккельсон − датський педагог − трудове навчання обґрунтовує як засіб фізичного розвитку на основі фізіології.

Хронологічно першою системою трудового навчання учнів у Швеції була предметна система, яка відповідає періодові низького рівня розвитку техніки. Предметна система трудового навчання виникла в умовах ремісничого виробництва, коли навчання проводилося у формі індивідуального учнівства. В основу навчання була покладена ідея послідовного формування вмінь і навичок виготовлення окремих деталей певного завершеного виробу. Ці вироби безперечно можуть служити невичерпним джерелом задоволення інтересів дітей і способом виявлення їх творчих сил. Шведська система ручної праці, створена Отто Саломоном, енергійно пропагандується в заснованій ним всесвітньо відомій Нееській семінарії (нині Інститут Абрагамсона в Швеції), в різних варіантах застосовується у світі, бо спрямована на те, щоб у підростаючого покоління:

1. виховувати смак та оцінювати результати праці взагалі;

2. формувати позитивне ставлення до важкої, чесної фізичної праці;

3. формувати незалежність і самодостатність;

4. забезпечувати формування відповідальності, точності, чистоти й акуратності;

5. розвивати окомір, щоб уміти розглядати предмет, щоб цінувати значення краси у формі;

6. удосконалювати загальну спритність рук;

7. формувати звички уважності, підприємливості, наполегливості й терпіння;

8. удосконалювати розвиток фізичних сил тіла;

9. формувати спритність у використанні інструментів і пристроїв, засобів для праці;

10. уміти виконувати роботу від початку і до кінця, виготовляти корисні продукти.

У Росії в Петербурзькому учительському інституті відкриті класи ручної праці в 1888 р. − В. Ю. Ціруль. Він разом з Н.В. Касаткіним склали програму з праці. Великий вклад в методику трудового навчання вніс також І.К. Карелль. За їх ініціативою створюється „Російське суспільство педагогічної ручної праці” і видавався журнал „Трудове виховання”.