1)Обернено пропорційної залежності фізичного обсягу продажів підприємства від рівня встановлюваних їм цін реалізації, характерної для реального (сегментованого) ринку готової продукції;

2)Лінійної залежності змінних витрат від величини фізичного обсягу продажів і фіксованої величини постійних (періодичних) витрат;

3)Цільової функції доходу від продажів по даному виду продукції, максимізація якого є критерієм проведення аналізу «виграти-обсяг- прибуток».

При моделюванні залежності «витрати-обсяг-прибуток» як цільовий орієнтир підприємство цікавить зовсім не показник виторгу, а величина доходу від реалізації, що визначається не тільки фактором обсягу продажів, але й фактором собівартості (витрат). У класичній моделі СVР - Аналізу розрізняють дві категорії витрат:

• постійні (не залежні від динаміки продажів). До цього типу ставляться загальногосподарські витрати, заробітна плата вищого керівництва, амортизація будинків і капітальних споруджень і інші витрати, пов'язані з підтримкою загальних умов функціонування компанії.

• змінні (що перебувають у прямо пропорційній залежності від динаміки обсягу продажів). До даної категорії витрат ставляться матеріальні витрати (виробниче споживання сировини й матеріалів), витрати на оплату праці більшої частини промислово-виробничого персоналу, оплата виробничих послуг сторонніх організацій-субпІдрядників і деякі інші. Для змінних витрат існує показник питомої собівартості, тобто величини витрат розраховуючи на 1 одиницю фізичного обсягу реалізації.

Практична мета проведення СVР-Аналізу для підприємства полягає у встановленні оптимального (так званого ефективного) рівня цін реалізації, тобто у виборі політики в області ціноутворення. При цьому як вихідні параметри моделі приймаються функція еластичності попиту за ціною (визначає розмір виторгу, тобто дохідний фактор кінцевих фінансових результатів) і функція витрат (видатковий фактор кінцевих фінансових результатів).

По суті, величина доходу від реалізації при фіксованій ринковій кон'юнктурі й технології виробництва й збуту повністю визначається політикою підприємства по встановленню цін реалізації.

Розрахуєм точку беззбитковості за допомогою формули (1.18) :

Q₂₀₀₈ = 4500/142- 0 = 31,7 тис. грн.

Q₂₀₀₉ = 6300/250 – 0 тис. грн.

Q₂₀₁₀ = 8700/ 315 – 0 = 27,6 тис. грн.

Під точкою беззбитковості розуміється така точка об'єму продажів, при якій витрати дорівнюють виторгу від реалізації послуг, тобто немає ні прибутку, ні збитку.Так як на підприємстві УСК «КНЯЖА» не виробляється продукция, тобто воно займається тільки наданням послуг, у розрахунку беззбитковості ми не можемо взяти такий показник як змінні витрати на одиницю продукції, тому що їх не розраховують в обліку цієї організаци. Таким чином можна зробити висновок, що точка безубіточности, залежить від ціни за одиницю послуги та постійних витрат, якими в даному випадку є затрати на оренду приміщення. За даними розрахунками ясно, що в 2009 році точка беззбитковості була, менше ніж у 2008 і 2010 роках, це говорить про те, що в даний звітний період оптимальної точкою погашення всіх витрат буде 25,2 тис. грн. Таким чином управлінською політикою підприємства була поставлена ​​мета дотримуватися даної точки, щоб не понести додаткові витрати.