Тести з дисципліни Загальна екологія з основами неосферології

1.Хто перший запропонував термін „екологія”?

1) Шелфорд

2) Геккель

3) Тенслі

4) Сукачов

5) Шелфорд

2.Який підрозділ загальної екології вивчає динаміку популяцій?

1) Аутекологія

2) Синекологія

3) Демекологія

4) Синекологія

5) Екосистемологія

3. Стенобіонтні організми – це організми:

1) З широким діапазоном пристосування до середовища

2) З вузьким діапазоном пристосування до середовища

3) У стані фізіологічного оптимуму до середовища

4) У стані песимуму до середовища

5) Що перебувають у критичному стані

4. Дайте повне визначення поняттю «екологія» це:

1) наука про взаємодію живих істот між собою та з неорганічною природою, що їх оточує, про зв’язки в системах, яким підпорядковане існування організмів, про структуру і функціонування цих систем

2) наука про життя, його форми і закономірності існування та розвитку

3) наука про фактори неживої природи

4) наука про біологічні системи та морфологічні ознаки середовища

5) наука про історичний розвиток популяції людства

5. Будь-який елемент середовища, здатний в тій чи іншій мірі, прямо чи опосередковано впливати на живі організми хоча б протягом однієї фази їх розвитку називається:

1) Екологічним мінімумом

2) Екологічним фактором

3) Екологічним максимумом

4) Екологічним песимумом

5) Екологічним оптимумом

6. Закон мінімуму сформував:

1) Ю. Лібіх

2 ) В.Шелфорд

3) Шретер

4) Вернадський

5) Коммонер

7. „Лімітуючим фактором процвітання організму може бути як min так і max впливу ” гласить закон:

1) закон мінімуму Лібіха

2) закон Коммонера

3) закон толерантності Шелфорда

4) закон константності Вернадського

5) закон необоротності еволюції Долло

8. Найпростішою система, до якої входять поодинокий організм та його безпосереднє оточуюче середовище – це

1) Моноцен

2) Екосистема

3) Екологічна ніша

4) Демоцен

5) Біоценоз

9. Для визначення відносного ступеня толерантності організмів відношенню до температури виділяють:

1) стеногідричні – еврігідричні

2) стенотермні - евритермні

3) стенофагні – еврифагні

4) стеногаліні – евригаліні

5) стеноойкні - евриойкні

10. Для визначення відносного ступеня толерантності організмів по відношенню до їжі (поживи) розрізняють:

1) стеноойкні - евриойкні

2) стенофагні – еврифагні

3) стеногаліні – евригаліні

4) стенотермні - евритермні

5) стеногідричні – еврігідричні

11. Для визначення відносного ступеня толерантності організмів по відношенню до місця проживання виділяють:

1) стеногідричні - еврігідричні

2) стеноойкні - евриойкні

3) стенофагні – еврифаг ні

4) базофільні – евритрофні

5) ацидофільні – базофільні

12. Екосистема – це

1) просторова система, що охоплює історично сформований комплекс живих істот, пов’язаних між собою трофічними зв’язками, та неживих компонентів середовища існування, які залучаються ними в процесі обміну речовин та енергії

2) фізичний простір з властивими йому екологічними умовами, що визначають існування будь-якого організму, місце виду в природі, що включає не лише становище його в просторі, а й функціональну роль у біоценозі та ставлення до абіотичних факторів середовища існування

3) стан внутрішньої динамічної рівноваги природної системи, який підтримується регулярним відновленням основних її структур і енергетично-речовинного складу, а також постійною функціональною саморегуляцією у всіх її ланках

4) частина біосфери (за деякими уявленнями, — з часом вся біосфера), перетворена людьми за допомогою опосередкованого впливу технічних засобів в цілях як найкращої відповідності соціально-економічним потребам людства

5) частина біосфери, корінним чином перетворена людиною в технічні і техногенні об'єкти (будівлі, дороги, механізми тощо

13. Гомеостаз – це

1) стан внутрішньої динамічної рівноваги природної системи, який підтримується регулярним відновленням основних її структур і енергетично-речовинного складу, а також постійною функціональною саморегуляцією у всіх її ланках

2) просторова система, що охоплює історично сформований комплекс живих істот, пов’язаних між собою трофічними зв’язками, та неживих компонентів середовища існування, які залучаються ними в процесі обміну речовин та енергії

3) фізичний простір з властивими йому екологічними умовами, що визначають існування будь-якого організму, місце виду в природі, що включає не лише становище його в просторі, а й функціональну роль у біоценозі та ставлення до абіотичних факторів середовища існування

4) обмін речовиною, енергією та інформацією системи з зовнішнім середовищем, а також окремих частин системи між собою

5) це наявність у певного об’єкта (точки, системи) фізико-хімічних властивостей (рівня висот, тиску, температурних характеристик, електромагнітної зарядженості, ін.), що створюють можливість виконати роботу

14. Термофіли – це група рослин

1) які можуть рости в умовах досить низьких температур;

2) це рослини, які розвиваються в умовах високих температур, можуть переносити температуру до +70⁰ С (верблюжа колючка) і як правило гинуть при температурі < 0⁰ С

3) витримують температуру пожеж, рослини саван з грубою корою і товстошкірим насінням

4) що витримують значне забруднення атмосферного повітря

5) що маловимогливі до родючості грунту

15. Неморозостійкі рослини це рослини які:

1) переносять низькі температури, але гинуть як тільки у тканинах починає утворюватися лід (однорічні рослини)

2) сильно пошкоджуються або гинуть при температурі вище 0⁰ С (рослини дощових тропічних лісів, водорості теплих морів), - температура +2⁰…+10⁰ С

3) ростуть у регіонах з сезонним кліматом і холодними зимами (дерева, кущі, багаторічні трави, озимина)

4) витримують значне забруднення атмосферного повітря

5) маловимогливі до родючості грунту

16. Морозостійкі рослини це рослини які

1) переносять низькі температури, але гинуть як тільки у тканинах починає утворюватися лід (однорічні рослини)

2) сильно пошкоджуються або гинуть при температурі вище 0⁰ С (рослини дощових тропічних лісів, водорості теплих морів), - температура +2⁰…+10⁰ С

3) Ростуть у регіонах з сезонним кліматом і холодними зимами (дерева, кущі, багаторічні трави, озимина)

4) витримують температуру пожеж

5 ) рослини саван з грубою корою і товстошкірим насінням

17. За ступенем адаптації до високих температур виділяють жаровитривалі (еукаріоти) рослини - це рослини які :

1) пошкоджуються при температурі +30⁰…+40⁰ С (квіткові рослини, с/г рослини, водні)

2) рослини сухих місцезростань (степів, пустель, саван) переносять 0,5 год. нагрівання до +50⁰…+60⁰ С

3) це термодійні бактерії і деякі види синьо-зелених водоростей, які можуть жити в гарячих витоках

4) сильно пошкоджуються або гинуть при температурі вище 0⁰ С (рослини дощових тропічних лісів, водорості теплих морів), - температура +2⁰…+10⁰ С

5) Витримують температуру пожеж, рослини саван з грубою корою і товстошкірим насінням

18. Чисте і сухе повітря (приземного шару) являє собою суміш газів: основні з них:

1) 78.08% кисню, 20.95% азоту, 0.93% аргону, 0.03%вуглекислого газу, 0.01% неону, гелію, метану, радону та інших газів

2) 20.95% азоту, 78.08% кисню, 0.03%аргону, 0.93% вуглекислого газу, 0.01% неону, гелію, метану, радону та інших газів

3) 78.08% азоту, 20.95% кисню, 0.93% аргону, 0.03%вуглекислого газу, 0.01% неону, гелію, метану, радону та інших газів

4) 68.08% кисню, 20.95% азоту, 0.93% аргону, 0.13%вуглекислого газу, 0.01% неону, гелію, метану, радону та інших газів

5) 28.08% кисню, 20.95% азоту, 5.93% аргону, 3.03%вуглекислого газу, 0.01% неону, гелію, метану, радону та інших газів

19. Гідрофіти – це

1) рослини частково занурені у воду ;

2) водні рослини, що цілком або майже цілком занурені у воду (ряска, елодея);

3) наземні вологолюбиві групи рослин (верба, калюжниця, осока).

4) рослини здатні накопичувати в тканинах велику кількість води (молочай, алоє, агава, кактуси)

5) витримують температуру пожеж, рослини саван з грубою корою і товстошкірим насінням

20. Гігрофіти- це

1) рослини частково занурені у воду ;

2) водні рослини, що цілком або майже цілком занурені у воду (ряска, елодея);

3) наземні вологолюбиві групи рослин, які розселяються у місцях підвищеної вологості (верба, калюжниця, осока).

4) рослини здатні накопичувати в тканинах велику кількість води (молочай,алоє, агава, кактуси)

5) витримують температуру пожеж, рослини саван з грубою корою і товстошкірим насінням

21. Сукуленти –це

1) рослини здатні накопичувати в тканинах велику кількість води (молочай, алоє, агава, кактуси);

2) сухі рослини (на вигляд), жорсткі кущі або трави, вони не містять у собі вологу, а інтенсивно її випаровують (верблюжа колючка, полин, ковила);

3) наземні вологолюбиві групи рослин (верба, калюжниця, осока).

рослини частково занурені у воду ;

4) Витримують температуру пожеж

5) рослини саван з грубою корою і товстошкірим насінням

22. Залежно від кількості кисню і його розподілу у стоячій воді, виділяють дистрофні водойми – це

1) небагаті на корм ( глибоководні озера з низькою температурою, багаті на кисень, вода прозора )

2) багаті на корм (неглибокі водойми, висока температура, водойма зелена, невелика кількість кисню)

3) бідні на корм (велика кількість гумінових кислот, кисла реакція, коричнева вода).

4) багаті на корм, з низькою концентрацією кисню

5) немає вірних відповідей

23.Залежно від кількості кисню і його розподілу у стоячій воді, виділяють оліготрофні водойми – це

1) небагаті на корм ( глибоководні озера з низькою температурою, вода прозора, багата на кисень)

2) багаті на корм (неглибокі водойми, висока температура, водойма зелена, невелика кількість кисню)

3) бідні на корм (велика кількість гумінових кислот, кисла реакція, коричнева вода)

4) багаті на корм, з низькою концентрацією кисню

5) немає вірних відповідей

24. Щодо стійкості до органічних забруднень і дефіциту кисню розрізняють мезосапробні індикаторні групи організмів - це

1) організми, які витримують сильний ступінь дефіциту кисню (личинки комара)

2) організми, що витримують лише середній ступінь забруднення (карась, лин)

3) організми витримують лише слабкий ступінь забруднення (форель, судак)

4) організми, які витримують значні коливання вмісту кисню та значне забруднення

5) немає вірних відповідей

25. Об’єднання тварин одного виду по дві або більше особин з метою виживання в певних межах – це

1) груповий ефект

2) масовий ефект

3) внутрішньовидова конкуренція

4) хижацтво

5) паразитизм

26. Ефект зумовлений перенасенням середовища організмами до максимальної чисельності виду – це

1) груповий ефект

2) масовий ефект

3) внутрішньовидова конкуренція

4) популяція

5) мутуалізм

27. Виділіть типи корисно-нейтральний взаємодій:

1) протокооперація, мутуалізм

2) коменсалізм, синойкія

3) аменсалізм

4) хижацтво, паразитизм

5) аменсалізм

28. Виділіть типи нейтрально-шкідливих взаємодій:

1) протокооперація , мутуалізм

2) коменсалізм, синойкія

3) аменсалізм

4) хижацтво

5) симбіоз, співпраця

29. Мутуалізм – це

1) об’єднання організмів з певною метою виживання в даних умовах, за інших умов існування можуть окремо

2) можливість життя кожного з видів лише в присутності іншого, вони існують в симбіозі

3) взаємозв’язок, при якому один вид угрупування коменсал одержує користь від співжиття з іншим видом, а останній їх немає (нахлібниство)

4) співжиття за якого один партнер використовує організм іншого як житло

5) живлення тварин хижаків іншими тваринами, чисельність хижаків у десятки та сотні разів менша ніж їх жертв

30. Синойкія –

1) це співжиття за якого один партнер використовує організм іншого як житло

2) це живлення тварин хижаків іншими тваринами, чисельність хижаків у десятки та сотні разів менша ніж їх жертв

3) це спосіб існування дрібних організмів зарахування споживання живої тканини господарів

4) активний пошук представниками двох видів одних і тих самих кормових ресурсів

5) це нейтральний варіант стосунків, коли обидва види незалежні і не впливають один на одного (ліс і білка)