МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АПВ

ТА РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР АГРАРНОЇ ОСВІТИ

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

З ДИСЦИПЛІНИ “ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА

ПРОДУКЦІЇ ПТАХІВНИЦТВА”

2011

1. Біологічні особливості птиці:

• багатоплідність, скороспілість, висока нормальна температура тіла, розвиток ембріона поза тілом матері, всеїдність, щорічна линька, квоктання

багатоплідність, скороспілість, розвиток ембріона поза тілом матері

скороспілість, висока нормальна температура тіла, щорічна линька

2. Несучість курей яєчних порід досягає, в рік:

150–200 яєць

195–210 яєць

• 300 яєць і більше

3. Від курки спеціалізованої яєчної породи за рік можна одержати курчат:

100

• понад 120

80

4. Тип конституції, бажаний для птиці яєчного напряму продуктив­ності:

міцна груба

пухка ніжна

• щільна ніжна

5. Методи вивчення екстер’єру птиці:

• окомірно (шляхом огляду, опису статей), вимірюванням статей, розрахунком індексів тілобудови

термометрія, пальпація, аускультація

мікрофотографування, рентгеноскопія

6. Назвіть стать тіла, що відрізняє індиків від інших видів птиці:

кочень, хлуп

• “корали”

“нігтик”, “шолом”

7. Пухка ніжна конституція характерна для птиці напрямку про­дуктив­­ності:

• м’ясного

яєчного

м’ясо-яєчного

8. Зовнішні форми і ознаки будови тіла птиці називають:

інтер’єр

конституція

• екстер’єр

9. Проміри курей:

• довжина тулуба, ширина таза, глибина тулуба (грудей), довжина кіля, довжина гомілки, довжина плесни, обхват тулуба (обхват грудей)

висота спини, обхват гомілки, пряма довжина спини

ширина тулуба, ширина грудей, довжина таза

10. Довжину тулуба курей вимірюють:

сантиметровою стрічкою біля основи крил за вертикальною лінією до останнього шийного хребця

• сантиметровою стрічкою від останнього шийного хребця до куприка

циркулем між зовнішніми виступами сідничних кісток

11. Ширину таза птиці вимірюють:

• циркулем між виступами сідничних кісток

циркулем між зовнішніми виступами плечо-лопаткових зчленувань

сантиметровою стрічкою від переднього до заднього краю кіля

12. Довжину стегна, гомілки й плесни птиці вимірюють:

сантиметровою стрічкою біля основи крил за вертикальною лінією до переднього краю кіля

• сантиметровою стрічкою між крайніми їх виступами

циркулем від переднього і заднього краю кіля

13. Довжину кіля птиці вимірюють:

циркулем між зовнішніми виступами сідничних кісток

циркулем між зовнішніми виступами плечо-лопаткових зчленувань

• стрічкою або циркулем від переднього до заднього його кінця

14. Індекси будови тіла птиці:

• масивності, широкотілості, укороченості нижньої частини тулуба, ейрисомії, довгоногості, збитості

масивності, широкотілості, ейрисомії, коротконогості, збитості

широкотілості, масивності, укороченості задньої частини тулуба, довгоногості

15. Індекси масивності птиці:

співвідношення ширини таза до довжини тулуба

• співвідношення маси тіла до довжини тулуба

співвідношення довжини тулуба до маси тіла

16. Індекси широкотілості птиці:

співвідношення довжини тулуба до ширини таза

співвідношення довжини кіля до довжини тулуба

• співвідношення ширини таза до довжини тулуба

17. Розвиток передньої частини тулуба характеризує індекс:

• ейрисомії

збитості

широкотілості

18. Компактність тулуба птиці характеризує індекс:

• збитості

масивності

широкотілості

19. При доборі курей яєчного напряму враховують відстань між:

переднім і заднім кінцем кіля

• лобковими кістками

крайніми виступами стегна

20. Відстань між лобковими кістками у курей, які інтенсивно несуться, дорівнює:

3 см

7 см

• приблизно 3–4-м пальцям (5 см)

21. Методи вивчення статі добового молодняку птиці:

• шляхом огляду клоаки

за живою масою

• за голосом

22. В умовах виробництва розрізняють такі вікові групи птиці:

молодняк, переярки

• молодняк, доросла птиця, переярки

молодняк 6-и місяців, доросла птиця

23. Доросла птиця:

молодняк 6-и місяців

• птиця, яка досягла статевої зрілості

птиця, що перелиняла

24. Молодняк птиці:

• птиця, з добового віку до настання статевої зрілості

самки другого року несучості

птиця, що досягла статевої зрілості

25. Самки другого року несучості:

молодняк 8-и місяців

• переярки

однорічки

26. Вік настання статевої зрілості у самок чорного африканського страуса, місяців:

36

18

• 24

27. Птиця, у якої найбільш проявляється інстинкт насиджування:

• індички

кури

качки

28. Птиця, несучість якої підвищується з віком:

качки

гуси

кури, індики

29. Вік статевої зрілості у курей настає:

• 120–180 днів

80–110 днів

180–220 днів

30. Статева зрілість качок настає у віці, днів:

150–200

100–150

• 180–300

31. Вік статевої зрілості у гусей настає, днів:

170–180

180–190

• 200–300

32. Несучість високопродуктивних яєчних курей, м’ясо-яєчних і м’ясних кросів у рік становить, шт. яєць:

• 250–315, 180–240, 100–150

120–150, 100–120, 80–90

100–120, 90–100, 150–200

33. Несучість перепілок і цесарок у рік становить, шт. яєць:

280–300, 140–200

• 220–280, 100–140

200–210, 200–240

34. Несучість чорного африканського страуса в рік становить:

10–30 шт.

• 30–100 шт.

100–200 шт.

35. Несучість на середню несучку визначають так:

• 

36. Способи обліку несучості птиці:

зоотехнічний, груповий

масовий, племінний

• індивідуальний, груповий

37. Несучість на початкову несучку:

• 

38. Інтенсивність несучості:

• 

39. Цикл несучості курей:

тривалість першого продуктивного періоду

тривалість продуктивного використання птиці

• кількість днів, які неслась курка-несучка без перерви

40. Яєчну продуктивність визначають:

• за кількістю знесених яєць та живою масою

тільки за кількістю знесених яєць

тільки за живою масою

41. Фактори, що впливають на несучість:

сезон року, клімат, атмосферний тиск

• порода, час, необхідний для утворення яйця, вік настання статевої зрілості, інстинкт насиджування, линяння, годівля та утримання

механізація виробничих процесів, стреси, навантаження на одного оператора, якість кормів

42. М’ясну продуктивність птиці оцінюють:

• за живою масою, швидкістю росту, типом будови тіла, відтворювальною здібністю (несучістю птиці батьківського стада), м’ясними якостями, оплатою корму

за живою масою, м’ясними якостями, масою непатраної тушки

за швидкістю росту, масою патраної тушки, масою грудних м’язів

43. Жива маса дорослих страусів становить, кг:

50–80

80–98

• 100–180

44. Швидкість росту птиці оцінюють:

тільки за середньодобовим приростом

• абсолютним відносним середньодобовим приростом живої маси

несучістю, виводимістю

45. М’ясні якості птиці:

• маса непатраної, напівпатраної, патраної птиці, вихід їстівних частин, маса грудних м’язів

маса непатраної, патраної птиці, абсолютний відносний приріст живої маси

середньодобовий приріст живої маси, вихід їстівних частин птиці

46. Маса патраної тушки – це:

маса тушки без крові і пера

• маса тушки без крові, пуху, голови, ніг, крил, ліктьового суглоба, внутрішніх органів, крім легенів і нирок

маса тушки без крові, пера, кишечнику із клоакою, яйцепроводу (у самок)

47. Маса напівпатраної тушки – це:

маса тушки без крові і пера (а також пуху у водоплавних)

• маса тушки без крові, пера, кишечника із клоакою, наповненого вола, яйцепроводу (у самок)

маса тушки без крові, пера, внутрішніх органів

48. Забійна маса – це:

маса тушки без крові, пера, кишечника

маса тушки без крові, пера і внутрішніх органів

• маса тушки без крові і пера (а також пуху у водоплавних)

49. Фактори, які впливають на продуктивність птиці:

• годівля і утримання, тривалість світлового дня та інтенсивність освітлення, температура, вологість, газовий склад і швидкість руху повітря, щільність посадки

годівля, утримання, методи розведення, щільність посадки

племінна робота, годівля, інтенсивність освітлення

50. Породи курей розподіляють:

яєчні, м’ясні, декоративні

яєчні, м’ясо-яєчні, декоративні

• яєчні, м’ясо-яєчні, м’ясні, декоративні спортивні

51. Назвіть породи курей яєчного напряму продуктивності:

• білий леггорн, род-айленд білий та червоний

корніш, білий леггорн та червоний

плімутрок, род-айленд, білий та червоний

52. Назвіть найбільш розповсюджені в нашій країні кроси яєчних курей, від яких одержують яйця з білою шкаралупою:

“Домінант Д-102” (чеське), “Борки-колор” (вітчизняне), “Гібро (голландське)

Рос-308” (британське), “Ломанн класік ” (німецьке), “Старбро” (канадське)

• “Хайсекс білий” (голландське походження), “Хай-Лайн білий” (американ­ське походження), “Ломанн класік” (німецьке), “Іза білий” та “Бебкок В-300” (французьке) “Шевер - 2000” (канадське)

53. Назвіть найпоширеніші кроси яєчних курей, із яких одержують яйця із коричневою шкаралупою:

“Кобб-500” та Арбор-Айкерс”(американське), “Смєна” (російське) “Рос-308” (британське), “Ломанн коричневий” (німецьке)

• “Хайсекс коричневий” та “Бованс золотий” (голландське походження), “Хай-Лайн коричневий” (американське), “Шевер-579” (канадське), “Іза коричневий ”(французьке), “Ломанн коричневий” (німецьке), “Домінант Д-102”(чеське), “Борки-колор”(вітчизняне)

“Хайсекс білий”(голландське), “Бебкок В-300” (французьке), “Шевер-2000” (канадське), “Домінант Д-102”(чеське)

54. Назвіть м’ясні породи курей:

• корніш, плімутрок

род-айленд, білий леггорн

род-айленд, н’ю-гемпшир

55. Назвіть найбільш поширені кроси м’ясних курей:

“Шевер-579” (канадське), “Домінант Д-102” (чеське), “Хай-Лайн коричне­вий” ( американське).

• “Кобб-500” та “Арбор-Айкерс” (американське походження), “Рос-308” (британське), “Гібро” (голландське), “Ломанн м’ясний” (німецьке), “Старбро” (канадське), Хабборт м’ясний (французьке), “Смєна” (російське)

“Старбро” (канадське), “Борки-колор” (вітчизняне), “Хайсекс білий” (голландське), “Бебкок В-300” (французьке)

56. М’ясо-яєчні породи та популяції курей:

• полтавська глиняста, род-айленд червоний, адлерська срібляста

нова англійська, орловська, плімутрок

корніш, білий леггорн, бельгійська

57. Породи качок:

яєчні, м’ясо-яєчні, спортивні

м’ясні комбіновані

• м’ясні, м’ясо-яєчні, яєчні та декоративні

58. М’ясні породи та кроси качок:

• пекінська, кроси – “Благоварський”, “Медео”, “К-99,” “Темп,” “Компакт -94”

хакі-кембел, шипун

українська глиняста, українська біла

59. Назвіть м’ясо-яєчні породи качок:

індійські бігуни, мускусні

• українська біла, українська сіра, українська глиняста, чорна білогруда

муларди, індокачки, хакі-кембел

60. Муларди:

• гібриди, яких одержують при схрещуванні пекінських качок і мускусних качурів

гібриди, яких одержують при схрещуванні пекінських качок із селезнями кросу “Броварський ”

гібриди, яких одержують при схрещуванні пекінських качок із селезнями породи хакі-кембел

61. Породи гусей розподіляють за живою масою на:

м’ясні, яєчно-м’ясні

важкі декоративні

• легкі, середні, важкі, декоративні

62. Назвіть легкі, середні та важкі породи гусей:

легкі (роменська, тулузька. едемська), середні (кубанська. китайська), важкі (холмогорська, ландська)

легкі (кубанська), середні (китайська, едемська), важкі (велика сіра та біла)

• легкі (китайська, Кубанська), середні (роменська, холмогорська, ландська), велика сіра і біла, рейнська італійська біла, горьківська, важкі (тулузька, едемська)

63. Порода індиків, яка використовується в наш час для виробництва м’яса:

чорна тихорєцька

срібляста

• біла широкогруда

64. Назвіть яєчні та м’ясні породи перепелів

• яєчні (японська, естонська, англійська біла та чорна, смокінгові, маньчжурська, золотиста), м’ясні (фараон, американська альбіносна)

яєчні (фараон, естонська), м’ясні (смокінгові, золотиста)

яєчні (американська), м’ясні (англійська чорна та біла)

65. Найбільш високої несучості самки страусів досягають у віці, років:

2–3

• 5–7

3–4

66. Сім’я страусів складається з:

двох самців і двох самок

самця і чотирьох самок

• самця і двох самок

67. Тривалість інкубації яєць страусів становить:

39–42 доби

30–32 доби

32–37 діб

68. Назвіть підвиди африканських страусів:

малайський, африканський білий

• північно-африканський, масайський, сомалійський і південно-африкансь­кий чорний

південноафриканський білий, масайський червоний

69. Ему та нанду використовують для одержання:

ему (перо-пухової сировини), нанду ( яєць, жиру)

ему (тільки шкіри), нанду (яєць шкіри)

• ему (м’яса, шкіри, яєць, жиру), нанду (м’яса, перо-пухової сировини)

70. Племінна робота у птахівництві:

• комплекс зоотехнічних заходів і методів, що направлені на вдосконалення стад і створення нових порід, ліній і кросів птиці

поліпшення умов годівлі та утримання

збільшення численності поголів’я птиці

71. Найважливіші елементи племінної роботи:

• догляд, утримання, мікроклімат

добір, підбір, методи розведення та спрямоване вирощування молодняку

годівля, моціон, механізація виробничих процесів, система утримання

72. Відповідно до спеціалізації комплектують такі стада птиці:

селекційні, прабатьківські, батьківські, множники ліній

стада плідників і несучок

• молодняку, несучок, плідників

73. Типи племінних птахівницьких господарств:

селекційне ядро, товарні господарства, птахофабрики

• селекційно-генетичний центр, племзаводи, племінні репродуктори першого порядку, племрепродуктори другого порядку, інкубаційно-птахівницькі станції та інкубаційні цехи, контрольно-випробувальні станції

птахоферми, приватні господарства, племрепродуктори третього і четвер­того порядку

74. Структура стада племінного птахівницького заводу:

інкубаційно-птахівницькі станції та інкубаційні цехи

контрольно-випробувальні цехи, товарні господарства

• селекційне ядро, множник ліній

75. Селекційне стадо птиці поділять на такі групи:

• селекційне ядро, група, яку оцінюють за якістю потомства, контрольно-випробна група, група вільного парування, група резерву

промислові стада, товарні господарства, інкубаційні цехи

птахофабрики, приватні ферми, інкубаційні станції

76. У репродукторах першого порядку проводять таку селекційно-племінну роботу:

поглиблену селекцію вихідних ліній птиці

схрещування птиці батьківських форм

• схрещування птиці прабатьківських форм

77. У репродукторах другого порядку проводять таку селекційно-племінну роботу:

поглиблену селекцію вихідних ліній птиці

• схрещування птиці батьківських форм

схрещування птиці прабатьківських форм

78. Назвіть способи мічення птиці:

вищипами, надрізання шкіри між пальцями ніг

татуювання, біркування

• криломітками, ножними кільцями, кольоровими, безномерними кільцями, пробиванням отворів на складках шкіри між пальцями ніг

79. Добовий молодняк курей мітять:

• криломітками або селекційними кільцями

ножними кільцями

кольоровими ножними кільцями

80. Бонітування птиці:

облік несучості та вибуття птиці

• комплексна оцінка птиці за племінними і продуктивними якостями, що проводяться в усіх птахівницьких підприємствах, які мають племінні стада

облік маси тіла та якості яєць

81. Птицю не бонітують, коли вона поставлена на карантин:

через незаразні захворювання

через захворювання, які пов’язані з нестачею вітамінів

• через заразні захворювання

82. Після бонітування птиці присвоюють бонітувальні класи:

• еліта-рекорд, еліта, перший клас, другий клас

племінне ядро, племінна група, селекційне ядро

перший клас, другий клас, третій клас, четвертий клас

83. Основними методами селекції у птахівництві є:

схрещування

• добір, підбір

промислове схрещування

84. Розрізняють добір у птахівництві за:

якістю потомства

однорідний

• генотипом, фенотипом

85. Добір за генотипом птиці проводять:

• за результатами оцінки, родоводом, якістю потомства, сибсами і напівсибсами

відтворювальною здатністю

продуктивністю

86. Добір за фенотипом птиці:

оцінка птиці за якістю потомства

• оцінка та добір птиці за селекційними ознаками без урахування походження та ступеня спорідненості

оцінка за кількісними ознаками

87. Назвіть варіанти підбору птиці:

родинний, індивідуальний

гетерозисний, масовий

• гомогенний та гетерогенний

88. У племінній роботі з птицею використовують такі методи селекції:

• масова, родинна, комбінована

індивідуальна, групова

послідовна, масова

89. Назвіть способи комбінованої селекції птиці:

масова, індивідуальна

• послідовна або тандемна, незалежних рівнів бракування, селекція за індексами

групова, послідовна

90. Методи розведення у птахівництві:

• чистопородне, схрещування, гібридизація

прилиття крові, міжлінійне

промислове, складне

91. Назвіть методи схрещування у птахівництві:

чистопородне, гібридизація

• вбирне, ввідне або прилиття крові, відтворне або заводське, промислове і перемінне, або ротаційне

міжвидове і міжлінійне

92. У птахівництві використовують гібридизацію:

• міжвидову і міжлінійну

масову, індивідуальну

заводську, промислову

93. Інкубаційні яйця повинні бути:

неправильної форми, з насічкою

• правильної форми, чисті з гладенькою шкаралупою, відповідною масою

двожовткові, можуть бути забруднені

94. Збір яєць для інкубації при формуванні партії неповинен пере­вищу­вати, діб:

для курей, цесарок, качок – 8, індичок – 10, гусей, перепілок – 12, враховуючи день знесення яєць

для курей, цесарок, качок – 4–5, індичок – 9, гусей, перепілок – 10–13, враховуючи день знесення яєць

• для курей, цесарок, качок – 5, індичок – 7, гусей, перепілок – 9, не враховуючи дня знесення яєць

95. За нормальних умов зберігання яєць, курячих та індичих протягом 6 діб, качиних і цесариних – 8, гусячих – 10, виводимість

• майже не змінюється

знижується на 15–20%

знижується на 30–35%

96. Для відтворення промислового стада яєчних, м’ясо-яєчних та м’ясних курей використовують інкубаційні яйця масою, г:

45–50, 70–75

• 50–67, 50–70

50–70, 45–50

97. Для відтворення промислового стада індиків середніх і важких кросів використовують інкубаційні яйця масою, г:

50–55, 60–65

70–100, 60–90

• 60–90, 70–100

98. Для відтворення промислового стада качок важких, середніх, легких кросів використовують інкубаційні яйця масою, г:

60–90, 50–60, 70–100

• 70–100, 70–100, 60–90

50–60, 60–90, 70–100

99. Для відтворення промислового стада гусей важких і легких кросів використовують інкубаційні яйця масою, г:

100–120, 90–100

120–130, 100–120

• 140–230, 130–200

100. Для відтворення промислового стада цесарок, перепелів викорис­то­вують інкубаційні яйця масою, г:

30–36, 8–10

• 36–55, 10–46

20–30, 6–8

101. За тривалого зберігання інкубаційних яєць використовують:

охолодження

промивання

• підігрів

102. Найпоширенішим методом дезінфекції яєць є їх обробка:

формаліном

• парою формальдегіду

сірчаною кислотою