7. Розробка заходів щодо охорони навколишнього середовища

Проблема охорони навколишнього середовища придбала в даний час величезне значення. У наслідок антропогенного забруднення її токсичними хімічними речовинами, кількість яких збільшується, ця проблема поступово перетворюється на глобальну.

Охорона навколишнього середовища є комплексна система заходів, направлених на збереження, раціональною використання і відтворення природних ресурсів, зокрема на заощадження видового різноманіття (генофонду) флори і фауни Землі, її надр, водних ресурсів, атмосферного повітря і, отже, на збереження природних умов розвитку людського суспільства. [1]

Неухильне зростання виробництва азотної кислоти тісно пов’язане із збільшенням об’єму газів, що відходять, а отже із збільшенням кількості оксидів азоту, що викидаються в атмосферу. Оксиди азоту дуже небезпечні для будь-яких живих організмів. Деякі рослини ушкоджуються вже через 1 годину перебування в атмосфері, що містить 1 міліграм азоту на 1 м3. Оксиди

Азоту викликають роздратування слизистої оболонки дихальних шляхів. Погіршення постачання тканин киснем і інші не бажані наслідки.[5]

Хвостові гази виробництва азотної кислоти містять після колон абсорбції 0,05-0,2% оксиду азоту, який без додаткового очищення заборонено викидати в атмосферу.

Радикальне рішення очищення хвостових газів – каталітичне відновлення оксидів азоту горючими газами – воднем, природних газом, аміаком. Умови поведінки процесу і тип каталізатора визначаються видом вживаного газу.[2]

Відновлення оксидів азоту знижує їх вміст в очищеному газі до 0,01 – 0,005%, що забезпечує санітарні норми за змістом оксидів азоту в приземному шарі повітря при потужностях виробництва кислоти до 1, зосереджених в одній крапці і при висоті викиду 100-1500 м. .[5]

Одним з найбільш реальних способів утилізації оксидів азоту, що забезпечують санітарні норми змісту оксидів азоту в приземному шарі атмосферного повітря після розсіювання їх з вихлопної труби, є десорбцією абсорбції на молекулярних ситах, промивки кислим розчином сечовини і іншими промивальними рідинами.

На сучасних установках отримання азотної кислоти немає постійних джерел стічних вод. Ці установки споживають великі кількості оборотної охолоджуючої води. Розчини періодично зливаються в насосів і іншого устаткування, наприклад при проведенні ремонту зливаються в приймач і потім нейтралізуються.

При каталітичному відношенні оксидів азоту природним газом виділяються велика кількість теплоти, яка використовується для отримання пари. Даний метод очищення органічно пов'язаний з технологією азотної кислоти. Він знайшов застосування в агрегатах, що працюють як під тиском так і без нього.[2]

Висновки

У даній курсовій роботі проведений розрахунок ректора прямого синтезу концентрованої азотної кислоти, продуктивністю у розрахунку на

5,5 т/годину.

При виконанні курсової роботи проведені матеріальний і тепловий розрахунки, дані яких зведені в таблицях відповідних балансів. Розроблена принципова технологічна схема процесу. Виконаний малюнок передбачуваної технологічної схеми і основного апарату.

Як основний реактор вибраний автоклав безперервної дії тарілчастого типу з сітчастими тарілками. При 12 тарілках в автоклаві висота шару рідини на кожній тарілці буде 0,12 м. Висота робочої частини автоклава складає 8,5 м.

Література

Основы химической технологии: Учеб. Пособие для химико-технологических специальностей вузов / И.П Мухленов, А.Е. Горштейн и др.; Под ред. И.П. Мухленова. - 4-е изд., перераб. И доп. – М.: Высш. Ш к. 1991-463 с.

Кутепов А.М., Бондарева Т.И. и др. Общая химическая технология: Учебник для технических вузов. – 2-е изд., и доп. – М.: Высш. Шк., 1990-520 с.

Атрощенко В.И., Каргин С.И. Технология азотной кислоты : Учебное пособие для вузов / В.И. Атрощенко, В.И Конвисар и др., Под ред. В.И Атрощенко.- 2-е изд., перераб. – К.: Выща шк., 1978 -312 с.

Даценко И.И., Банах О.С., Баранский Р.И. Химическая промышленность и охрана окружающей среды. – Выща шк., 1986 – 176 с.