1. Природно-кліматичні умови

Державне підприємство «Дослідне господарство Інституту південного овочівництва і баштанництва УААН» було створене у 1969 році наказом міністерства сільського господарства СРСР, а у 2001 році реорганізоване в результаті перетворення Херсонської селекційної дослідної станції баштанництва в «Інститут південного овочівництва і баштанництва».

Господарство розташоване в Херсонській області, Голопристанському районі, селі Великий Клин. Метою діяльності ДПДГ ІПОБ УААН є виробництво продукції рослинництва, тваринництва, здійснення ефективного використання майна і коштів.

ДПДГ ІПОБ УААН розташоване в Херсонській областi Голопристанському районі, селі Великий Клин. Відстань від центральної садиби до обласного центра і найближчої залізничної станції міста Херсон становить 55 кілометрів.

Учбово-дослідне господарство ІПОБ займає вигідне місце по відношенню до транспортних магістралей, центрів реалізації продукції та забезпечення засобами виробництва.

Територiя землекористування господарства розмiщена в другому агроклiматичному районi, що характеризується помірно жарким та дуже посушливим кліматом.

Лiто частiше жарке, засушливе. У даний період одним з найбiльш негативних факторiв є суховії. Початок осiннього перiоду характеризується сильними вiтрами зі швидкiстю бiльше 15 м/сек. Вони нерiдко визивають чорнi буревії, якi призводять до видування мiлких частин грунту озимих i раннiх ярих культур, що наносить значний збиток посiвам сiльськогосподарських культур. Взимку сніжний покрив незначний 3-6 см. Навесні до числа несприятливих кліматичних умов належить відлига, яка супроводжується відновленням вегетації рослин, з подальшим зниженням температури і утворенням льодової кірки на полях.

У грунтовому покривi господарства переважають чорноземи типовi, темно-каштановi i частково-солонцюватi чорноземи, сформованi на рiвниннiй території.

Таким чином можна зробити висновок, що ДПДГ ІПОБ УААН має вигідне місце розташування. Це підтверджується наявністю чорноземів на його території, вигідним місцем по відношенню до транспортних магістралей та центрів реалізації продукції.

Організаційна структура ДПДГ ІПОБ УААН наведена на рисунку 2.1

Рис. 2.1 - Організаційна структура господарства

У ДПДГ ІПОБ УААН лінійно-функціональна організаційна структура, яка спирається на розподіл повноважень та відповідальності за функціями управління і прийняття рішень по вертикалі. Вона дає змогу організовувати управління за лінійною схемою (директор – головний бухгалтер – бугалтер), а функціональні відділи апарату управління підприємства лише допомагають лінійним керівникам вирішувати управлінські завдання. Лінійних керівників при цьому не підпорядковано керівникам функціональних відділів.

Лінійно-функціональна організаційна структура забезпечує швидку реалізацію управлінських рішень, сприяє спеціалізації і підвищенню ефективності роботи функціональних служб, уможливлює необхідний маневр ресурсами. Воно є найдоцільнішою за масового виробництва зі сталим асортиментом продукції та незначними змінами технології її виготовлення. Проте за умов частих технологічних змін, оновлення номенклатури продукції використання цієї структури уповільнює терміни підготовки і прийняття рішень, не забезпечує належної злагодженості в роботі.

2. Земелъний фонд господарства та його використання

У сільськогосподарських підприємствах земля виступає як основний засіб виробництва. Її не можна замінити іншим засобом. Вона має свої особливості порівняно з іншими засобами. По-перше, земля створена самою природою, а не людською  працею, як інші засоби виробництва (будівлі, споруди, машини тощо). По-друге, на відміну від інших засобів виробництва, земля не зношується, а при раціональному використанні її родючість зростає. По-третє, земля не розширюється, тому до неї необхідно бережливо ставитись. По-четверте, земля одночасно виступає як предмет праці, оскільки на неї спрямована праця людей, і як засіб праці, бо за її допомогою людина впливає на рослини з метою одержання урожаю.

У кожному сільськогосподарському підприємстві виділяють сільськогосподарські угіддя – ділянки землі, які мають конкретне сільськогосподарське призначення і систематично використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції. До них належать рілля, багаторічні плодово-ягідні насадження, природні сіножаті й пасовища. Інші угіддя є несільськогосподарськими (ліси, чагарники, болота, землі, зайняті водою, дорогами, будівлями, та ін.).

Показниками ефективності трансформації земельних угідь є: приріст валової продукції і чистого доходу, строки окупності капітальних вкладень, підвищення родючості грунту та ін.

Проаналізуємо склад та структуру земельних угідь в ДПДГ ІПОБ УААН (табл.2.1).

Таблиця 2.1.

Склад i структура земельних угiдь у ДПДГ ІПОБ УААН

Види земельних угідь	2008			2010
	Площа,га	Структура, %		Площа,га	Структура, %
		загальної площі	с.-г. угідь		загальної площі	с.-г. угідь
1. Сільськогосподарські угіддя з них:	1318	95,9	100	1318	95,9	100
а) рілля	1286	93,6	97,6	1286	93,6	97,6
б) багаторічні насадження	3	0,2	0,2	3	0,2	0,2
в) пасовища	29	2,1	2,2	29	2,1	2,2
2. Несільськогосподарські угіддя	57	4,1	Х	57	4,1	Х
Всього	1375	100	Х	1375	100	Х
Наявність зрошуваних земель	132	9,6	Х	132	9,6	Х

Аналiзуючи склад земельних угiдь у ДПДГ ІПОБ УААН, можна зробити висновок, що за період з 2008 по 2010 рік у складі та структурі земельних угідь господарства не відбулося жодних змін. Загальна площа господарства становить 1375 га. Землі сільсьгосподарського призначення займають площу розміром 1318 га, що становить 95,9%. У структурі сільськогосподарських угідь найбільшу питому вагу займає найбільш цінний і продуктивний вид угідь – рілля (93,6%). Другим за питомою вагою є пасовища (2,1%). Несільськогосподарські угіддя становлять 4,1%, а зрошувальні землі – 9,6%.

На підставі даних балансу визначимо показники використання земельних угідь на початок та кінець 2010 року (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Показники інтенсивності використання земельних угідь

Показники	Методика розрахунку	Величина
		на початок року, %	на кінець року, %
1. Коефіцієнт освоєння земель для с.-г. виробництва		95	95
2. Коефіцієнт розораності земель		95	98
3. Коефіцієнт використання орних земель		100	100

На основі наведених даних можна зробити висновок, що у господарстві земельні угіддя використовуються з високим ступенем інтенсивності. Про це свідчать коефіцієнти освоєння земель (95%) і розораності сільськогосподарських угідь (98%).

3. Економічні показники діяльності підприємства

Інтенсифікація сільського господарства – це такий спосіб його ведення, за якого збільшення виробництва продукції досягається за рахунок додаткових вкладень, спрямованих на широке використання досягнень науково-технічного прогресу, застосування більш ефективних засобів виробництва і прогресивних технологій, що забезпечують підвищення продуктивності земельних угідь і поголів’я худоби.

Інтенсифікацію сільськогосподарського виробництва, як економічну категорію, характеризують рівень грошових вкладень, матеріальних та трудових витрат на одиницю земельної площі та ефективності використання матеріальних та трудових ресурсів.

Рентабельність являє собою відношення прибутку до рівня окремих факторів: витратам на реалізовану продукцію (собівартості), загальній сумі витрат на всю вироблену продукцію, вартості основних виробничих фондів, вартості основних та обігових фондів. Він показує величину прибутку в копійках на 1 грн. витрат, понесених на виробництво і реалізацію товарної продукції.

Основні економічні показники діяльності в Дослідному господарстві ІПОБ можна представити у вигляді таблиці 2.3

Таблиця 2.3

Показники	Роки			2010 рік в % до
	2008	2009	2010	2008	2009
1.Закріплено земель-всього, га	1375	1375	1375	100	100
в т.ч. с.-г. угіддя, га	1318	11318	1318	100	100
з них рілля, га	1286	1286	1286	100	100
2.Наявність зрошених земель-всього, га	132	132	132	100	100
в т.ч. рілля, га	132	132	132	100	100
Продовження табл. 2.3
3.Середньорічна чисельність робітників-всього, осіб	33	18	18	54,5	100
в т.ч. зайнятих в с.-г. виробництві	33	18	18	54,5	100
із них в рослинництві	30	15	15	50	100
в тваринництві	3	3	3	100	100
4.Поголів'я тварин, птиці на кінець року, умовних голів	14,1	33,3	36	255,3	108,1
5.Вартість валової продукції в співставних цінах всього,тис.грн.	1352	2718,3	2549,3	188,5	93,8
6.Вироблено валової продукції на середньорічного працівника, тис.грн.	40,97	15,1	14,3	95	35
7.Середня вартість ОВФ, тис.грн.	3962	1380	1527,5	39	110,6
в т.ч. ОВФ с.-г. призначення
8.Середньорічна вартість оборотних засобів, тис.грн.	1344	1338,5	1286	95,7	96,1
9.Виручка від реалізації продукції, тис.грн.	867	1743	1961	226,2	112,5
10 Фондоозброєність, грн	120,06	76,6	84,9	70,7	110,8
11.Фондовіддача, грн.	0,34	1,97	1,67	491	84,8
12.Фондоємність, грн.	3	0,51	0,6	20	117,6
13.Норма прибутку, %	0,001	0,04	0,003	300	7,5
14.Валовий дохід, тис.грн.	1040	2091	1961	188,6	93,8
15.Чистий дохід, тис.грн.	867	1743	1634	188,5	93,7
16.Рівень рентабельності всього, %	0,6	8,2	0,6	100	7,3

Із даних наведених в таблиці можна зробити висновок, що площа господарства є незмінною на протязі трьох років; середня чисельність працівників має тенденцію до зменшення, так у 2010 році порівняно з 2008 їх кількість зменшилась на 45,5 %; вартість валової продукції у 2010 році порівняно з 2009 знизилася на 6,2%; середньорічна вартість ОВФ у 2010 становить 1527,5 тис. грн.., що на 10,6% більше ніж у 2009 році; фондоозброєність підприємства за період з 2008 по 2010 роки зросла на 10,8%; рівень рентабельності у 2010 році порівняно з 2009 знизився на 92,7%. З кожним роком збільшується виручка від реалізації продукції, так у 2010 році порівняно з 2009 роком вона збільшилася на 12,5%.