Лекція 21. Міжнародна торгівля послугами як чинник розвитку мев

Сутність міжнародної торгівлі послугами

Систематизація міжнародних послуг

Міжнародний ринок послуг

Специфіка ринку послуг України

Сутність міжнародної торгівлі послугами

Міжнародна торгівля послугами за методами і засобами організації не відрізняється від торгівлі товарами, тому теоретичні підходи до міжнародної спеціалізації та торгівлі Сміта, Рикардо, Хекшера-Оліна, Самуельсона та ін. вчених можуть бути застосованими й до неї. Так само, як і у виробництві товарів, певні країни мають відносні переваги при наданні окремих послуг і можуть купувати інші послуги на міжнародному ринку. Міжнародна торгівля послугами протягом останнього часу надзвичайно швидко розвивалася. Наприкінці ХХ ст. експорт послуг провідних країн зростав удвічі швидше ніж експорт товарів. Це значною мірою обумовлювалося індивідуалізацією споживчих потреб і форм надання послуг. У сучасних умовах можна констатувати, що ринок послуг виявляється каталізатором науково-технічного прогресу, розширення асортименту виробництва багатьох галузей, та підвищення ефективності міжнародних економічних відносин. Тому модель світового господарства, що реалізується із залученням сучасних інформаційних технологій, нерідко визначають як «економіку послуг» чи постіндустріальну економіку.

Одночасно розвиток інформаційних технологій призводить до уніфікації «реальних» та «віртуальних» різновидів торгівлі, оскільки до міжнародного обміну залучається інформація, товарні властивості якої відповідають сучасним критеріям ідентифікації послуг. Різноманітність і диверсифікація міжнародних послуг повною мірою відповідають характеру соціально-економічного розвитку і сучасним надбанням науково-технічного прогресу. Кредитно-фінансові операції, страхування, операції з нерухомістю, інформаційні, транспортні, культурно-рекреаційні послуги, зв'язок, оптова й роздрібна торгівля, виробничі послуги (ремонт і обслуговування автотранспорту) – це лише частина з різновидів сучасних послуг в системі міжнародних економічних відносин. Дедалі збільшується чисельність науково-виробничих об'єднань, що здійснюють весь комплекс заходів від розробки нових видів послуг і товарів до постачання кінцевої продукції споживачу. З поширенням нових форм кооперації виробництва, урізноманітненням вимог до платежів, розрахунків, страхувальних, кредитних, бухгалтерських та інших операцій більш різноманітними стають послуги у фінансово-кредитній сфері. Певні новітні послуги (лізинг, факторинг, форфейтинг) виявляються альтернативою традиційній інвестиційній діяльності. На тлі цього поширюється діяльність у сфері фінансових послуг промисловими підприємствами, туристичними фірмами, торговими установами тощо. Послуги виступають як в якості предмету торгівлі, так і у якості «супроводу» товару, що пропонується, що може впливати на його кінцеву вартість. Відтак собівартість товарів масового вжитку, яка включає вартість праці, сировини та витраченої енергії, поточні витрати на виробництво (оренду, амортизацію, устаткування тощо), не перебільшує й половини кінцевої вартості товару.

Провідними чинниками зростання міжнародної торгівлі послугами є розповсюдження інформаційних технологій і структурно-технологічна перебудова виробництва, яка відбулася в індустріально розвинутих країнах наприкінці ХХ століття. Протягом певного часу відбувалися масштабні процеси формування бізнес-структур у сфері послуг, виходу зі складу великих фірм непрофільних підрозділів, що спеціалізуються на послугах. Прискореному розвитку сфери послуг сприяло й те, що цьому виду міжнародної діяльності притаманна більш висока норма прибутку і менші терміни окупності інвестицій. Тому у розвинених країнах відбувається відплив капіталів та робочої сили зі сфери матеріального виробництва до сфери послуг, що призводить до трансформації індустріального у постіндустріальне і з часом інформаційне суспільство, де дедалі більше переважає саме сектор послуг.

Якщо «послуга виявляється цілеспрямованою дією економічного змісту, результат якої має вираження в термінах споживчої вартості та проявляється як задоволення конкретної потреби людини»¹, то її міжнародна природа полягає безпосередньо в її характері, перспективах та зобов’язаннях щодо міжнародного співробітництва у цій сфері. Міжнародна послуга може виступати як сплачування певної цінності матеріального чи нематеріального характеру або виявлятися складовою більш широкого торгово-коопераційного процесу, може мати системний або разовий характер. Акторами міжнародних послуг можуть виступати національні та транснаціональні фізичні та юридичні особи.

Визначальні характеристики міжнародних послуг є неоднозначними, оскільки обумовлюються їхньою різноманітністю і різноспрямованістю, до того ж їх реєстрація здійснюється, як правило, згідно положень внутрішнього законодавства, а не митними органами, як у випадках міжнародної торгівлі товарами. Слід зауважити, що митна процедура проходження товарів через кордон може виявлятися різновидом послуги, оскільки передбачає оплату за видачу ліцензій, митне оформлення, зберігання товарів та їх транспортування в межах митного пункту. До цих же різновидів послуг можна віднести митний супровід товарів, інформування і консультування, участь у митних аукціонах тощо. До того ж, розвиток регіональних інтеграційних і глобалізаційних процесів призводить до нівелювання кордонів між «внутрішніми» та «закордонними» послугами, що також не надає однозначності будь-якій класифікації послуг.

Найбільш яскравим прикладом надання міжнародних послуг є корпорації, що спеціалізується на програмному забезпеченні, зокрема корпорація «Майкрософт», яка одночасно є й виробником товарів – комп'ютерної техніки. Транснаціональні банківські та страхувальні компанії також є інститутами, що надають послуги. Динамічно розвиваються консалтингові фірми, компанії, що надають медичні та рекреаційні послуги. Одночасно виробничі гіганти («Міцубісі», «Дженерал Моторз», «Дженерал Електрик»), диверсифікуючи свою діяльність, значно розширюють діапазон надання послуг.

Державне управління торгівлею послугами, на відміну від торгівлі товарами, може відігравати навіть більшу роль, але не рідко й втрачати важелі ефективного контролю над процесами, що відбуваються у цій сфері. Це обумовлено, перш за все, тим, що такі типові для міжнародної торгівлі послуги, як транспортування, і передусім його інфраструктура, зв'язок, охорона здоров'я, наука, освіта та ін., перебувають, як правило, у переважно державній власності. Тому по певних галузях сфера послуг захищається державою від іноземної конкуренції більш активно, ніж виробнича сфера. Втрата ж контролю у цій сфері може відбуватися внаслідок ускладнень з реєстрацією послуг, зокрема інформаційних, що надаються через мережу Інтернет. Велика кількість послуг технічно чи згідно певних вимог не може переходити на міжнародний рівень – це насамперед побутові та комунальні послуги, соціальне страхування тощо.

Міжнародні послуги можуть спрямовуватись як на вдосконалення споживчої якості товару, тобто обов'язково прив'язуватись до цілком конкретного об'єкту (в такому випадку вони відносяться до матеріальних – за природою, та виробничих – за характером), або на етичні, інформаційні, медичні потреби людини (в такому випадку матеріальний носій відсутній, або за характером – невиробничий). Проте в обох випадках характерною рисою послуг є безпосередність впливу з боку суб'єкта, який надає послугу, на споживача та споживчі якості товару. Традиційні послуги, які за своєю природою не підлягають зберіганню, одразу споживаються, або швидко змінюють якісні, споживчі та цінові параметри товарів. Для реалізації таких послуг необхідний безпосередній контакт між їх виробником та споживачем. На відміну від традиційних, Інтернет-послуги розраховані на розтягнуте в часі споживання протягом певного або невизначеного періоду.

Сучасною тенденцією є збільшення взаємозв'язку між «реальною» та «віртуальною» торгівлею, передусім у високотехнологічних та наукомістких сферах. Продаж «реального» товару, наприклад, машинобудівного обладнання потребує, як правило, надання послуг із його обслуговування. Наукомісткі товари вимагають подальшого інтенсивного інформаційного обміну, консультаційних послуг і т.д. Інтернаціоналізація виробництва, рекламні продукти та інформація про найбільш конкурентні товари (брендінг) зумовлюють розвиток такої форми міжнародної торгівлі послугами, як франчайзинг. Цих процеси створюють сприятливі умови для розвитку міжнародних страхувальних, менеджерських, аудиторських послуг.

На відміну від торгівлі товарами міжнародна торгівля послугами характеризується особливою мобільністю учасників відповідних угод та предметів торгівлі. Так, продавець може сам виїжджати до покупця, що є резидентом іншої країни, для надання послуг у будівництві та монтажі об'єктів за кордоном, консалтингових, аудиторських, бухгалтерських та інших послуг. Покупець послуг також може приїжджати до продавця й, якщо у власній країні не може отримати відповідну послугу або за аналогічною якістю її вартість вдома вище. Це найчастіше трапляється у випадках з наданням туристичних, освітянських і оздоровчих послуг. Нарешті, у випадках міжнародних виставок, конференцій і ярмарок продавець та покупець можуть зустрічатися в третій країні.

Предмет традиційних послуг вважався мало мобільним, проте сучасні види послуг відзначаються значно більшою рухомістю. Це насамперед стосується телефонних розмов, інформаційний і комунікаційних Інтернет-послуг політиків, дизайнерів, програмістів тощо.