червоный хрест

Міністерство освіти і здоров’я України

Дніпродзержинське медичне училище

Реферат

Дисципліна ,,Історія Медицини”

На тему: ,,Організація червоний хрест ”

Викладач:Попова О.В.

Виконала:студентка

2 курсу гр.СС- 15/14

Рябова Анастасія

2015

Товариство Червоного Хреста України  — неприбуткова, всеукраїнська, добровільна, громадська, гуманітарна організація, діяльність якої ґрунтується на Женевських конвенціях про захист жертв війни від 12 серпня 1949 року, ратіфікованих Україною 8 липня 1954 року, а також Додаткових протоколах до них. Керівництво організації знаходиться на вулиці Пушкінській, 30 в місті Києві.

Волонтери та співробітники товариства керуються фундаментальними принципами Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, які ґрунтуються на захисті людського життя та здоров'я, запобігання людським стражданням та їх полегшення, незалежно від раси, релігійних та політичних поглядів.

Червоний Хрест в Україні виник 18 квітня 1918 року під час Першої світової війни за ініціативи Маріїнської громади сестер милосердя Червоного Хреста, яка з 1878 року надавала благодійну медичну допомогу киянам. 15-18 квітня 1918 року був проведений І з'їзд товариства Червоного Хреста України.

Першими завданнями товариства була допомога біженцям та військовополоненим, турбота про інвалідів і дітей-сиріт, боротьба з голодом та епідеміями, організація лазаретів, госпіталів і харчувальних пунктів. Червоний Хрест мав у своєму розпорядженні два хірургічних і п'ять протиепідемічних шпиталів у Києві, польові шпиталі уБердичеві, Сарнах, Рівному, Радзівілові, Проскурові, Волочиську, Черкасах, Коростені, Жмеринці, Козятині, Ярмолинцях, два протиепідемічні шпиталі в Конотопі й Одеський евакуаційний шпиталь.

У міжвоєнний період за ініціативи активістів товариства були збудовані громадські пральні та лазні, засновані та обладнані фельдшерсько-акушерські пункти, аптеки та магазини санітарної гігієни. Незабаром при ньому створено 18 рухомих санітарних загонів, 60 пунктів харчування.

Для боротьби з епідемією висипного тифу товариство створила лікувальні пункти на тисячі місць. Під час Голодомору 1921-23 років товариство організувало сотні безкоштовних їдалень, наддало селянам мільйони продовольчих пайків, одним із подвижників був Линниченко Платон Костянтинович.

У 1923 році голови товариств Червоного Хреста Росії, Україні, Білорусі, Вірменії, Грузії і Червоного Півмісяця Азербайджану підписали декларацію про об'єднання і був створений Союз товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця СРСР (Радянський Червоний Хрест), який став членом міжнародної організації Червоного Хреста.

На початку 1930-х років Червоний Хрест УРСР мав у своїй власності 119 медичних, 206 профілактичних та дитячих закладів, четверту частину всіх протитуберкульозних диспансерів, 36 оздоровчих установ, 800 лазень, 300 фельдшерсько-акушерських пунктів, 400 аптек і магазинів санітарії та гігієни. Засновувались загони санітарної авіації, підготовлювались сестри милосердя, санітарні дружинниці та інструктори, розгорнулося навчання населення у гуртках першої допомоги.

Під час Другої світової війни товариство підготувало і направило на фронт понад сто тисяч медичних сестер, саніструкторів та сандружинниць, завдяки чому вдалося повернути у бойові частини більше половини поранених. Медичні сестри допомагали воїнам незалежно від армії, до якої вони належать, виконуючи обов'язок медичного працівника. Роботу тринадцяти українських сестер милосердя під час бойових дій відзначений медаллю імені Флоренс Найтінгейл. Крім них, ще тисячі дівчат та жінок, які під час війни закінчили курси медсестер і санінструкторів, добровільно пішли на фронт.

У радянському тилу осередки Червоного Хреста України значну увагу приділяли не лише підготовці санітарних інструкторів та медсестер, але й збиранню крові для забезпечення нею шпиталів. Перший донорський пункт був відкритий у червні 1941 року в Києві на вулиці Виноградній. Саме Червоний Хрест тоді став ініціатором безоплатного донорства, яке і на наш час дає можливість медичним закладам оперативно надавати допомогу в екстремальних ситуаціях. В цей же час на противагу товариству створюється Український Червоний Хрест, що починає працювати в екзилі.

У повоєнні роки для Червоного Хреста України важливе значення отримало продовження зміцнення зв'язків і співпраці з органами й установами здоров'я та залучення широких мас до участі в заходах щодо ліквідації санітарних наслідків війни.

Після Чорнобильської катастрофи, що відбулась 26 квітня 1986 року, співробітники Червоного Хреста розселили десятки мешканців Прип'яті, провели обходи, щоб знайти для переселенців тимчасові помешкання, склали списки евакуйованих і таких що прийшли самі. Евакуйованим надавалася грошова та медична допомога, для обслуговування мешканців забруднених районів було виділено 213 сестер милосердя.

За ініціативою Червоного Хреста України в 1990 році починає діяти комплексна Чорнобильська програма, у рамках якої проведено більш ніж 240 тисяч дозиметричних обстежень у 70 населених пунктах. У Житомирській та Рівненській областях успішно діють пересувні діагностичні лабораторії Українського Червоного Хреста, за допомогою яких щороку обстежується до 30 тисяч жителів із радіаційно забруднених районів.

Товариство Червоного Хреста УРСР, що входило до Союзу товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця СРСР, зі здобуттям незалежності України було перетворене на самостійне Товариство Червоного Хреста України, яке стало членом міжнародного руху Червоного Хреста та Півмісяця. Товариство було визнане Міжнародним Комітетом Червоного Хреста 29 вересня 1993 року і рішенням ІХ сесії Генеральної Асамблеї Міжнародної Федерації Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, яка відбулася з 25 по 28 жовтня 1993 року у місті Бірмінгемі, Велика Британія.

На 2010-ті роки налічується понад 6,3 мільйони прихильників та активістів Товариства Червоного Хреста України. Патронажна служба Червоного Хреста нараховує понад 3200сестер милосердя. Товариство Червоного Хреста реалізовує понад 40 проектів і програм по всій України, які отримують фінансування за рахунок публічних пожертв та угод про партнерство. Щороку товариство обслуговує понад 105 тисяч самотніх хворих похилого віку, майже 23 тисячі інвалідів війни та праці, більше ніж 25 тисяч учасників Німецько-радянської війни, понад 8 тисяч інвалідів дитинства.

Діяльність:

• Допомога при надзвичайних ситуаціях та стихійних лихах.

• Гуманітарні програми, основними з яких є медико-соціальна допомога, профілактика ВІЛ/СНІДу та туберкульозу, Міжнародна Чорнобильська програма, заохочення донорського руху тощо.

• З'ясування долі членів роз'єднаних родин, розшук документів, з'ясування стану могил, підтримка через послання Червоного Хреста.

• Розвиток молодіжного руху в рамках своєї діяльності.

• Протидія торгівлі людьми та виховування ідеалів гуманізму і толерантності в суспільстві шляхом популяризації гуманітарних цінностей, основ Міжнародного Гуманітарного права, впровадження кампаній зі зменшення стигми та дискримінації уразливих верств населення.

• Видання з 1997 року часопису — «Вісник Червоного Хреста України», що виходить за сприяння Регіональної делегації Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні, Білорусі та Молдові.

Міжнародний комітет Червоного Хреста. Група відомих швейцарських громадян, брали участь у скликанні Женевської конференції, надалі сформувала Міжнародний комітет Червоного Хреста. У його функцію входять офіційне визнання нових організацій, робота з розвитку міжнародних гуманітарних угод (особливо Женевських конвенцій) і плідне спостереження право їх виконанням; під час воєн та внутрішніх конфліктів Міжнародний комітет Червоного Хреста виступає як нейтрального посередника з метою забезпечити жертвам бойових дій допомогу дітям і захист, спостерігає за умовами змісту військовополонених і дає рекомендації для поліпшення цих умов. Міжнародний комітет, штаб-квартира якої перебуває у Женеві, обирається у складі швейцарських громадян.

Міжнародна конференція Червоного Хреста вперше відбулася Парижі 1867. Конференція збирається разів у чотири роки і є найвищим дорадчим органом Червоного Хреста. У його роботі беруть участь представники національних організацій, Міжнародний комітет Червоного Хреста, Ліга товариств Червоного Хреста і делегації країн, котрі підписали Женевські конвенції.

Національні суспільства Червоного Хреста. До 1900 суспільства Червоного Хреста було організовано майже 30 країнах. Розроблялися великі програми діяльність у військових умовах. У той самий час у Червоного Хреста з'явилися нові, мирні завдання, створені задля подолання наслідків стихійних лиха й розвиток охорони здоров'я. Сьогодні ці завдання вирішуються на рамках широкої мережі програм з охорони здоров'я, надання гуманітарної допомогу й зміцненню безпеки, і навіть спільне коріння й спеціальних освітніх програм. Національні суспільства – незалежні добровільні організації, хоч і отримують повноваження від своїх урядів. Міжнародна слава ці суспільства отримують і під час наступних умов: уряду їх країн повинні суворо дотримуватися рішення Женевських конвенцій; діяльність національних товариств мають схвалити їх законними урядами, не бажаючи суспільства повинні дотримуватися статут і можу керуватися основними принципами Міжнародного Червоного Хреста.

Ліга товариств Червоного Хреста – об'єднання національних організацій, створене 1919. Первоначальной метою Ліги було вироблення програми взаємодопомоги та розвитку, розрахованої на мирний час. Сьогодні у основних завдань Ліги (має постійний секретаріат у Женеві) входять допомогу новоствореним товариствам Червоного Хреста, об'єднання дій різних його груп, розширення сфери роботи і ресурсів національних організацій корисною і координація зусиль у разі міжнародних стихійних лих. Ліга товариств Червоного Хреста включає 106 національних організацій а загальна кількість членів більш 188 млн. людина. Ліга міститься на добровільні пожертви її.

ОСНОВОПОЛАГАЮЩИЕ ПРИНЦИПИ ЧЕРВОНОГО КРЕСТА

Гуманность. Червоний Хрест завжди і скрізь прагне попередити, полегшити людські страждання. Його мета - захист життя і здоров'я людей, людської гідності, сприяння взаєморозумінню між народами задля досягнення стійкого світу.

Безсторонність. Червоний Хрест прагне полегшити страждання людей, не роблячи різниці між ними із національної, расової і класової при-надлежности, релігійною освітою й політичні переконання.

Нейтральність. Організація утримується від коментарів у разі виникнення конфліктних ситуацій і не втручається у протиріччя політичного, релігійного чи ідеологічного характеру.

Незалежність. Міжнародне рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця незалежно. Національні суспільства, сприяючи урядам своїх країн час у вирішенні гуманітарних питань, зберігають автономію, щоб завжди матимуть можливість діяти у відповідності до принципів руху.

Добровільність. Допомога Червоного Хреста полягає в добровільності і безплатності.

Єдність. У кожній країні й бути лише одна Суспільство Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, яке діє країни й відкрито всім її громадян.

Універсальність. Червоний Хрест - всесвітня організація, коли всі суспільства рівні й несуть рівну відповідальність й обов'язки допомоги одна одній.

Прийнято XX Міжнародної конференцією Червоного Хреста в 1965 р. і переглянуті XXV Міжнародної конференцією Червоного Хреста в 1986 р.

ЦЕНТР МЕДИКО-СОЦИАЛЬНОЙ ДОПОМОГИ

При Східному Окружному відділенні Російського Червоного Хреста працює центр медико-соціальної допомоги. У центрі ведуть прийом досвідчені медсестра й лікарі. OН оснащений сучасним медобладнанням. У центрі отримують державну допомогу багато сотень людей.

СТАЦИОНАР НА ДОМУ

З метою полегшити страждання самотніх тяжкохворих жителів нашого округу з категорії престарілих і інвалідів I і II груп, захистити правничий та гідність них служба милосердя Східного окружного відділення Російського Червоного Хреста надала 2001 року медико-соціальну допомогу вдома 250 нужденним.

Всі ці в людей з'являється мінімальну пенсію, неспроможна самі ходити у магазин, аптеку, приготувати їжу, прибрати житло, помитися, впорядкувати постільну білизну, дістатися поліклініки.

Для полегшення долі самотніх старих Червоний Хрест з допомогою префектури ВАО готовий надавати їм медичну і соціально-побутову допомогу з принципу "стаціонар вдома". У разі потреби повинно бути госпіталізовано в "Палати Червоного Хреста", відкриті лікарнях нашого округу.

БЕЗВОЗМЕЗДНОЕ ДОНОРСТВО

За багаторічну історію розвитку медицини на лікування хворих лікарі відчули безліч лікарських засобів та мегодов лікування.  У тому числі є одне, цілком незвичне, живе ліки -це людська кров.

У нашій країні щороку близько 2 мільйонів отримує необхідну їм для порятунку життя кров чи його компоненти. Більше 5 мільйонів отримує лікарських препаратів, на виготовлення яких необхідна кров.

Понад півстоліття Червоний Хрест - активний помічник охорони здоров'я з організації безоплатного донорства.

Крім цього, його основні завдання - вести агітацію і пропаганду серед населення і ще бути в обороні прав донорів. У 1993 року президентом видано закон "Про донорстві крові й її компонентів", у якому донори, здали кров 40 разів, і більш, отримують звання "Почесний донор РФ" і пільги, передбачені Законом про "Донорстве крові й її компонентів".

У західному окрузі м. Москви заготовляємо щороку понад 10 тис. людина добровільно й безвідплатно робить гуманний вчинок - здають свою кров, аби врятувати життя іншим.

Системи взяття і переливання крові лише одно-разовые. Можливість зараження донора вірусом СНІД, гепатитом та інші на інфекційні захворювання геть буде виключена.

ЦЕНТР ЭКСТРЕННОЙ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ

Протягом 5 років працює фонд екстреної гуманітарної допомоги. Тут гостро нужденні жителі можуть одержати предмети першої необхідності: постільну і натільне білизну, взуття, одяг, предмети санітарно-гігієнічного догляду та ін. Щороку понад тисячу чоловік, які у екстремальні життєвих ситуацій, отримує в нас необхідну допомогу.

ДОБРОЧИННА АПТЕКА

Програма була розрахована на соціальну підтримку представників населення округу, які мають пільг для закупівлі медикаментів, але з обставин у період життя яких спіткало екстремальні життєвих ситуацій. Це може бути пенсіонери, які мають інвалідності, безробітні, матері-одиначки. Особливе останнє місце посідають безоплатні донори, працівники підприємствах округи та систематично які здають кров. Така соціальна підтримка допоможе подальшого розвитку безоплатного донорства.

ПІСЛЯ ЧОРНОБИЛЯ: ЧЕРВОНИЙ ХРЕСТ І ЧЕРНОБЫЛЬСКАЯ ПРОГРАМА

Після Чорнобильської катастрофи минуло тринадцять років

Світ, протягом перших місяців й роки після аварії на Чорнобильської АЕС станції, вражений що стався, потроху забуває у тому, що у квітні 86-го, про наслідки катастрофи.

Проблема, числившаяся у Білорусі під номером 1, теж поступово забирають другому плані. Затяжний економічну кризу змушує білорусів думати скоріш про самому насущне. Проте чорнобильська проблема куди поділася, вона залишився, і наслідки аварії продовжують свою негативний вплив. І громадські організації, у чиї обов'язки входить допомагати людям, попри всі труднощі, продовжують роботу. Про це - розмову з віце-президентом Республіканського комітету

Суспільство Червоного Хреста, спрямовані для подання адресної допомоги малозабезпеченим. Через війну економічної кризи у дивовижно складному становищі виявилися майже всі жителі країни. І за такої ситуації, ми, громадська організація, мусять піклуватися про тому, щоб за можливості підтримати найуразливіші групи населення. Однією з найважливіших програм залишається чорнобильська. Актуальність цього питання і значення рік у рік зменшаться, і якщо говорити за рахунком - збільшуються. Чому? Тому що наша населення, зокрема діти, на жаль, здоровішою не стає.

- Що перешкоджає білорусам стати здорової нацією? Дорожнеча і обмежений асортимент продуктів? Недосконалість галузі? Психологічний дискомфорт, породжений загальної неблагополучно ситуацією?..

- Питання харчування, медичного обстеження обслуговування, на жаль, залишаються гострими. І тому ми своєї діяльності сьогодні будуємо в кількох напрямах. Основою довгострокової чорнобильської програми, що реалізується вже протягом п'яти, є робота діагностичних лабораторій. Ми змогли довести нашим партнерам - і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного півмісяця необхідність продовження програмних засобів міжнародною рівні. Результат - з минулого року нашої країни замість двох працюють три діагностичних лабораторії.

Сталося їх переоснащення повністю новим устаткуванням. Ці лабораторії працюють у Гомельської, Могилевської і Брестської областях на забруднених територіях. Лабораторії оснащені всім необхідними для комплексного обстеження різних тих категорій населення. Результативність цієї роботи висока. Бригада, куди входять вісім людина: куди входять терапевт, фахівець із щитовидної залозі, лаборанти, водій - трудяться цілий рік в командировочном режимі в віддалених регіонах, де немає закладів охорони здоров'я. Якщо ж враховувати, що у забруднених районах вузьких фахівців сьогодні бракує, можна, наскільки необхідна що така медичну допомогу. Ми вже переконалися: багато людей, особливо що у Могилевської й у Брестської областях, не проходили після аварії комплексного обстеження. Так, десь краще обстежують дітей. З дорослими ситуація складна. Одна бригада обслуговує близько 15 тисячі людей на рік. Ефективність дуже хороша. Немає жодного випадку необгрунтовано поставлений діагноз. Близько 70 відсотків обстежених за рекомендацією наших фахівців відразу ж спрямовуються на додаткове обстеження чи консультації з тим чи іншим захворювань.

Говорячи про обстеженні, треба сказати, що його оцінюється сумою десять доларів. Тобто легко підрахувати, з наших середніх доходів у 20-30 доларів, як вагома допомогу. Бригада фахівців працює повністю за зарубіжних обладнанні й реагентах, без останніх вона обійтися неспроможна. Приміром, аналізатори крові, сечі формувала нам Англія. До програми періодично підключаються Японія, Голландія, Данія, Швеція, Фінляндія. І з того, як розвивається, формується і її фінансування.

Але, звісно, однаково примудряється наших умовах підтримувати здоров'я нації на необхідного рівня досить складно. Кількість прооперованих щодо недоброякісної пухлини щитовидної залози перевищила 600 випадків. У Японії після вибухів атомних бомб за весь період було виявлено і прооперированно лише вісім таких випадків... Найскладніша картина спостерігається серед підлітків. Встановлено, що й йде порушення закону чи захворювання щитовидної залози, але тільки онкологічного характеру, це відбувається порушення в розумовий розвиток, це статистичними даними. Тобто розвиток кілька гальмується, стає менш активним, ніж в здорових однолітків. Це дуже серйозні проблеми, які мають бути до поля зору.

Чорнобильська програма передбачає також забезпечення дітей на забруднених територіях вітамінами й сухим молоком. Що було зроблено на торік.

У торік Міжнародна федерація товариств Червоного Хреста і Червоного півмісяця зробила іще одна дуже важливий крок - поставила Білорусь этироксин. Цей препарат необхідний людям, страждає захворюванням щитовидної залози, без постійного застосування яку вони жити нормально що неспроможні. Усі, що перенесли операції у щитовидної залозі, були забезпечені цим ліками безоплатно через диспансери. Препарат дорогий. Одна упаковка этироксина стоїть мільйон чотириста карбованців і не кожен що потребує ньому житель нашої країни дозволити собі таке лікування. З іншого боку, даний лікарський препарат Білоруссю торік не закуповувався. І головна наша суспільство Червоного Хреста єдиний каналом, з якого може бути отримати.

Інформація взята із сайту http://uk.wikipedia.org/wiki/Товариство_Червоного_Хреста_України

http://bukvar.su/medicina-zdorove/page,2,129690-Krasnyiy-krest.html