Охорона праці та цивільний захист під час переддипломної практики

Перший збір інформації для розділу «Охорона праці та цивільний захист» студент виконує під час проходження переддипломної практики. На місці практики необхідно узагальнити такі дані:

1) загальні відомості про підприємство, установу, організацію (коротко подаються загальна характеристика, напрям діяльності, спектр продукції або послуг. Наводяться відомості про службу охорони праці, її склад, підпорядкованість. Подається характеристика загального стану охорони праці підприємства);

2) інформація щодо охорони праці безпосередньо на місці проходження практики (відділ, дільниця, підрозділ і т.п.): проводиться визначення основних шкідливих та небезпечних факторів, що впливають на умови праці на робочому місці й визначають рівень безпеки для працюючого. При цьому необхідно визначити перелік нормативних документів, які регламентують допустимі рівні безпеки і показати їх граничні значення.

При визначенні нормативних документів, які регламентують умови праці, необхідно опрацьовувати документацію всіх рівнів: закони та кодекси, державні та міждержавні стандарти (ДСТУ, ГОСТ) нормативні акти з охорони праці (НПАОП), нормативні акти пожежної безпеки (НАПБ), будівельні стандарти та норми (СНіП, ДБН), санітарні правила і норми (ДСН, ДержСанПіН), галузеві нормативи та ін.

Результати аналізу рекомендується подати у вигляді таблиці.

Таблиця

№ з/п	Шкідливий (небезпечний) фактор	Допустимий рівень фактора	Фактичний рівень	Нормативний документ
1	2	3	4	5

Приділити увагу та провести аналіз наявних засобів індивідуального захисту працюючих на місці проходження практики.

Перелік шкідливих та небезпечних факторів відрізнятиметься залежно від типу виробничих процесів та характеру робіт. Це можуть бути освітленість, температура в приміщенні, вологість, швидкість переміщення повітря, шум, вібрація, ультразвук та інфразвук, дія електромагнітних полів, дія іонізуючого випромінювання, електробезпека, запиленість та загазованість робочої зони, робота з ємностями під тиском та ін. Проводиться аналіз пожежної безпеки, наявних засобів пожежної сигналізації та пожежогасіння.

З наявних даних служби охорони праці та документів безпосередньо на місці проходження практики необхідно визначити фактичні рівні небезпечних факторів (за даними вимірювань санітарної лабораторії підприємства, розрахунків відділу охорони праці, дані перевірок та результатів вимірювань контролюючих органів і т.д.).

Обсяг, зміст, порядок висвітлення розділу «Охорона праці та цивільний захист» у дипломній роботі

Розділ «Охорона праці та цивільний захист» є невід’ємною складовою пояснювальної записки до дипломної роботи. Він повинен складатися орієнтовно з 10-15 сторінок тексту, сюди входять рисунки, схеми, таблиці, які можна розміщати по тексту або виносити в додатки.

Розділ «Охорона праці та цивільний захист» у дипломній роботі складається з трьох частин:

4.1. Аналіз небезпечних та шкідливих факторів приміщення.

4.2. Інженерне рішення щодо забезпечення необхідних умов праці.

4.3. Моніторинг і прогнозування обстановки у надзвичайних ситуаціях.

4.1. Аналіз небезпечних та шкідливих факторів приміщення

Для написання цього підрозділу використовується матеріал, який студент зібрав у період переддипломної практики.

Характеристику приміщення необхідно розпочинати з обґрунтування вибору самого приміщення як об’єкта дослідження з точки зору теми дипломної роботи.

Об’єктом дослідження може бути:

• приміщення, у якому написана робота;

• приміщення підрозділу, в якому отримана вихідна інформація для написання роботи;

• приміщення, у якому планується реалізація питань, вирішених у дипломній роботі.

Навести план приміщення (вигляд зверху, вигляд збоку), на якому відобразити розміщення робочих місць, основного обладнання і меблів. Дотримуючись пропорції розмірів або вибраного масштабу, нанести розміри:

• габаритні розміри приміщення: довжину, ширину, висоту;

• розміри вікон: ширину, висоту;

• розміщення вікон за висотою приміщення: висоту від підлоги до підвіконня та висоту верху вікна стосовно рівня робочої поверхні, яка розміщена на висоті 0,8 м від підлоги;

• відстань від вікна до найбільш віддаленого робочого місця стосовно вікна.

Необхідно розрахувати площу приміщення, що припадає на одного працівника, оцінити це значення відповідно до СНіП 2.09.04-87. Цим документом установлено, що на кожного працюючого повинно припадати в управлінських приміщеннях не менше 4 кв. м робочої площі і не менше 6 кв.м на одного працюючого в конструкторських бюро та обчислювальних центрах. Висота приміщення від підлоги до стелі повинна бути не менше 2,5 м.

Наводиться перелік шкідливих та небезпечних факторів, що впливають на працюючого на робочому місці. Вказуються основні нормативні документи (ГОСТ, СНіП, ДБН, галузеві нормативи і т.д.), які встановлюють вимоги з охорони праці та техніки безпеки для даного фактора.

За матеріалами аналізу додаються висновки щодо санітарних умов і безпеки праці в приміщенні, а також пропозиції щодо поліпшення охорони праці на підприємстві.

4.2.Інженерне рішення щодо забезпечення необхідних умов праці

У другій частині на підставі проведеного аналізу студент повинен розрахунками підтвердити ефективність запропонованих рішень. Обсяг та зміст необхідних розрахунків визначається викладачем-консультантом з охорони праці та цивільного захисту зі списку розрахунків.

Список розрахунків до пункту 4.2:

1. Визначити діаметр дефлектора для виділення з приміщення повітря.

2. Визначити площу аераційних отворів в однопрольотній будівлі, що досліджується.

3. Підібрати калориферну установку для підігріву повітря, що надходить у дане приміщення.

4. Підібрати тип вентилятора та електродвигуна для даного приміщення.

5. Визначити об’єм повітря насиченого парами отруйних речовин, що виводиться витяжною шафою.

6. Розрахувати втрати тепла будинку.

7. Розрахувати кількість нагрівальних приладів двотрубної системи опалення.

8. Розрахувати бокове одностороннє природне освітлення для даного приміщення.

9. Розрахувати систему загального рівномірного освітлення з лампами розжарювання для даного приміщення.

10. Розрахувати систему загального рівномірного освітлення люмінесцентними лампами для даного приміщення.

11. Визначити потужність освітлювального пристрою та кількість світильників у приміщенні при умові створення на робочих місцях загальної рівномірної освітленості, що відповідає нормі.

12. Визначити освітленість на робочу місці.

13. Визначити необхідне зниження шуму, коли джерела шуму та розрахункова точка розташовані в одному закритому приміщенні.

14. Визначити рівні звукового тиску та необхідне зниження шуму, якщо джерело шуму розташоване на відкритому майданчику поряд із адміністративною будівлею.

15. Визначити величину звукопоглинання в приміщенні, на підлозі якого встановлене одне джерело шуму.

16. Визначити величину звукопоглинання в приміщенні, на підлозі якого встановлено два джерела шуму.

17. Визначити ефективність екранування джерела випромінювання.

18. Виконати розрахунок штучного заземлювального пристрою за відсутності природних заземлювачів.

19. Виконати розрахунок горизонтального заземлювального пристрою.

20. Провести розрахунок заземлювального пристрою з використанням природного заземлення.

21. Розрахувати зону захисту одинарного стержневого блискавковідводу.

22. Розрахувати зону захисту двох стержневих блискавковідводів однакової висоти.

23. Розрахувати зону захисту багатократного стержневого блискавковідводу однакової висоти.

24. Розрахувати зону захисту одинарного тросового блискавковідводу.

25. Розрахувати зону захисту подвійного тросового блискавковідводу.

26. Розрахувати надлишковий тиск вибуху для горючих газів, парів легкозаймистих і горючих рідин.

27. Розрахувати надлишковий тиск вибуху для горючого пилу.

28. Визначити надлишковий тиск вибуху для речовин і матеріалів, які здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним.

29. Визначити надлишковий тиск вибуху для вибухонебезпечних сумішей, що містять гази (пари) і пил.

30. Визначити категорію вибухопожежної небезпеки приміщення.

31. Визначити категорію будівлі за вибухопожежною та пожежною небезпекою.

32. Визначити, яка кількість бензину може створити вибухонебезпечну концентрацію у приміщені (вільний об’єм приміщення).

33. Визначити витрату води на зовнішнє та внутрішнє гасіння пожежі адміністративної будівлі (категорія будівлі за вибухопожежною та пожежною небезпекою, ступінь вогнестійкості, об’єм будівлі).

34. Визначити відповідність заходів щодо евакуації людей із приміщення встановленим нормам пожежної безпеки та розрахувати можливий час евакуації.

35. Розробити систему пожежної сигналізації для конкретного приміщення (загальна площа будівлі, кількість кімнат).

Дані для розрахунків студент бере на виробництві, в установі, де проходив переддипломну практику, або задається викладачем.