2.Капролалія як різновид вербальної агресії
Капролалія – це один з розповсюджених різновидів девіацій, характерних як для неповнолітніх, так і для дорослих людей. Термін капролалія походить від двох грецьких слів (καπρος - багнюка + λαλία - мова) – це хворобливий, іноді складний для подолання потяг до цинічної й нецензурної лайки без будь-якого приводу. Особливої вираженості досягає при синдромі Ж.Туретта, а також при інших захворюваннях – шизофренії, маніакальних станах, гебоїдному синдромі тощо. Синдром Ж.Туретта донедавна вважався рідкісним явищем і досить дивним захворюванням, котре найчастіше асоціювалося з бездумним викрикуванням нецензурних слів. Однак цей симптом сьогодні вже не є рідкісним; капролалія непомітно стала нормою спілкування спочатку сучасних дорослих людей, а нині така лінгвістична особливість звична й для неповнолітніх.
За даними ВООЗ сьогодні кожен п’ятий школяр в тій чи іншій формі підлягає впливу на нього капролалії. Учасником цього процесу неповнолітній стає повсякчасно, позаяк сьогодні непомітно розбещуються мільйони дітей, причому активну участь у цьому приймає найближче оточення дитини – її батьки, а також низка мезочинників соціалізації особистості - ЗМІ, субкультури тощо. Існує ціла медіа-імперія, де дорослим, а потім за цепною реакцією й неповнолітнім, вбиваються приклади поведінки з використанням лихослів’я.
Для визначення цього явища філософи та психологи використовують ще й термін «інвектива» - тобто «лайлива мова».
Існує така класифікація лихослів’я:
«Екзистенційне» лихослів’я – це вислови, що заперечують, передусім, сам факт існування, буття людини як такої («ти – ніхто», «ти для мене не існуєш»), приписують їй нелюдський, і навіть анти людський спосіб походження і спосіб буття («нелюд», «виродок»), назви природних відходів життєдіяльності, а також відповідні прокляття й прогнози («ти – покійник», «мрець», «щоб ти здох» тощо).
«Інтенційне» лихослів’я прикладом якого можна вважати типове образливе звертання дорослих до дітей: «Чому ти не хочеш стати людиною?», «Ти сам не знаєш, чого хочеш!; відповідні образи-прогнози до тих, хто «не хоче бути людиною», добре вчитися і гарно поводитися; погрози «Я виб’ю з тебе цю романтику мандрування», «Ти будеш хотіти того, чого хочу я».
«Потенційне» лихослів’я, що заперечує прихований у людині потенціал до людського існування, до успішної діяльності, зокрема, до навчання, якщо йдеться про школярів («нездара», «задрипанка», «пройдисвіт», «телепень», «дебіл» і т.п.
«Віртуальне» лихослів’я, котре підкреслює нерішучість, невпевненість, нездатність людини самостійно визначатися у житті («ні те, ні се», «ні риба, ні м'ясо», «гальмо»). І, навпаки, - лайки, якими приписують людині самовпевненість, пихатість, надмірну рішучість і схильність до ризику («хало», «задавака», «Вискочка»).
«Актуальне» лихослів’я перекреслює в людини мотивацію і здатність до виконання того, що поставлено за мету, що вирішено чи наказано зробити, заперечують спроможність подолати внутрішні й зовнішні перешкоди, що виникають у процесі реалізації життєвих планів («нероба», «слабак», «сачок», «трутень»).
«Рефлексивне» лихослів’я – дає спотворену образливу особистісну оцінку людині, котру не можна прийняти («ти – засланець», «ти – вонючка»), процесу й результату її діяльності чи поведінки («з тебе як з козла молока», «горбатого могила виправить»), а також проблематизують саму здатність справедливо оцінювати себе, інших і ситуацію загалом («продажна шкура», «брехло»).
«Експірієнтальне» лихослів’я заперечує здатність людини бути носієм певного позитивного досвіду («до нього як об стінку горохом»), заперечує можливість його збереження й накопичення.
«Афективне» лихослів’я. Воно пов’язане з вираженням якого-небудь почуття й зазвичай є емоційною реакцією людини на ситуацію, слова або поведінку інших людей, навіть на власні дії (будь хто, напевно, пригадає слова, які він вимовляє, або хоче вимовити, коли з усієї сили влучив молотком по пальцях замість цвяха). Таке лихослів’я ще називається матом.
Серед підлітків і старших підлітків відсоток з фрустраційною агресію може бути вищим через вікові особливості: загострене почуття дорослості, бажання бути значущим в очах однолітків, надмірна самовпевненість. Оскільки підлітки знають, як лихословити, то стан фрустраційної агресії супроводжується фрустраційним лихослів’ям, котре в більшості випадків спрямоване на більш слабку особу.
Причини виникнення підліткового лихослів’я такі:
1.Кризові періоди онтогенезу.
2.Міра агресивності неповнолітнього та його готовність до агресивних дій.
3.Розвиток емоційної сфери дитини.
4.Акцентуації характеру дитини
5.Вплив мікросередовища
6.Загальне падіння моралі в суспільстві;
7.Вплив ЗМІ та субкультур, що формують моду на вживання лайки;
8.Відсутність правових механізмів захисту людини, дитини від нецензурних висловлювань;
9.Особливості підліткового віку, прагнення неповнолітніх самоствердитися;
10.Наслідування безсоромних старших, кумирів тощо.
В українському законодавстві не існує спеціальної норми відповідальності за таке порушення суспільної моралі