1 100 000 Це 22% від 5 000 000, отже, це значний правочин і рішення мало прийматись загальними зборами за поданням наглядової ради.

Задача 8.

Міська рада м. Чернівців прийняла рішення від 1 березня 1996 року про надання приватному підприємству у постійне користування земельної ділянки з визначенням її цільового призначення: будівництво адміністративної будівлі.

У 1998 році рішенням міської ради приватному підприємству тимчасово дозволено влаштувати на виділеній земельній ділянці автостоянку.

У 2005 році міська рада на підставі ст. 416 Цивільного кодексу України прийняла рішення про припинення права користування земельною ділянкою для забудови.

Приватне підприємство у 2009 році звернулося до господарського суду з позовом, в якому, покликаючись на ст. 20 Господарського кодексу України, вимагало визнати недійсним рішення Чернівецької міської ради від 2005 року на тій підставі, що ст. 416 ЦК України не може бути правовою підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Господарський суд відмовив приватному підприємству в задоволенні позову у зв’язку із пропущенням позовної давності, вказавши на те, що Цивільним кодексом України не передбачено такого способу захисту порушених прав як визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування.

Чи правомірним є рішення міської ради? Ознайомтеся з відповідними нормативними положеннями Земельного кодексу України. Дайте правову оцінку рішенню господарського суду.

Згідно з ст. 92 ЗК України 1. Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

2. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:

а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;

б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації;

в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.

В даному випадку маємо приватне підприємство, але воно набуло права постійного користування на підставі положень старого земельного законодавства.

Припинення було зроблено на підставі ст. 416 ЦК України, яка визначає припинення права користування земельною ділянкою для забудови, а це інше поняття, ніж постійне користування земельною ділянкою.

Ст. 152 ЗУ України визначає способи захисту прав на земельні ділянки, серед них – визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів м/с, такий спосіб захисту передбачений і ст. 16 ЦК України.

Відп. до положень постанови ПВС України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» Згідно зі ст. 257 ЦК України у справах про захист прав власників земельних ділянок застосовується позовна давність тривалістю у 3 роки, якщо інше не передбачено законом. Якщо для певних правовідносин, пов’язаних із здійсненням права власності на землю чи користування нею, законом встановлено інші строки звернення до суду за вирішенням спору, застосовуються ці строки.