15.02.1996 Р. № 51 «Про затвердження

типових форм первинного обліку касових операцій» і мають за-

стосовуватися усіма підприємствами.

Документом, на підставі якого приймають у касу готівку, є

Прибутковий касовий ордер (тип. ф. КО-1) підписаний головним

бухгалтером підприємства, або особою на це уповноваженою. Го-

тівку з каси видають за Видатковим касовим ордером (тип.

ф. КО-2), Платіжними відомостями та іншими документами, за-

свідченими спеціальним штампом, який замінює касовий ордер і

підписами керівника та головного бухгалтера підприємства чи

осіб на це уповноважених. До видаткових ордерів можуть дода-

ватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах,

заявах, рахунках тощо є дозвільний напис керівника, то підпис

керівника на видаткових касових ордерах не обов’язковий.

При видачі готівки за видатковим касовим ордером окремій

особі касир вимагає надання документа, який засвідчує особу

одержувача, записує назву і номер документа, коли і ким він ви-

даний. Якщо документ, що замінює видатковий касовий ордер,

складено на декількох осіб, то одержувачі теж зобов’язані надати

документи, що засвідчують їх особу і розписатися у відповідній

графі платіжних документів.

Готівку касир видає тільки особі, указаній у видатковому ка-

совому ордері за паспортом або документом, який його замінює.

Якщо готівка видається за дорученням, оформленим в установ-

леному порядку в касовому ордері після прізвища одержувача

грошей бухгалтерією записується прізвище особи, якій доручено

отримувати готівку. Якщо готівка видається за відомістю, перед

розписом в отриманні готівки касир робить надпис «За доручен-

ням». Доручення залишається в касира і додається до видатко-

вого касового ордера.

Оплата праці, виплата допомоги по тимчасовій непрацездат-

ності, стипендій, пенсій і премій виконується касиром за платі-

жними (розрахунково-платіжними) відомостями, за складанням

видаткових касових ордерів після закінчення видачі.

На титульному аркуші платіжної (розрахунково-платіжної)

відомості робиться підпис керівника та головного бухгалтера, що

дозволяє видачу готівки, і терміни видачі на загальну суму го-

тівки. По закінченні видачі готівки в терміни, обумовлені Поло-

женням про ведення касових операцій, касир зобов’язаний у

платіжній відомості навпроти прізвища осіб, яким не виплачено

зарплату, допомогу, стипендію, пенсію або премію, поставити

штамп або зробити помітку від руки «Депоновано» і скласти ре-

єстр депонованих сум. У кінці відомості робиться помітка про

фактично виплачену суму готівки і суму, яку необхідно депону-

вати, звірити всі суми загальним підсумком за платіжною відо-

містю і скріпити цю суму своїм підписом. Депоновані суми нале-

жить здати в установу банку і на здані кошти складається один

загальний видатковий касовий ордер.

Підприємства, які займаються закупівлею сільгосппродукції

та заготівлею вторсировини, можуть проводити видачу готівки

здавальникам сільгосппродукції та вторсировини за відомостя-

ми, в яких зазначаються їх прізвища, адреси, обсяги зданої про-

дукції і сума виплаченої готівки, що засвідчуються підписом

здавальника.

Якщо закупівля сільгосппродукції та заготівля вторсировини

здійснюються під час відрядження, то відомості про це подають-

ся одночасно з авансовим звітом про відрядження.

Видача готівки з каси підприємства для здавання її до уста-

нови банку оформляється видатковим касовим ордером з відо-

браженням цієї операції в Касовій книзі. Документом, що свід-

чить про здавання виручки до установи банку, є Квитанція до

Об’яви про внесення готівки за підписами бухгалтера і касира

установи банку, засвідчена печаткою (штампом) установи банку.

Документом, що свідчить про здавання виручки інкасаторам ба-

нку, є копія супровідної відомості за підписом інкасатора, засвід-

чена печаткою (штампом) установи банку.

Всі прибуткові і видаткові ордери та документи, що їх замі-

нюють, виписують у бухгалтерії чітко і ясно чорнилом або пастою

кулькових ручок. Жодних виправлень, навіть застережених, у

цих документах робити не дозволяється, забороняється також

видавати прибуткові і видаткові документи особам, які вносять

або одержують гроші.

Всі прибуткові і видаткові касові ордери та документи, що їх

замінюють, до передачі в касу реєструють у бухгалтерії в Жур-

налі реєстрації прибуткових та видаткових касових документів

(тип. ф. № КО-3). Форми прибуткового і видаткового касових ор-

дерів наведено нижче.

Касові документи після складання касиром звіту та його обро-

блення в бухгалтерії комплектуються в хронологічному порядку,

нумеруються, переплітаються в окремі папки та зберігаються

протягом 36 місяців після закінчення календарного року матері-

ально відповідальною особою, на яку покладено обов’язок збері-

гання документів, в окремому сейфі або спеціальному примі-

щенні, що передається під охорону.

Винесення з приміщення, що охороняється, касових докумен-

тів дозволяється лише в окремих випадках і тільки за письмо-

вим дозволом керівника або головного бухгалтера. До кінця ро-

бочого дня документи обов’язково повертають.

Довідки за касовими документами (підписані керівником і

головним бухгалтером) видаються відповідним органам на їхню

вимогу у випадках, передбачених чинним законодавством Укра-

їни.

Касові документи можуть вилучатися у випадках, передбаче-

них чинним законодавством України.Надходження і видачу грошей обліко-

вують у Касовій книзі (тип. ф. КО-4),записи до якої робить касир відразу

після одержання або видачі грошей закожним ордером чи документом, який

його замінює. Наприкінці кожного робочого дня касир підсумовує операції за день, визначає залишок грошей у касі на наступний день і передає до бухгалтерії відривний листок касової книги з копіями записів за день та доданимиприбутковими і видатковими касовими документами, як звіт ка-

сира, під розписку в касовій книзі. Підприємство веде тільки од-

ну касову книгу. Вона повинна бути пронумерована, прошнуро-

вана і скріплена сургучною печаткою. На останній сторінці Ка-

сової книги необхідно указати кількість пронумерованих сторі-

нок, яка завіряється підписами керівника господарства та голо-

вного бухгалтера господарства.

Відокремлені підрозділи, що мають каси і здійснюють розраху-

нки готівкою, проводять при цьому касові операції з видачі (при-

ймання) готівки на будь-які потреби з оформленням видаткових

(прибуткових) касових ордерів або застосовують РРО (РК) при

розрахунках зі споживачами, самостійно здають готівкову вируч-

ку до каси установи банку (інкасаторам банку), повинні також ве-

сти касові книги, які видаються і оформляються підприємством —

юридичною особою, до складу якої вони входять.

На підприємстві за згодою касира і за умови забезпечення по-

вного збереження касових документів касова книга може вестися

автоматизованим засобом, за якого її аркуші формують у вигляді

машинограм «Вкладний лист касової книги». Одночасно форму-

ється машинограма «Звіт касира». Форму касової книги та звіту

касира наведено на с. 70 – 71.

Бухгалтерська обробка звітів кассира полягає в старанності перевірки пра-

вильності оформлення прибуткових і видаткових касових документів, від-

повідності записів у звіті даним доданих до них документів, під-

рахунок підсумків операцій за день і залишків на початок і кі-

нець робочого дня. Повинні бути також звірені суми одержаної і

зданої готівки в установи банків з відповідними виписками бан-

ків по поточних рахунках. Після перевірки касового звіту в спе-

ціальній графі проставляються кореспондуючі рахунки.

Особливістю сільськогосподарських підприємств є те, що знач-

ну частку в касових операціях становить надходження готівки

від населення за надані послуги, виконані роботи, реалізовану

сільськогосподарську продукцію. Це передбачає необхідність ор-

ганізації спеціального контролю за повнотою оприбуткування і

своєчасністю здачі виручки.

У строки встановлені керівником підприємства, але не рідше

одного разу на квартал на кожному підприємстві проводиться рап-

това ревізія каси, про що складають відповідний акт. При прове-

денні документальної ревізії слід також перевірити наявність го-

тівки в касі, усі касові документи і записи до касової книги. Ре-

зультати ревізії оформляють актом, у якому фактичний залишок

касової готівки зіставляють з даними обліку, що дає можливість

визначити нестачу або надлишок грошових коштів. Акт необхідно

оформити у день ревізії каси і підписати членами ревізійної комі-

сії. У випадках, коли буде встановлено нестачу або надлишок, ко-

місія повинна вимагати від касира письмове пояснення.

Рахунок 30 «Каса» призначений для узагальнення інформації про наяв-

ність та рух грошових коштів в касі підприємства.

Рахунок 30 «Каса» має такі субрахунки:

Бухгалтерський облік надходження грошей до каси, а також

їх використання можна навести на таких умовних прикладах.

П р и к л а д 1. Припустимо залишок готівки в касі ПСП «Маяк» на

6.09.2003 р. був 206,80 грн. 6.09.2003 р. підприємство одержало в банку готівку

для виплати заробітної плати 3200 грн. Від покупців надійшла виручка за реалізовану сільськогосподарську продукцію — 10 654,70 грн. В цей же день було виплачено працівникам заробітну плату — 2630 грн, премію — 560,60 грн. Видано у підзвіт головному економісту підприємства Гончарову В.В. на витрати на відрядження — 290 грн. Внесено в банк на поточний рахунок — 10 000 грн. Порядок відображення цих операцій в обліку наведено у табл. 2.1.

2.1. Господарські операції з обліку руху грошей в касі ПСП «Маяк»

Кореспондуючі рахунки

П р и к л а д 2. 13 вересня 2003 р. в касу ПСП «Маяк» надійшла виручка від

покупців за реалізовану продукцію — 2000 грн. В цей же день були видані аванси(податкової заборгованості підприємство не має): Іванову П.М. на придбанняканцтоварів — 20 грн, Петренку І.В. (головному інженеру підприємства) на витрати з відрядження — 380 грн. Видана допомога по догляду за дітьми до трьох років 90 грн. Внесено готівку до банку в сумі 1500 грн. 14 вересня Іванов П.М. здав авансовий звіт, до якого був доданий товарний чек, згідно з яким було придбано папір на суму 20 грн (у т.ч. ПДВ 3,33 грн). 16 вересня Петренко І.В.

повернувся з відрядження і здав авансовий звіт, до якого додав квитки на проїзд і квитанцію про сплату за проживання в готелі. Сума звіту становила: вартість проїзду до місяця призначення і назад 100 грн. (у т.ч. ПДВ 16,67 грн), вартість проживання в готелі 112,50 грн (у т.ч. ПДВ 18,75 грн), добові — 72 грн.Того самого дня Петренко І.В. здав залишок невикористаних грошей до каси 95 грн 50 коп.

Відображення цих операцій у бухгалтерському обліку наведено у табл. 2.2.

2.2. Господарські операції з обліку руху грошей в касі ПСП «Маяк»

Кореспондуючі рахунки

Операції, що їх відображують на рахунку № 30 записують до Журналу ордера № 1 с.-г. та відомості підсумками за день на підставі звітів касира

з доданими до них документами. Злицьового боку Журналу-ордера № 1 с.-г. та відомості відображують кредит рахунка 30, а зі зворотного — дебетові обороти покасі. Форму Журналу-ордера № 1 с.-г. та відомості наведено

нижче.

2.3. Облік коштів на рахунках підприємства:

􀂳 поточні;

􀂳 поточні бюджетні;

􀂳 депозитні;

􀂳 інші рахунки.

Порядок проведення операцій на рахунках регулюється чин-

ним законодавством України і нормативними актами Націона-

льного банку України. Відкриваються названі рахунки згідно з

Інструкцією «Про відкриття банками рахунків в національній та

іноземній валюті», затвердженою постановою Правління Націо-

нального банку України № 527 від 18.12.98 р., зареєстрованою в

Міністерстві юстиції України за № 819/3259 від 24.12.98 р.

На відкриття і обслуговування банківського рахунку склада-

ється договір.

Поточні рахунки відкриваються підприємствам усіх видів та

форм власності, а також їх відокремленим підрозділам для збе-

рігання грошових коштів та здійснення усіх видів операцій за

цими рахунками відповідно до чинного законодавства України.

Поточні бюджетні рахунки відкриваються підприємствам (їх

відокремленим підрозділам), яким виділяються кошти за рахунок

державного або місцевого бюджету для цільового їх використання.

До поточних рахунків належать також рахунки за спеціаль-

ними режимами їх використання, що відкриваються на підставі

рішень Кабінету Міністрів України і Національного банку Укра-

їни, з визначення режиму цих рахунків.

Депозитні рахунки підприємствам та їх відокремленим під-

розділам відкриваються на підставі укладеного депозитного до-

говору між власником рахунка та установою банку на визначе-

ний у договорі строк. Кошти на депозитні рахунки перерахову-

ються з поточного рахунка і після закінчення строку зберігання

повертаються на поточний рахунок.

Відсотки за депозитними рахунками можуть перераховувати-

ся на поточний рахунок відповідно до умов депозитного договору

або зараховуватися на поповнення депозиту. Проведення розра-

Які рахунки можуть бути відкриті в ко-

мерційних банках для підприємств, уста-

хункових операцій та видача коштів готівкою з депозитного ра-

хунка забороняється.Відкриття рахунка з метою акумуляції коштів для виїзду налікування за кордон здійснюється у порядку, передбаченому По-

ложенням про порядок направлення громадян на лікування за

кордон, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України

від 08.12.95 за № 991 «Про затвердження Положення про поря-

док направлення громадян на лікування за кордон».Рахунки виборчих фондів відкриваються для фінансуванняпередвиборної агітації кандидатам у депутати, довіреним особам кандидатів у депутати, уповноваженим особам політичних партій чи виборчих блоків партій після їх реєстрації відповідними виборчими комісіями згідно зі статтею 37 Закону України «Про вибори народних депутатів України».Для відкриття поточних рахунків тапоточних бюджетних рахунків підприємства подають установам банків такі документи:

а) заяву на відкриття рахунка

встановленого зразка (с. 77). Заяву підписує керівник та голов-

ний бухгалтер підприємства. Якщо в штаті немає посади голо-

вного бухгалтера чи іншої службової особи, на яку покладено

функцію ведення бухгалтерського обліку та звітності, то заяву

підписує лише керівник;

б) копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі держав-

ної виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійсню-

вати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально чи органом,

який видав свідоцтво про державну реєстрацію. Бюджетні уста-

нови та організації замість свідоцтва про державну реєстрацію

подають копію довідки про внесення до Єдиного державного ре-

єстру підприємств та організацій України, засвідчену нотаріаль-

но або органом, що видав відповідну довідку;

в) копію належним чином зареєстрованого статуту (положен-

ня), засвідчену нотаріально чи органом, який реєструє. Поло-

ження, які затверджуються постановами Кабінету Міністрів

України чи Указами Президента України, нотаріального засвід-

чення не потребують.Установи та організації, які діють на підставі законів, статути(положення) не подають.

г) копію документа, що підтверджує взяття підприємства на

податковий облік, засвідчену податковим органом, нотаріально

або уповноваженим працівником банку;Які документи необхідно надати в установу банку для відкриття рахунка?

д) картку із зразками підписів осіб, яким відповідно до чинно-

го законодавства чи установчих документів підприємства надано

право розпорядження рахунком та підписання розрахункових

документів, завірену нотаріально або вищестоящою організацією

в установленому порядку. У картку включається також зразок

відбитка печатки підприємства;е) довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України.Якщо в цій установі банку відкрито поточний рахунок клієнта, то бюджетний рахунок відкривається на підставі заяви на відкриття бюджетного рахунка. Надання документів, передба-

чених підпунктами «б» – «д» цього пункту, не вимагається.

У разі ненадходження коштів з бюджету протягом року за-

значені рахунки закриваються у порядку, передбаченому чинним законодавством. Додаток до інструкції про відкриття банками

рахунків у національній валюті

ЗАЯВА

на відкриття рахунків Найменування установи банку Валківське відділення АКБ «Злагода» Найменування підприємства приватне сільськогосподарське підприємство «Маяк» Просимо відкрити основний поточний рахунок на підставі Інструкції Націо(поточний (основний, додатковий), бюджетний та ін. рахунки) нального банку України про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті, що має для нас обов’язкову силу, із змістом цієї Інструкції ознайомлені. В інших установах банків рахунків не маємо, маємо.(вказати номери рахунків та в яких установах банків відкриті)

Керівник (посада) Губський Г.Є. (підпис, прізвище, ініціали)

Головний бухгалтер Ольховська М.І. (підпис, прізвище, ініціали)

М.П.

ВІДМІТКИ БАНКУ

Картку із зразками підписів і відбитком печатки надають всі юридичні особи, незалежно від форм власності,яким відкривають рахунки в устано-вах банків. У картку включаються зразки підписів осіб, яким згідно з

чинним законодавством і установчими документами підприєм-

ства надано право розпоряджатися рахунком і підпису платіж-

них та інших розрахункових документів. Форму картки із зраз-

ками підписів наведено нижче.Право першого підпису належить керівникові підприємства, а також посадовим особам, уповноважених керівником. Право другого підпису належить головному бухгалтеру і уповноваже-

ній ним особі. Якщо посада головного бухгалтера не передбачена

або у випадках, коли ця посада тимчасово вільна, старші бухгал-

тери користуються правами головних бухгалтерів. Особи, що

мають право першого і другого підпису вказуються в картці з

зразками підписів і відтиском печатки при її складанні.

Безготівкові розрахунки в господарському обороті України проводяться

відповідно до Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в націона-

льній валюті», затвердженою постановою Правління Національного банку

України від 29.03.2001 р. № 135 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 25.04.2001 р. за№ 368/5559.

При здійсненні безготівкових розрахунків можуть застосовуватись акре-

дитивна, інкасова, вексельна форми

розрахунків, а також форма розрахунків за розрахунковими чеками та з

використанням розрахункових документів на паперових носіях та у електронному вигляді.Встановлені чіткі правила використання при здійсненні розрахункових операцій платіжних документів (інструментів):

􀂳 меморіального ордера;

􀂳 платіжного доручення;

􀂳 платіжної вимоги — доручення;

􀂳 розрахункового чека;

􀂳 акредитива

Використання банківських платіжних карток та векселів як

платіжних інструментів регулюється чинним Законодавством, у

тому числі окремими нормативно-правовими актами Національ-

ного банку.

Підприємства для здійснення розрахунків самостійно обира-

ють платіжні інструменти (за винятком меморіального ордера) і

зазначають їх під час укладення договорів.

Більш детально розглянемо застосування окремих докумен-

тів, які найбільш часто зустрічаються при безготівкових розра-

хунках у сільськогосподарських підприємствах.

Розрахунки із застосуванням платіжних доручень. Пла-

тіжне доручення оформляється платником та подається в банк,

що його обслуговує не менше чим у двох примірниках і прийма-

ється банком до виконання протягом десяти календарних днів з

дати його виписки.Яким нормативним документом регла-

ментовано порядок проведення безготівкових розрахунків

у господарському обороті України?На підставі яких розрахункових документів здійснюються безготівкові розрахунки?

Банк приймає до виконання платіжне доручення за умови,

якщо сума цього платіжного доручення не перевищує суму, що є

на його рахунку.

Розрахунки дорученнями можуть здійснюватися:

􀂳 за фактично відвантажену/продану продукцію (виконані

роботи, надані послуги тощо);

􀂳 у порядку попередньої оплати — якщо такий порядок роз-

рахунків установлено законодавством та/або обумовлено в дого-

ворі;

􀂳 для завершення розрахунків за актами звірки взаємної за-

боргованості підприємств, які складені не пізніше строку, уста-

новленого чинним законодавством;

􀂳 для перерахування підприємствами сум, які належать фі-

зичним особам (заробітна плата, пенсії тощо), на їх рахунки, що

відкриті в банках;

􀂳 для сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) до бю-

джетів та/або державних цільових фондів;

􀂳 в інших випадках відповідно до укладених договорів та/або

чинного законодавства.

Реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення за-

повнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про

платіж та документи, на підставі яких здійснюється перераху-

вання коштів одержувачу.

Платник та одержувач у договорах між ними можуть устано-

влювати додаткові вимоги до даних, які потрібно зазначати в

реквізиті «Призначення платежу». Посилання на суму податку

на додану вартість платник робить у випадках, передбачених

чинним законодавством.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіж-

ного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє запов-

нення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у

цьому розділі, лише за зовнішніми ознаками.

У реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу»

(залежно від конкретного випадку) зазначається таке:

􀂳 під час розрахунків за фактично відвантажену/продану

продукцію (виконані роботи, надані послуги) — назва/вид това-

рів (робіт, послуг), за які здійснюється оплата, номер і дата до-

кумента, на підставі якого вона здійснюється;

􀂳 якщо платник перераховує кошти як попередню оплату, то

зазначається, що це попередня оплата та назва/вид товарів (ро-

біт, послуг), за які здійснюється оплата, а також назва, номер і

дата документа, на підставі якого вона здійснюється;

􀂳 при перерахуванні коштів за актом звірки взаємної забор-

гованості — назва/вид товарів (виконаних робіт, наданих по-

слуг), дата і номер чинного акта звірки та дата, за станом на яку

її здійснено;

􀂳 у разі сплати платежів, утриманих із заробітної плати пра-

цівників та нарахованих на фонд оплати праці податків до бю-

джету і зборів до державних цільових фондів, дата виплати за-

робітної плати, форма її видачі (у натуральній формі, виплати з

виручки тощо) і період, за який здійснено виплату. Крім того,

можуть зазначатись інші потрібні дані.

У цьому реквізиті зазначається, що податки до бюджету та

збори до державних цільових фондів, які утримані із заробітної

плати та нараховані на фонд оплати праці, перераховуються пов-

ністю або (у разі недостатності коштів на рахунку платника для

перерахування утриманих сум повністю) пропорційно сумі ви-

плаченої заробітної плати.

Відповідальність за повноту перерахування платежів, утри-

маних із заробітної плати працівників і нарахованих на фонд

оплати праці податків до бюджету та зборів до державних цільо-

вих фондів, несе платник.

Платіжне доручення на перерахування заробітної плати на

рахунки працівників підприємств, відкриті в установах банків,

грошові чеки на отримання заробітної плати платник подає в

банк разом з платіжними дорученнями на одночасне перераху-

вання платежів, утриманих із заробітної плати працівників та

нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету і зборів

до державних цільових фондів або документальним підтвер-

дженням їх сплати раніше.

Документальним підтвердженням про сплату платником

утриманих із цієї заробітної плати сум є примірники платіжних

доручень про їх перерахування, в яких банк платника заповнив

реквізит «Дата виконання», або оригінал листа відповідного ор-

гану про звільнення цього платника від сплати податку чи збо-

ру, або наявність за ним переплати.

Перший примірник доручення виконує функцію меморіаль-

ного ордера і поміщається в документ для банку платника, дру-

гий — видається платнику з поміткою банку про одержання і

виконання документа.

Розрахунки із застосуванням платіжних вимог-дору-

чень. Платіжна вимога-доручення — це комбінований роз-

рахунковий документ, який складається з двох частин:

􀂳 верхня — вимога постачальника безпосередньо до покупця

оплатити вартість поставленої йому за договором продукції,

􀂳 нижня — доручення платника своєму банку перерахувати з

його рахунка суму, проставлену в рядку «Сума до оплати пропи-

сом».

Вимога-доручення заповнюється одержувачем коштів і на-

правляється безпосередньо платнику. Доставку вимог-доручень

платнику може здійснювати і банк одержувача через банк плат-

ника. Для гарантованої доставки платникам вимог-доручень ре-

комендується передавати їх в комплекті з розрахунковими і від-

вантажувальними документами за поставлену згідно з догово-

ром продукцію.

Платник заповнює нижню частину вимоги-доручення (тобто

доручення) і здає його в обслуговуючий банк. Банк приймає до

оплати вимогу-доручення в сумі, яка може бути сплачена за на-

явністю коштів на поточному рахунку.

Форма вимоги-доручення наведена нижче.

Якщо на документі відсутній будь-який реквізит, що передбаче-

ний документом, банк такий документ до виконання не приймає.

Особливості розрахунків в електронних системах типу

«Клієнт — Банк»:

1. Для оперативного ведення клієнтом своїх рахунків у банку

та обміну технологічною інформацією клієнти можуть застосову-

вати програмно-технічний комплекс «клієнт банку — банк» (да-

лі — система «клієнт — банк»).

2. Програмне забезпечення системи «клієнт — банк» має від-

повідати вимогам нормативно-правових актів Національного

банку, які пред’являються до технології та захисту електронних

банківських розрахунків за допомогою системи «клієнт — банк».

3. Система «клієнт — банк» є складовою програм автоматиза-

ції банківської діяльності та джерелом надходження розрахун-

кових документів через системи автоматизації банку (далі —

САБ) до системи електронних платежів Національного банку чи

внутрішньої платіжної системи і складається з клієнтської та ба-

нківської частини.

4. Клієнтська частина системи «клієнт — банк» забезпечує ав-

томатичне ведення поточного стану рахунка клієнта в банку,

враховуючи проведені початкові та зворотні платежі. Розрахун-

кові документи в електронному вигляді, що подаються клієнтом

у банк, мають відповідати формату платіжних документів систе-

ми електронних платежів Національного банку із зазначенням

електронних цифрових підписів відповідальних осіб платника,

яким згідно з установчими документами надане право підпису.

Реквізити розрахункового документа в електронному вигляді,

що використовується в системі «клієнт — банк», визначаються

договором між банком та клієнтом, але обов’язково цей документ

має містити такі з них:

􀂳 дату і номер;

􀂳 назву, ідентифікаційний код (номер) платника та номер

його рахунка;

􀂳 назву та код банку платника;

􀂳 назву, ідентифікаційний код (номер) одержувача та номер

його рахунка;

􀂳 назву та код банку одержувача;

􀂳 суму цифрами;

􀂳 призначення платежу.

Банківська частина системи «клієнт — банк» забезпечує пере-

вірку наведених електронних підписів на кожному розрахунко-

вому документі в електронному вигляді клієнта та за платіжним

файлом.

5. Банківська частина системи «клієнт — банк» є невід’ємною

складовою частиною САБ і має забезпечувати безперервний за-

хист клієнтських розрахункових документів в електронному ви-

гляді під час їх оброблення в САБ.

6. Програмне забезпечення клієнтської частини системи «клі-

єнт — банк» може міститися в одному окремому комп’ютері (для

невеликих підприємств чи фізичних осіб) або функціонувати в

локальній мережі клієнта.

7. Технологія оброблення облікової інформації, додаткові регі-

стри та форми первинних документів, на підставі яких здійсню-

ються операції банківської частини системи «клієнт — банк»,

мають викладатися в положенні про облікову політику банку.

8. Юридичною підставою для роботи клієнта за допомогою си-

стеми «клієнт — банк» і оброблення банком його розрахункових

документів в електронному вигляді є окремий договір між ним і

банком. У договорі обов’язково мають обумовлюватися права,

обов’язки та відповідальність сторін, порядок вирішення спорів у

разі їх виникнення тощо.

9. Під час використання системи «клієнт — банк» клієнт має

дотримуватися всіх вимог, що встановлює банк, з питань безпеки

оброблення розрахункових документів в електронному вигляді.

Якщо це передбачено в договорі, то банк має право виконувати

періодичні перевірки клієнта щодо виконання ним вимог захис-

ту інформації та зберігання засобів захисту в клієнтській частині

системи «клієнт — банк» і припиняти обслуговування клієнта за

допомогою цієї системи в разі невиконання ним вимог безпеки.

10. Якщо це передбачено договором між банком та клієнтом,

то використання клієнтом системи «клієнт — банк» не виключає

можливе оброблення банком документів клієнта на паперових

носіях.

11. Під час здійснення розрахунків через систему «клієнт —

банк» застосовуються розрахункові документи в електронному

вигляді.

12. Платник може формувати розрахункові документи в елек-

тронному вигляді за допомогою клієнтської частини системи

«клієнт — банк» на підставі належним чином оформлених пла-

тіжних доручень, платіжних вимог-доручень, а також з викорис-

танням платіжних карток.

13. У разі відсутності/недостатності коштів на рахунку плат-

ника банк повертає розрахунковий документ в електронному ви-

гляді без виконання, якщо інше не передбачено в договорі між

банком та клієнтом.

14. Не дозволяється формування клієнтами розрахункових

документів в електронному вигляді на підставі розрахункових

документів, які мають додатки (реєстр чеків, реєстр документів

за акредитивом тощо), а також формування стягувачем розраху-

нкових документів в електронному вигляді на підставі платіж-

них вимог на примусове списання (стягнення) коштів. Ці платіж-

ні вимоги надсилаються клієнтом до банку на паперових носіях

у порядку, передбаченому розділом II цієї Інструкції.

15. Під час використання системи «клієнт — банк» здійсню-

ється звіряння (квитовка) файлів початкових і зворотних плате-

жів між банківською і клієнтською частиною системи «клієнт —

банк», підготовка виписки за платіжними операціями клієнта в

банку протягом операційного дня та звіряння цієї інформації з

інформацією з клієнтської частини системи «клієнт — банк» на-

прикінці дня.

16. Якщо під час звірки реєстру не виявлено розбіжностей, то

він роздруковується, підписується відповідальним виконавцем

банку, засвідчується відбитком штампа банку і підшивається в

документи дня як первинний документ, що надійшов від клієнта

в банк, щоденно архівується і зберігається в банку протягом

установленого строку.

Якщо під час звірки реєстру виявлено розбіжності, то банк це

врегульовує відповідно до внутрішніх правил та укладених дого-

ворів.

17. Реєстр має обов’язково містити відомості про дату і час по-

дання власником рахунка розрахункових документів в електрон-

ному вигляді до банку.

Після отримання від банку виписки з рахунка клієнт складає

реєстр розрахункових документів в електронному вигляді, які

відправлені в банк каналами зв’язку і прийняті банком до оплати.

Такий самий реєстр за кожним клієнтом складається в банку

після формування балансу операційного дня.

Застосування грошових чеків. Готівка з поточного рахунка

в касу господарства на оплату праці, пенсій, допомоги по лікар-

няних листках, премій, витрати господарські та на відрядження

видається банком на підставі чеків.

Грошовий чек являє собою розпорядження підприємства бан-

ку видати указану в ньому суму готівки з його поточного ра-

хунка. Підприємство одержує чекові книжки в обслуговуючій

його установі банку. Чек заповнюється від руки чорнилом або

кульковою ручкою. В ньому вказується сума, дата видачі чека,

назва одержувача, а також відомість про призначення коштів

(на оплату праці, на господарські витрати і т.п.) Чеки підпи-

сують посадові особи, яким надано право першого і другого під-

пису і скріплюють відбитком печатки. Одночасно з заповненням

чека його реквізити переносяться в корінець, який залишається

на підприємстві в Чековій книжці.

Після прийняття чека банк вертає контрольну марку, за якою

у визначений час може бути отримано готівку. Слід знати, що

підприємство в обов’язковому порядку на кожний квартал подає

в банк касовий план, згідно з яким планується видача готівки у

визначені терміни. Форму чека наведено на с. 90.

Внесок готівки на поточний рахунок підприємства проводить-

ся за Об’явою про внесення готівки — письмовому наказу про

внески підприємства банку на зарахування на його рахунок го-

тівки. Об’ява заповнюється в одному примірнику і в ній

обов’язково вказується джерело утворення готівки. На прийняті

суми банк видає квитанцію, яка служить підставою для списан-

ня грошових коштів по касі. Форму Об’яви про внесення готівки

наведено на с. 92 – 93.

На поточних рахунках можуть здійснюватися також операції,

пов’язані з акредитивною формою розрахунків і розрахунків з

допомогою розрахункових чеків. Застосування їх розглядати-

меться в наступних розділах.

При списанні грошових коштів з поточного рахунка підприєм-

ства за касове і розрахункове обслуговування здійснених госпо-

дарських операцій банк виписує меморіальний ордер, форму

якого наведено нижче.Установи банків періодично, але не

рідше одного разу на місяць надсилають підприємствам поштою або вида-

ють через уповноважену підприємством особу виписку з поточного ра-

хунка, додаючи копії документів, на підставі яких банк здійсню-

вав операції по рахунку. Після одержання з банку виписки з по-

точного рахунка головний бухгалтер повинен перевірити відпо-

відність записів у ній документам та записам бухгалтерії під-

приємства. Виявивши помилку, бухгалтерія підприємства не-

гайно у письмовій формі повідомляє про це відповідні установи

банку.

При обробці виписки слід пам’ятати, що для підприємства по-

точний рахунок є активним, а для установи банку — пасивним.

Тому надходження коштів банк відображує у виписці по кредиту

рахунка, а їх списання — по дебету. В підприємстві ці операції

проводять навпаки, тобто надходження коштів — по дебету, а їх

списання по кредиту.Виписка банку: як проводиться її бухгалтерська обробка?

При бухгалтерській обробці виписок з поточного рахунка на її

полях проставляють кореспондуючі рахунки по кожній гос-

подарській операції поряд з відповідною сумою. Сальдо поточно-

го рахунка повинно бути тотожнім як в обліку банку, так і під-

приємства. Виписка банку замінює собою реєстр аналітичного

обліку, а тому обов’язково повинна мати дату, номер документа,

короткий зміст операцій і суми записів по дебету і кредиту, а та-

кож залишок коштів на початок і кінець звітного періоду (дня).

По дебету у виписці банку буде показана сума коштів, яка спи-

сана з поточного рахунка, а по кредиту — зарахована на нього;

відповідно сальдо у виписці буде по кредиту рахунка.