Вступ. Озеленення — один із стародавніх напрямків господарської діяльності людини. Об'ктами озеленення були плодово-ягідний і декоративний сади. Кожна країна виходячи із своїх національних традицій, створила своє, характерне тільки для неї озеленення: японський сад, англійський газон чи французький бульвар. Проте озеленення має і спільну рису: намагання покласти в його основу архітектурно-художні принципи, які забезпечують не лише естетизацію довкілля, але й поліпшують його санітарно-гігієнічні й архітектурно-планувальні параметри. Особливо це важливо сьогодні, коли в міру росту великих міст проявилися і загострилися проблеми, зумовлені якраз їх непомірним застосуванням: забруднення повітря, вод і грунтів викидами промисловості, комунальних виробництв, енергетики і транспорту, шумова загроза, відтиснення природи і втрата багатьох цінних ландшафтів. Озеленення населених місць — це комплекс робіт із створення і використання зелених насаджень у населених пунктах, або ж, інакше, система зелених насаджень населених пунктів. Складовою частиною озеленення великого міста є насадження приміської зони, які створюють умови для масового відпочинку населення серед природного оточення і оздоровлюють повітряний басейн6 ліси і лісопарки, плодово-ягідні сади, поля і луки. Останнім часом пожвавилися роботи із озеленення приватних садиб і котеджів.Зелені насадження серед забудови сприяють поліпшенню мезо- і мікро-клімату та санітарно-гігієнічних умов: насадження сповільнюють швидкість вітру, затримують пил і аерозолі, поглинають газові домішки з повітря, зменшують силу звукових хвиль тощо. В населених пунктах вони створюють природне середовище. Темою мого курсового проекту є сквер на площі Івана Іранка в м. Болехові. Вирішено озеленити територію наступним чином: створити прогулянкову мережу доріжок, штучну водойму,дитячий майданчик, оскільки біля скверу розташовані житлові будинки.

Розділ 1. Реферативний огляд.

Сквер - упорядкована і озеленена територія всередині житлової чи промислової забудови. Сквер - об'єкт озеленення міста, що представляє собою ділянку величиною 0,15-2 га; розміщується зазвичай на площі, перехресті вулиць, або на прилеглій до вулиці ділянці кварталу. Планування скверу включає доріжки, майданчики, газони, квітники, окремі групи дерев, чагарників. Призначається для короткочасного відпочинку пішоходів; художнього оформлення архітектурного ансамблю. У більшості випадків площа скверу не перевищує 2 га, але зустрічаються сквери досить значних розмірів.Влаштовуючи сквери на території міста, можна більш рівномірно розмістити зелені насадження, одержати швидкий декоративний і санітарно-гігієнічний ефект. Залежно від функціонального призначення сквери поділяють на найбільш типові групи: тихого відпочинку і пргулянок, меморіальні, історико-архітектурні, музичні, розважальні, виставкові, декоративні, інформаційні, розмежувальні та ігрові.За розташуванням в міській забудові сквери поділяються на дві групи: сквери на площах, які можуть займати всю їх територію або частину. Вони вирішуються компактно або розчленовано.

Сквери на площі-це архітектурно-декоративні композиції, які відповідають естетичним вимогам і виконують численні утилітарні функції.Композиція планування скверів вирішується регулярним, пейзажним і змішаним прийомами.

Монументальні сквери, як правило, невеликі за площею зелені насадження, які створюють у пам’ятних місцях біля пам’ятників.

Декоративні сквери-невеликі за площею насадження, які створюють переважно з архітектурно-декоративною метою: організувати територію біля фонтану,пам’ятного знаку, рекламного щита чи стоянки автомобілів.

Сквер перед громадською будівлею. Передусім це сквери, які створюють перед адміністративними будинками, де розміщені обласна, міська, района чи сільська адміністрації.

Сквер на вулиці. Цей сквер прилянає одним або двома боками до вулиці, утворюючи своєрідну ”кишеню”.

Сквери і малі сади, розташовані в рядовій забудові, вирішуються як замкнена просторова композиція. Дитячі майданчики, що знаходяться в скверах, повинні бути обов'язково ізольовані від зовнішніх меж і від алей з інтенсивним рухом. У скверах, оточених вулицями і проїздами з інтенсивним транспортним рухом, влаштування дитячих майданчиків не допускається.

Сквер Аміра Темура Спочатку на місці скверу була так звана Костянтинівська площа за своїми розмірами перевершувала інші площі міста. Ця площа була не мощена, а тому курна в суху погоду і брудна підчас дощу.В основу розпланування скверу архітектором була покладена ідея перетину в його центрі двох великих проспектів - Кауфманского і Московського, які ділили територію скверу на чотири частини і проходили через нього наскрізь. У той же час, навколо скверу проходила дорога, в яку вливалися всі інші. Всі чотири частини були покриті сіткою пішохідних тінистих алей, дуже раціональних і враховують рух пішоходів, що перетинають сквер в різних напрямках. Слід зауважити, що ці дві вулиці, на перехресті яких був і закладений Сквер, повторювали давні торговельні шляхи, що склалися в околицях міста ще багато сотень років тому. Московський проспект був відрізком караванного шляху в Кашгар і далі в Китай - Великого Шовкового Шляху, що йшов від стародавнього міста Чач (нині городище Мінгурюк, розташоване всього в півтора кілометрів від нинішнього Скверу на продовженні колишнього Московського проспекту в бік річки Салар), а Кауфмановскій проспект був відрізком дороги, що веде від міської цитаделі старого Ташкента через Куйлюк і через броди річки Чирчик в сторону Коканда, і теж є відрізком старого караванного шляху. Таким чином, можна припустити, що околиця цього перехрестя здавна була своєрідним культове місце.

Розділ 2.Уабоекологічний аналіз основних факторів.

2.1.Ландшафтний аналіз.

Ланшафт даної території в хорошому стані. Рель'єф місцевості без різких перепад, висот, тому перешкод у втіленні проекту не має. Зелених насаджень на даній території спостерігається не багато. В основному це клен-явір.

2.2.Урбоекологічний аналіз.

На дану територію впливають такі чинники, як: клімат, грунти, геоморфологія та гідрологія.

2.2.1.Клімат.

Клімат Івано-Франківської області має перехідний характер від помірно теплого вологого Західноєвропейського до континентального Східноєвропейського. Значна амплітуда висот (від 230 до 2061 м над рівнем моря) на відносно невеликій території є причиною прояву висотної поясності природних умов, у тому числі й атмосферних опадів. Температура повітря найтеплішого місяця (липень) у передгір'ях +18-20°, у високогірному ярусі +8-10°, найхолоднішого (січень) -3-9°. На схилах Карпат сніг лежить понад 5 місяців на рік. Тривалість залягання стійкого снігового покрову складає 100-110 днів. Середньорічна кількість опадів змінюється від 610 до 1000мм, що пояснюється наявністю гір. Кількість днів з опадами в Івано-Франківській області найбільша в Україні (130-188 днів нарік). Клімат Івано-Франківської області має перехідний характер від помірно теплого вологого Західноєвропейського до континентального Східноєвропейського. Значна амплітуда висот (від 230 до 2061 м над рівнем моря) на відносно невеликій території є причиною прояву висотної поясності природних умов, у тому числі й атмосферних опадів. Температура повітря найтеплішого місяця (липень) у передгір'ях +18-20°, у високогірному ярусі +8-10°, найхолоднішого (січень) -3-9°. На схилах Карпат сніг лежить понад 5 місяців на рік. Тривалість залягання стійкого снігового покрову складає 100-110 днів. Середньорічна кількість опадів змінюється від 610 до 1000мм, що пояснюється наявністю гір. Кількість днів з опадами в Івано-Франківській області найбільша в Україні (130-188 днів нарік).У цілому клімат міста є помірно континентальним з м'якою зимою і теплим літом.

Температура повітря по місяцях, (° С)

Температура	I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Рік
Середня	-5,1	-3,2	1,4	8,1	13,5	16,6	17,9	17,3	13,5	8,0	2,6	-2,1	7,4
Денна максималь-на	-3	-1	6	12	18	20	22	22	18	12	5	0	11
Нічна мінімальна	-7	-5	-1	4	8	11	13	12	9	4	1	-4	3

Абсолютний мінімум температури повітря (мінус 34,1°С) зафіксовано 20 січня 1963 р., абсолютний максимум (37,3°С) – 20 серпня 1946 р. В останні 100–120 років температура повітря в Івано-Франківську, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася щонайменше на 1,0°С. Більшим у цілому є підвищення температури в першу половину року. У середньому за рік в Івано-Франківську випадає 689 мм атмосферних опадів, найменше – у січні–лютому, найбільше – у липні.

Середня кількість опадів, (мм)

I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Рік
31	32	35	54	87	98	104	81	53	36	37	41	689

Мінімальна річна кількість опадів (412 мм) спостерігалась у 1946 р., максимальна(962мм)–в1978р. Максимальну добову кількість опадів (93 мм) зафіксовано 17 липня 1948 р. У середньому за рік у місті спостерігається 155 днів з опадами; найменше їх (10) у жовтні, найбільше(15)–у грудні. Щороку в Івано-Франківську утворюється сніговий покрив, проте його висота незначна. Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 79%, найменша вона у квітні–травні (73%), найбільша – у грудні (85%).

Відносна вологість повітря, (%)

I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Рік
83	82	78	73	73	75	75	76	78	80	84	85	79

Загальна хмарність, (бали)

I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Рік
7,5	7,6	7,2	6,9	6,6	6,5	6,2	5,6	5,9	6,3	7,7	8,0	6,8

Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша – у грудні.

Повторюваність вітру різних напрямків, (%)

Пн	ПнС	С	ПдС	Пд	ПдЗ	З	ПнЗ	Штиль
5,8	3,1	15,8	16,6	4,5	9,6	23,4	21,2	29,4

Найбільшу повторюваність у місті мають вітри із заходу і північного заходу, найменшу – з північного сходу.

Швидкість вітру по місяцях, (м/с)

I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Рік
2,9	3,2	3,4	3,2	2,8	2,8	2,7	2,4	2,4	2,6	3,1	2,9	2,9

Найбільша швидкість вітру – у березні, найменша – у серпні–вересні. У січні вона в середньому становить 2,9 м/с, у липні – 2,7 м/с.

2.2.2.Геоморфологія та гідрологія. Територія даного району являє собою невід‘ємну частину Карпатського гірсько - складчастого регіону та Передкарпаття, характеризується складною будовою, складом та властивостями гірських порід, які, перш за все, визначаються умовами утворення основних стратиграфолітологічних формацій від крейдового до сучасного періоду, їх літифікація, неоднаковою тектонічною та палеогеографічною обстановкою. В результаті чого сформувались неоднорідні по розчинності та денудаційно - ерозійній стійкості карсто -, зсуво - та селеформуючі породи – від високостійких до особливо слабких. Таким чином, літологічні формації гірських порід, які відрізняються одні від інших складом, станом та основними фізико - механічними властивостями, обумовлюють формування в своїх межах, близьких по генетичних ознаках, шкідливих сучасних екзогенних геологічних процесів, таких, як зсуви, насипи, ерозія, селеві явища, карст. В межах території Долинського району виділили два геологічні регіони:

- гірсько - складчасті Карпати;

- передкарпатський прогин.

Які в свою чергу поділяються на геологічні області:

- Зовнішніх Карпат;

- Вододільно-Верховинську;

- Передкарпатської рівнини.

2.2.3.Грунти Ґрунтовий покрив на території Івано-Франківської області, та Болехова загалом дуже різноманітний. Зустрічаються майже всі типи ґрунтів, які властиві для лісостепової зони, передгір’я та гірської частини Карпатського регіону. Всього в області 22 різновиди ґрунтів. Найбільшу площу займають бурі гірсько-лісові ґрунти, на яких зростають ліси. У передгірській зоні переважають буроземно-підзолисті поверхнево оглеєні ґрунти, а також дернові, болотні та торфо-болотні ґрунти в долинах річок. У лісостеповій – розвинуті світло-сірі, сірі і темно-сірі ґрунти.В цілому ґрунти області родючі, забезпечують високу продуктивність сільськогосподарських та лісових угідь.

2.3.Джерела негативного впливу на територію. Сучасну екологічну ситуацію в Івано-Франківській області та в Болехові не можна вважати задовільною, незважаючи на зменшення за останні роки антропогенно-техногенного навантаження на природне середовище та здійснення ряду природоохоронних заходів. Однією з основних проблем Івано-Франківської області є забруднення атмосферного повітря Бурштинською ТЕС. На неї припадає більше 90% до загальної кількості викидів по області. Основними завданнями , що дозволили покращити стан атмосферного повітря області на 2010 рік, були: - виконання подальших робіт по реконструкції електрофільтру енергоблоку №7 Бурштинської ТЕС та забезпечення моніторингу викидів ; - організація та здійснення заходів по забезпеченню дотримання суб‘єктами господарювання та громадянами вимог нових державних стандартів викидів від пересувних джерел забруднення атмосферного повітря; - контроль за дотримання вимог чинного повітроохоронного законодавства та ефективної роботи пилегазовловлюючого обладнання на підприємствах деревообробної галузі та асфальтних заводах. Гострою залишається проблема забруднення природних вод. Враховуючи, що більшість очисних споруд області є недостатньо потужними або технічно застарілими і потребують капітального ремонту, в 2010 році проводились природоохоронні заходи по покращенню роботи очисних споруд:

1. Реконструкція очисних споруд в с. Задністрянське Галицького району;

2. Будівництво очисних споруд в с. Дзвиняч Богородчанського району;

3. Будівництва очисних споруд, каналізаційних мереж та каналізаційно- насосної станції у м. Болехів;

4. Будівництво очисних споруд та каналізаційних мереж в смт. Рожнятів;

 5. Будівництво очисних споруд туберкульозного відділення районної лікарні у смт. Солотвино Богородчанського району;

6. Реконструкція очисних споруд в с. Підгайчики Коломийського району;

7. Реконструкція очисних споруд в м. Косів.

8. Реконструкція очисних споруд дитячого санаторію «Ясень» у с. Ясень Рожнятівського району;

9. Будівництво очисних споруд в с. Тростянець Долинського району;

10. Будівництво очисних споруд в с. Товмачик Коломийського району;

11. Реконструкція очисних споруд в м. Городенка;

12. Реконструкція очисних споруд Лисенької центральної районної лікарні;

13. Будівництво очисних споруд для загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів у мікрорайоні Дора Яремчанської міської ради; ТзОВ «Уніплит» за рахунок власних коштів проводить комплекс заходів, спрямованих на приведення стоків у відповідності до нормативних вимог.

 В Івано-Франківській області встановлюється перелік підприємств, які здійснюють викиди парникових газів та своєю діяльністю впливають на клімат. Це, насамперед, комунальні підприємства – Івано-Франківський полігон твердих побутових відходів, комунальні очисні споруди міст Івано-Франківська, Коломиї, Галича, Рогатина, Надвірної, Городенки; підприємства теплоенергетики (Бурштинська ТЕС), транспорту, сільське господарство, підприємства з видобування і транспортування газу, ВАТ «Івано-Франківськцемент». Роботи із зменшенням викидів парникових газів розпочаті на КП «Івано-Франківськводоекотехпром», Бурштинській ТЕС та ВАТ «Івано-Франківськцемент». В галузі охорони атмосферного повітря в 2010 році відповідно до затвердженого плану робіт Держуправлінням було: - організовано роботу з видачі підприємствам, установам, організаціям та громадянам – суб’єктами підприємницької діяльності дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Водні ресурси теж залишають бажати кращого. Аналіз якості поверхневих вод в області здійснювався за басейновим принципом у відповідності до наступних головних річкових басейнів: басейни річок Дністер та Дунай. За звітний період найбільш високе забруднення спостерігалось за вмістом: завислих речовин; БСК5; ХСК; амоній солевий; залізо загальне; СПАР; фосфати у воді р. Саджава, м. Долина.

  Поводження з відходами є актуальним питанням на території області. Тверді побутові відходи захоронюються на 27 полігонах ТПВ. На території області діє близько двох десятків суб’єктів підприємницької діяльності та приватних підприємств, які займаються збором та переробкою вторсировини відсортованої (вилученої) із твердих побутових відходів. В області планується побудувати спеціалізовані заводи - комплекси по переробці твердих побутових відходів. На даний час в області розроблена пропозиційна схема розміщення комплексів з переробки ТПВ.

Протягом 2010 року еколого-експертним підрозділом Держуправління розглянуто 80 одиниць проектних матеріалів. За результатами проведених екологічних експертиз 53 проектних матеріалів отримали позитивну еколого-експертну оцінку, 27 матеріалів повернено на доопрацювання.

        На стадії експертизи проектів вдалося усунути порушення природоохоронного законодавства, які надалі при їх реалізації привели б до погіршення стану довкілля. Крім того, на доопрацювання документи повертались із-за відсутності або невідповідності матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище вимогам ДБН А 2.2-1-2003 "Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд” та інших нормативних документів.

       Як свідчать результати проведеного аналізу еколого-експертної діяльності, найбільшу кількість проектних матеріалів було розглянуто щодо будівництва та реконструкції очисних, гідротехнічних споруд, каналізаційних мереж, об’єктів газо- та теплопостачання, об’єктів, пов’язаних з видобутком нафти і газу, тваринницьких комплексів, полігонів захоронення відходів, об’єктів обслуговування автомобілів.

Головним джерелом негативного впливу на Болехів та на даний об’єкт являється приватне підприємство Шкіряник. Окрім цього ще є Цегельний завод, пелорами, та викиди вихлопних газів.

Розділ 3.Проектні пропозиції.

3.1.Архітектурно-планувальна та ландшафтно-просторова організація території об'єкту. Основними напрямками вдосконалення об'єкту є: -створення експозиції різних видів дерев, та чагарників; -зонування території -організація благоустрою території -планувальна розв'язка центрального та другорядних входів.Завдяки зонуванні території можна використовувати раціонально простір, і створювати сприятливі умови для відвідування і відпочинку людей. Проект благоустрою території передбачає розміщення майданчиків для дітей, зони відпочинку, прокладання дорожньо-стежкової мережі,вузлова розв'язка, створення малих архітектурних форм, штучних водойм,клумб,та інше.