3. Вклад Маршалла у розвиток економічної теорії

А. Маршалл (1842—1924) був засновником і главою кембриджської школи, яка сформувалася у 90-х роках XIX ст. в Англії. Ця школа за своїм впливом на економічну науку не поступалася австрійській і започаткувала неокласичний напрям в економічній теорії. Основна праця А. Маршалла — «Принципи економікс» («The Principles of Economics», 1890).

Маршалл ввів у науковий обіг поняття економіка замість політична економія.

Маршалл змінив предмет науки - розподілив його на два відносно самостійні об’єкти:

• мікроекономіку

• макроекономіку

Маршалл дав власне визначення економіки як науки, що вивчає людство в його повсякденному житті; вона вивчає ту частину індивідуальних або суспільних дій, яка найбільш тісно пов’язана з придбанням і споживанням матеріальних атрибутів добробуту. Маршалла вважають найсинтетичнішою фігурою за всю історію економічної думки. Його економічна теорія побудована як на дослідженнях "класиків", так і маржиналістів. Очолювана ним школа економістів започаткувала новий напрямок в економічній теорії під назвою неокласичний. Наукові заслуги Маршалла в галузі економіки на Заході порівнюють з відкриттями Коперника в астрономії. "Принципи політичної економії" (1890 р.) Маршалла замінили в якості підручника "Основи" Мілля і з цікавістю читаються навіть сьогодні. З 1908 року з ініціативи Маршалла був введений новий курс під назвою "Економікс" (Economics). Під впливом Г. Спенсера Маршалл вважав еволюцію єдиною формою суспільного розвитку, застосовував вчення Дарвіна до економічних відносин. В центрі наукових пошуків Маршалла знаходиться ціна продукту. У Маршалла граничною ціною попиту стає ціна, за яку було придбано останній куплений товар.

Концепція ціноутворення Функція попиту на товар залежить від граничної корисності, ціна попиту – це грошова оцінка бажання. У Маршалла граничною ціною попиту стає ціна, за яку було придбано останній куплений товар. Головний закон попиту - Попит на товар зростає при зниженні ціни і навпаки (закон стає хрестоматійним). "Еластичність попиту". Функціональна залежність попиту від зміни ціни. Попит на товар еластичний, якщо він змінюється в більшій мірі, ніж ціна товару. Еластичність пропозиції. Показник залежності об'єму попиту від зміни ціни. Ціна пропозицій. Мінімальна ціна, за яку продавець згоден продати дану кількість товару по даній ціні. Ціна пропозиції визначається виключно витратами. Під останніми він розуміє пересилення небажання відчувати певні незручності через важку працю та жертви капіталу. Миттєва рівновага. Під час миттєвої рівноваги пропозиція товарів обмежується його запасом. У цих умовах раптове зростання попиту не може бути задоволене. Ціна відноситься до цього запасу і не відбувається змін в обсязі виробництва. Короткотривала рівновага.Короткострокова рівновага дозволяє збільшити пропозицію для задоволення зростаючого попиту тими самими потужностями. Довготривала рівновага. У дуже довгих часових масштабах ціна залежатиме від "витрат щодо підготовки" робочої сили і виготовлення обладнання, необхідного для виробництва товару". Це дозволяє вносити зміни у витрати на всіх стадіях виробництва. Ціна рівноваги. Далі Маршалл представляє в графічній формі функціональну залежність ціни від попиту та пропозиції. Ціна рівноваги встановлюється на перетині кривих попиту та пропозиції.

Теорія ціни. Теорія ціни - це теорія цін в конкурентних умовах . В "Принципах економічної науки" аналізується стихійне регулювання цін в умовах вільної конкуренції. Але вчений не міг не аналізувати процес швидкого зростання виробничих монополій та їх впливу на механізм ціноутворення. Маршалл розглядає монополію як окремий випадок в умовах панування необмеженої конкуренції та механізму ціноутворення. Теорія розподілу. Суттєве місце посідає теорія розподілу. Її суть полягає в тому, що кожний з факторів виробництва (труд, земля, капітал та підприємець) мають сторону попиту і пропозиції. Кожен з факторів використовується до моменту, коли його гранична продуктивність дорівнює його граничній вартості. Кожний фактор виробництва має ціну попиту, яка встановлюється його граничною продуктивністю і, з іншого боку, ціну пропозиції, яка встановлюється його граничними витратами. Закон спадаючої родючості землі. Розглядав закон спадаючої родючості землі як універсальний закон спадаючої продуктивності і вважав, що дія цього закону охоплює не лише сільське господарство, а має загальний характер. Закон заміщення. Підприємець завжди, коли це можливо, буде заміняти дорогі фактори і методи виробництва дешевшими. Ціна суми його факторів завжди нижче ціни будь-якого іншого набору факторів.

Капітал. Не має уречевленої форми, але пов’язаний з речами. До капіталу Маршалл відносив і нематеріальні блага: знання, організацію, а також ділові здібності, професіональну майстерність та ділові зв’язки підприємців. Маршалл вважає за можливе говорити про "людський капітал". Здібності людини мають таке ж важливе значення для виробництва, як і будь-який інший вид капіталу. Неокласичний напрям сформувався в кінці XIX — на початку XX століття, коли А. Маршалл зробив спробу об'єднати всю післярікардіанську політичну економію. Учення А. Маршалла і його послідовників стали називати «неокласичним», підкреслюючи походження його ідей від теорій класичної школи.

Вклад Маршалла у розвиток економічної теорії безумовно великий. Книга Маршалла "Принципи політичної економії" є одним з найвеличніших творів з економічної теорії за останні 100 років і заслужила своє місце серед класики.