Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
екология.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
21.07.2019
Размер:
48 Кб
Скачать
☆

Розвиток атомної енергетики в Україні

Атомна енергетика України бере свій початок з 1977 року, коли було введено в експлуатацію перший енергоблок Чорнобильської АЕС. Відповідно до планів розвитку атомної енергетики в колишньому Радянському Союзі на території України мало бути споруджено 9 атомних електростанцій. За період з 1977 по 1989 рік планувалося ввести в експлуатацію 16 енергоблоків загальною потужністю 14800 МВт на 5 атомних станціях: Запорізькій, Рівненській, Хмельницькій, Чорнобильській, Южно-Українській.

Зростаюча потреба в електроенергії сприяла швидкому будівництву атомних енергоблоків: на час техногенної аварії на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС у квітні 1986 році в Україні перебувало в експлуатації 10 енергоблоків, 8 з яких потужністю 1000 МВт (чотири ВВЕР-1000 та чотири РВПК-1000). 3 1986 року і до 1990 року було введено в експлуатацію ще 6 атомних енергоблоків потужністю 1000 МВт кожний: три на Запорізькій АЕС й по одному на Южно-Українській, Рівненській та Хмельницькій АЕС. Проте після аварії на Чорнобильській АЕС, у серпні 1990 року Верховна Рада України оголосила мораторій на спорудження і введення в експлуатацію нових атомних енергоблоків, в результаті чого будівництво нових енергоблоків Хмельницької, Запорізької і Рівненської АЕС було призупинене.

Після скасування Верховною Радою України мораторію постали питання, пов’язані з відновленням і реконструкцією недобудованих енергоблоків. Спорудження і введення були необхідні насамперед для компенсації потужностей енергоблоків, що відробили свій ресурс, заміни блоків, що не задовольняють сучасним вимогам безпеки.

У грудні 1991 року підприємства атомної енергетики були об'єднані у концерн «Укратоменергопром», який у січні 1993 було реорганізовано у Державний комітет України з використання ядерної енергії – Держкоматом України. У 1993 році були відновлені роботи на 6-му блоці Запорізької АЕС, 4-му блоці Рівненської та 2-му - Хмельницької АЕС. У жовтні 1995 року відбувся енергетичний пуск 6-го блоку Запорізької АЕС. Запорізька атомна станція із встановленою потужністю 6 млн кВт стала найбільшою в Європі.

Розділ 2.Екологічні проблеми аес

Типи забруднень Різні типи електростанцій по-різному впливають на довкілля. Розрізняють такі фактори впливу електростанцій на довкілля: 1) забруднення продуктами згоряння; 2) теплове забруднення; 3) радіоактивне забруднення; 4) екологічний вплив акваторії; 5) електромагнітний вплив; 6) вилучення з використання територій У різних країнах по-різному ставляться до такого типу електростанцій як АЕС. Лідером у використанні енергії «мирного атома» є Франція. Близько 80% електроенергії виробляється тут на АЕС. У Німеччині, навпаки, прийнято рішення до 2020 року закрити всі АЕС на території країни. У США після кількох років спаду в ядерній енергетиці вона знову оголошена одним з головних напрямків енергетичної стратегії. В Австрії за результатами загальнонаціонального референдуму було прийнято рішення не вводити вексплуатацію єдину побудовану там атомну станцію.  Данія ж повністю відмовилася від застосування атомної енергії. Будівництво АЕС обходиться приблизно 5 разів дорожче, ніж будівництво звичайної теплової електростанції, що працює  на вугіллі.  Висока вартість ядерних реакторів і АЕС в цілому пояснюється необхідністю забезпечити суворі заходи безпеки для запобігання аварій. Крім того, не слід забувати, що вартість транспортування, зберігання та переробки радіоактивних відходів АЕС дуже висока.Тому, всупереч міфу про дешевизну атомної енергії, вона є найдорожчою енергією, якщо врахувати всі витрати, включаючи видобуток і транспортування радіоактивної сировини, будівництво АЕС та утилізацію відходів. Надзвичайно складним і небезпечним процесом є демонтаж АЕС після закінчення їїнормальної експлуатації (після вичерпання ресурсу). Серйозна небезпека, зумовлена ​​використанням ядерної енергії, криється врозпосвюдженні по світу радіоактивних речовин, які використовуються для виготовлення ядерної зброї і, як наслідок, можуть бути використані в ядерній війні чи в ядерному тероризмі.