Особливості організації робочого місця закрійника

Організація робочого місця одне з найважливіших умов продуктивної праці, скорочення втрат дорогоцінних металів та зниження втомленості.

Робочим місцем ювеліра є верстак. Ювелірні верстаки бувають різних конструкцій: на дерев'яній чи металічній основі, однотумбові або двотумбові, одномісні чи багатомісні. Це визначає умови цеху чи майстерні, але в будь якому випадку є обов'язкові вимоги до кожного робочого місця. Верстак повинен бути зроблений з міцних порід дерева й займати стійку позицію, щоб в процесі роботи не мати коливань.

Для збирання відходів в процесі обробки виробів слугує висувний металічний короб. Короб для збирання відходів установлюється на такій висоті, щоб не торкатися ліктів ювеліра при випилюванні лобзиком на фінагелі та не уператися в коліна при нормальній посадці ювеліра на стільці. Короб також повинен мати сегментний виріз на лицьовій стороні, щоб у висунутому стані зменшити втрати відходів драг металу.

Короб глибиною 50..60мм виготовляється з вогнестійких, нержавіючих та немагнітних матеріалів, як правило, з нержавіючої сталі. Станина верстаку повинна бути вкрита вогнестійким матеріалом, який забезпечує рівну та гладку поверхню.

Контур верстаку повинен мати бортик. Лицьова сторона верстаку відділяється бортиком з розривом в зоні фінагелю для збирання відходів, інша частина периметру верстаку може мати бортик різної висоти, від залежності умов праці. Поверхня верстака повинна бути без тріщин, з цією метою контури з'єднань зашпакльовані. Під верстакові тумби служать для тримання інструменту та пристроїв.

Ємність їх та кількість висувних ящиків повинні забезпечувати збереження усіх особистих інструментів.

Скомплектований стілець повинен бути стійкий й зручний. Ювелірний верстак забезпечується лампою денного освітлення, прикріплений стаціонарно. Еластичний шланг чи рухливий кронштейн лампи повинен забезпечувати вертикальне і кутове переміщення світла в зоні фінагеля, а також нормальне освітлення всієї поверхні верстака. При умові підводки центральної магістралі ювелірний верстак забезпечується двоканальним трубопроводом з регулюючими кранами для підключенню до газопроводу й каналу стиснутого повітря, забезпечую чого тиск.

При відсутності газової магістралі використовується індивідуальні газові та бензинові апарати. Для зберігання виробів, напівфабрикатів й відходів кожен ювелір має металеву чи пластикову коробку з закриваючою кришкою.

Для збирання й зберігання відходів (пилок, стружки, обрізків і т.д.) повинна бути баночка з тугою кришкою й по розмірам вільно розміщуючись у говті. Умовою ефективної роботи ювеліра є розміщення інструментів на робочому місті.

Під час роботи на верстаку повинен знаходитись той інструмент, котрий потрібен для даної операції. Верстак не повинен бути загромаджений інструментами. Інструменти можуть розташовуватися по різні сторони робочого місця. Під рукою завжди повинна бути щітка для зметення з інструмента та рук, пилок. Інструмент й руки обмітають після кожної операції в короб для збору відходів.

Прибирання робочого місця по закінченню роботи проводиться у послідуючому порядку.

Вироби й деталі з дорогоцінних металів обметають щіткою й прибирають у коробку для виробів. Інструменти обметають щіткою кожен окремо і прибирають у відведене для них місця.

Потім обметають всю верхню частину станини й відходи зметають в короб. Після обмітання рук щіткою приступають до збору відходів з короба. З цією метою зметають відходи з усієї поверхні короба в кучку, й зметають їх на спеціальний совочок, з котрого висипають в банку для збору відходів.

Перелік і опис інструменту ювеліра закріпника

Штихель

Використовується при роботі з металом, деревом, кісткою, каменем, шкірою. Застосовується для гравіювання. Являє собою тонкий сталевий стрижень, довжиною 120 мм, один кінець якого зрізаний під кутом і заточений. Іншим кінцем вставляється в ручку, пластикову або дерев'яну, грибоподібної або округлої форми. Штихеля виготовляють як правило з інструментальної сталі типу У8, У10, У12 і піддають термічній обробці іноді застосовують і леговані сталі марки ХВГ, ХВ5.

При роботі поступальним рухом знімає з поверхні тонку стружку і залишає борозни-лінії. Глибина і ширина одержуваних борозен залежать від сили натиску додається при роботі і поперечного перерізу (профілю) штихеля. Велике значення має кут заточування штихеля, який повинен бути 45 градусів. Якщо кут заточки менше, штихель буде переміщатися ривками, а при більшому куті заточування - ковзати по металу.

Залежно від форми перетину штихеля діляться на шпіцштіхелі, фляхштіхелі, мессерштіхелі, болштіхелі і шатірштіхелі…

• Шпіцштіхель - найбільш часто використовується в роботі. Застосовується для обведення контурів, підрізування кутів, підчисток подправок. Розрізняються між собою шириною і радіусом заокруглень профілю.

• Мессерштіхель (ножовий різець) - їм можна різати вузькі лінії великої глибини. Профіль ріжучої кромки може бути різних кутів загострення.

• Фасетштіхель - штихелем такого профілю зручно проводити широкі лінії незначною глибини. Профіль ріжучої кромки може бути різних кутів загострення і ширини.

• Юстірштіхель - застосовується для подправок і підчисток у роботах над шрифтами. Профіль ріжучої кромки може бути різної ширини і радіусів закруглення.

• Флахштіхель - плоский різець. Використовується для нанесення широких ліній; для вирівнювання площин (особливо фонових). Ширина ріжучої кромки може досягати 5 мм. Залежно від лінії - пряма або закруглена - вибирається форма профілю, звужується або розширюється до ріжучої кромці.

• Больштіхель - різець напівкруглого перетину. Застосовується при гравіруванні заглиблень круглої і напівкруглої форми. Також для видалення щодо великої кількості металу і підчисток. Розрізняються шириною і кутом загострення.

• Фаденштіхель - нитяною різець. Застосовується для заштриховки деталей малюнка. Розрізняються кількістю, глибиною ріжучих вершин.