3)Освітньо- професійна програма та її компоненти

Освітньо-професійна програма визначає нормативну частину змісту навчання, встановлює вимоги до змісту, обсягу та рівня освітньої і

професійної підготовки фахівця відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня певної спеціальності. Освітньо-професійна програма призначена для органів управління вищою освітою та вищих закладів освіти, що готують фахівців певного профілю. Освітньо-професійна програма встановлює:

• розподіл обсягу освітньо-професійної програми за циклами підготовки в академічних годинах;

• нормативну частину змісту навчання у навчальних елементах, їх інформаційний обсяг та рівень засвоєння у процесі підготовки відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики;

• рекомендований перелік навчальних дисциплін, форми контролю та державної атестації, нормативний термін навчання.

Освітньо-професійна програма включає цикли гуманітарної, соціально-економічної та природничо-наукової підготовки, що забезпечує певний освітній рівень,цикл професійної (професійно-орієнтованої) та практичної підготовки, що разом з попередніми циклами забезпечують певний освітньо-кваліфікаційний рівень. Цикл гуманітарної та соціально-економічної підготовки, як правило, включає такі навчальні дисципліни:для молодших спеціалістів: історія України, ділова українська мова, іноземна мова, суспільствознавство (філософія, політологія, соціологія)та для бакалаврів: філософія (філософія, етика, естетика, логіка), політологія, основи економічних теорій, правознавство (основи права та основи конституційного права України), історія України (історія України, українська культура та українознавство), ділова українська мова, релігієзнавство, психологія, іноземна мова.

Терміни навчання становлять, як правило, для молодшого спеціаліста- юриста — 2,5—3 роки, бакалавра з напряму "Право" — 3,5—4 роки, спеціаліста, магістра — 1—1,5 року.

Обсяг циклу гуманітарної і соціально-економічної підготовки має становити 18—23 % , а обсяг циклів професійної і практичної підготовки — відповідно — 82—77 % від загального обсягу освітньо-професійної програми (ОПП) підготовки фахівців.

Вибіркова частина освітньо- професійної програми визначається як різниця між загальним обсягом підготовки та обсягом, передбаченим на засвоєння нормативного змісту ОПП і складається з частини самостійного вибору навчального закладу та частини вільного вибору студента (крім ОПП підготовки молодшого спеціаліста). Для реалізації справді вільного вибору студента вищий юридичний заклад освіти має запропонувати такий перелік дисциплін, загальний обсяг яких перевищує обсяг, передбачений освітньо-професійною програмою для цього циклу.

У нормативному змісті освітньо-професійної програми:

1) на підставі аналізу системи вмінь, наведеної в освітньо-кваліфікаційній характеристиці фахівця, визначається система знань, потрібних для формування зазначених умінь;

2)визначається форма державної атестації, необхідна для встановлення рівня опанування студентом відповідним блоком змістовних модулів.

Нормативну форму державної атестації студента встановлюють залежно від напряму підготовки та спеціальності у такому вигляді:

3) для молодших спеціалістів: поєднання захисту дипломного проекту (випускної роботи) та складання державних іспитів (іспиту) або комплексний кваліфікаційний іспит;

4)для бакалаврів: поєднання захисту випускної роботи та складання державного іспиту (іспитів);

5)для спеціалістів: поєднання захисту дипломного проекту (випускної роботи) та складання державних іспитів (іспиту);

6) для магістрів: поєднання складання державних іспитів та захисту магістерської випускної роботи.

Висновок :

Отже, основні вимоги до професійних якостей, знань і умінь фахівця називають освітньо- кваліфікаційною характеристикою, зміст якої визначається Міністерством освіти України для кожного освітньо-кваліфікаційного рівня: кваліфікований робітник; молодший спеціаліст; бакалавр; спеціаліст, магістр. Система знань, умінь та навичок, світогляду та громадських і професійних якостей майбутнього фахівця, що формуються у процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку науки, техніки, технологій та культури визначає зміст освіти.

Як вже було зазначено, стаття 30 Закону України « Про освіту» вказує на те, що підготовка кваліфікованих робітників, молодших спеціалістів, бакалаврів, спеціалістів та магістрів здійснюється за освітньо- кваліфікаційними рівнями згідно з відповідними освітньо - професійними програмами. Щодо державних стандартів освіти, то вони затверджуються безпосередньо Кабінетом Міністрів України.

Зокрема, освітньо- кваліфікаційні характеристики фахівця з вищою освітою за спеціальністю «Правознавство» особливі тим, що мають такі властивості , як статус основного нормативного документа, що узагальнює зміст юридичної освіти, тобто відображає цілі професійної підготовки студентів, закріплює стандарт якості професійної юридичної підготовки, що відповідає спеціальності та кваліфікації, і описується системою типових завдань і показниками якості їх вирішення, можливість на підставі аналізу професійної діяльності прогнозувати, планувати та організовувати діяльність системи юридичної освіти щодо підготовки юридичних кадрів з вищою освітою, міністерства, відомства, об´єднання юристів мають брати активну участь у всіх стадіях управління якістю професійної підготовки фахівця, особливо на стадіях її прогнозування та планування, і характеризуються тим, що їх структура включає призначення освітньо- кваліфікаційної характеристики (де і з якою метою вона використовується), призначення фахівця-юриста (посади, на яких він, як правило, може працювати; спеціалізації фахівців та освітньо-кваліфікаційні рівні, які випускник спеціальності "правознавство" може набути самостійно або завдяки додатковій підготовці), структуру професійної діяльності юриста: функціональну та предметну, стандарт якості професійної підготовки фахівця-юриста з вищою освітою.

Програма, яка визначає нормативну частину змісту навчання, встановлює вимоги до змісту, обсягу та рівня освітньої і професійної підготовки фахівця відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня певної спеціальності називається освітньо-професійною. Вона безпосередньо встановлює розподіл обсягу освітньо-професійної програми за циклами підготовки в академічних годинах, нормативну частину змісту навчання у навчальних елементах, їх інформаційний обсяг та рівень засвоєння у процесі підготовки відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики, рекомендований перелік навчальних дисциплін, форми контролю та державної атестації, нормативний термін навчання.

Список використаної літератури:

• Алексеев С.С. Введение в юридическую специальность. - М., 1976.

• Бандурка О.М. Юридична деонтологія: Підручник/О.М. Бандурка, О.Ф. Скакун. - Х., 2002.

• Горшенев В.М., Бенедик И.В. Юридическая дентология: Учеб. пособие. - К., 1988.

• Жалинский А.Э. Профессиональная деятельность юриста. - М., 1997.

• Певцова Е.А. Теория и методика обучения праву. - М., 2003.

• Скакун О.Ф. Юридическая деонтология: Учебник. - Х., 2002.