11. Нормативні акти автономної влади як джерело права Гетьманщини.

Після приєднання Гетьманщини до Московської держави, одним із нових джерел чиного права стали нормативні акти автономної влади.До них належали договірні статті , акти гетьманської влади і акти Генеральної військової канцелярії.На основі берзневих статтей 1654 доведено , що договірні статті були важливим джерелом гетьманщини у складі московської держави.Вони становлювали норми , що визначали права гетьмана , судову організацію та джерела права, а також права і привілеї станів та окремих соціальних груп,фінансові відносини,організацію козацтва та чиновництва.Серед джерел права місцевого походження

найпоширенішими були нормативні акти гетьманської влади , які видавалися у формі універсалів, ордерів,листів, інструкцій,декретів і грамот.Провідне місце серед них займали гетьманські універсали офіційні акти державної влади, були спеціально призначені для окремих установ, станів чи груп населення.Близькими до цих універсалів були гетьманські ордери.За допомогою ордерів розвязувалися конкретні питання суспільно-політичних відносин.Генеральна військова канцелярія видавали акти у формі універсалів та наказів.Також були церковні акти.

А.Ткач поділив їх на 2 групи:1)акти що регулювали загальне становище церкви в суспільній державі – духовний регламент , постанови рос патріарха.2)Правові акти, нормами яких закріплювали догми християнської православної віри(номоканони ,нова заповідь Юстиніана)

10?

9-5 федуняк0000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000

4.Статті Б.Хмельницького, Березневих статей 1654 року: основні положення і

оцінка

Березневі статті (1654 р.) визначили державний лад України (Гетьманщини) таким, в якому тісно перепліталися республі¬канські й монархічні начала. Зберігався військово-адміністратив¬ний апарат влади й управління, що склався під час національ¬но-визвольної війни. За Переяславськими стат¬тями 1659 р. гетьману не дозволялося приймати послів, брати участь у військових походах без попереднього дозволу царсько¬го уряду. Згідно з цими статтями Україна зберігала свої військово-адміністративні органи управління на чолі з виборним гетьманом. На Гетьманщині без обмежень мало далі діяти місцеве право, обумовлювалося невтручання царських воєвод та інших урядовців у внутрішні справи України. Україна зберігала свої збройні сили — 60-тисячне козацьке військо.

 Збір податків на користь царської скарбниці доручалося вести українським урядовцям. козацькій старшині, писарю, двом військовим суддям, усім полковникам і військовим та полковим осавулам надавалися у володіння млини;

 Установлювалася платня генеральному обозному у розмірі 400 злотих і генеральному хорунжому — 50 злотих;

 Заборонялися дипломатичні відносини гетьмана з турецьким султаном та польським королем;

 Підтверджувалося право київського митрополита й усього духовенства на маєтності, якими вони володіли;

 Московський уряд зобов'язувався вступити у війну з Польщею навесні 1654 року;

 Передбачалося утримання російських військ на кордонах України з Річчю Посполитою;

 у випадку татарських нападів на Україну передбачалося організовувати проти них спільні походи як з боку України, так і Московської держави;

 Гетьманський уряд просив установити утримання для козацької залоги кількістю 400 осіб у фортеці Кодак та для запорожців, виконання цього прохання також було відкладене до окремого рішення. Тут же містилася вимога до гетьмана негайно почати укладення реєстру, що мав охопити 60 тисяч козаків, і після завершення роботи треба було надіслати його до Москви.

3. Рішення Переяславської ради від 8 січня 1654р

8 січня 1654р у Переяславі була скликана загальновійськова генеральна рада

за участю духовенства ,козаків,міщан.Як свідчать документи,близько 300-400 чоловік. На раді виступив гетьман,який охарактеризував військову і політичну

ситуацію в країні і запропонував 4 варіанти союзів:з Туреччиною,з Кримським

ханством,з Польщею і з Росією. Хмельницький вважав найоптимальнішим

союз з Росією,і присутні на раді підтримали його вигуками:»Волимо під

царя Московського православного» ,що було сприйняте як висловлення

загальної волі українського народу. Письмового документу прийнято не

було.Після зачитання царської грамоти гетьман,посли,старшини та духо-

венство пішли до Успенського собору для прийняття урочистої присяги і

святкового богослужіння. Проте тут вийшло непорозуміння- московський

посол відмовився присягати,заявивши,що цар свого слова не змінює.

2. Постанова Земського собору від 1 жовтня 1653 р

Щоб спонукати царя вислати військо проти Польщі,Хмельницький

запропонував йому українські сіверські міста,визволені від поляків.

Згодом гетьман скерував до Москви ще кілька посольств,але мос-

ковська влада спочатку не поспішала з відповіддю. Тільки у квітні

1653 року цар вирішив відправити у Варшаву посольство з вимогою

повернути козакам всі їхні права і привілеї згідно із Зборівським

договором і скасувати Берестейську церковну унію.

1 жовтня 1653 року цар скликав Земський собор,на якому були

присутні представники усіх вільних станів (отже крім селянства).

Цар повідомив собор,що «Войско Запорожское» і його гетьман

Б.Хмельницький просяться до Росії. Собор прийняв рішення

розірвати мирний договір з Польщею і «Гетьмана Богдана

Хмельницкого и все Войско Запорожское с городами и землями

принять « під високу царську руку.

В Україну цар скерував посольство на чолі з боярином Василем

Бутурліним. 23 жовтня цар Олексій Михайлович оголосив Польщі

війну.

1.формування української державності в період національно-визвольної війни

травень 1848р-перемога козацького війська під проводом Б. Хмельницького над поляками під Жовтими Водами і під Корсунем.

11-13 вересня 1648р - битва під Пилявцями,перемога повстанців.

серпень 1649р- Зборівська битва: перемога козаків,зрада кримського хана.

8 серпня 1649р- Зборівський мирний договір.

Основні положення:

• польський уряд визнавав Гетьманщину у межах Київського,Чернігівського

• і Брацлавського воєводств

• Волинь і Поділля залишались у складі Польщі

• західний кордон Гетьманщини проходив уздовж річки Случ

• вся влада у Гетьманщині належала гетьману

• встановлювався козацький реєстр у 40 тисяч чоловік

• селяни,що не потрапили до реєстру, мали повернутися до своїх панів

• католики і православні зрівнювалися у правах

• православний київський митрополит мав увійти до польського сенату

• усім учасникам повстання оголошувалася амністія.

28 червня 1651р –поразка козацького війська у битві під Берестечком

18 вересня 1651р –Білоцерківський мирний договір

Основні положення:

• влада гетьмана поширювалася лише на територію Київського воєводства

• в Брацлавське і Чернігівське воєводства поверталася польська адміністрація,

• магнати поверталися до своїх маєтків

• на Поділля,Волинь і Чернігівщину вступало польське військо

• усю старшину і полковників відтепер мав затверджувати король

• підтверджувались права православної церкви

• встановлювався козацький реєстр у 20 тисяч чоловік

• гетьман зобов’язувався розірвати союз з Кримським ханством

• всім учасникам повстання оголошувалася амністія

• столиця- місто Чигирин

• правовий статус Гетьманщини-автономія у складі Польщі

травень 1652р – Батозька битва,перемога козаків.

грудень 1653р- перемога козацького війська над поляками під Жванцем

Ознаки козацько-гетьманської держави:

• наявність території на яку поширювалася влада гетьмана

• наявність власного адміністративно-територіального поділу,зокрема

• на полки і сотні

• наявність органів публічної влади

• наявність своєї податкової системи наявність державних символів

• власне військо

• офіційна назва-Військо Запорізьке.