52.Особливості здійснення судової реформи 1864 року в Україні

Реформування судової системи в Україні мало свої особливості.

В Україні усі реформі зміни запроваджувались значно повільніше, порівняно з регіонами Росії .Це зволікання призвело до того, що реформа в Україні відбулася майже одночасно з контерреформаторськими заходами, які скасували частину її новаторських положень. Зокрема суд присяжних позбавляється повноважень на розгляд справ, що мають значення, Було ліквідовано інститут присяжних засідателів замість яких впровадили земських начальників в сільській місцевості, міські суди – в містах

Пердбачені реформою загальні суди створювалися лише в Південих Губерніях на Полтавщині.

Судова реформа виявилась найбільш успішною з погляду ефективності проведення змін. Проте вона не завершила процес перебудови суспільно-політичного життя країни.

Впродовж 1860-1870 було проведено ще військову, фінансову, суспільну реформу.

Отже, реформа в загальному була позитивна.

51.Реорганізація прокуратури та заснування адвокатури другої половини хіх ст.

Реорганізувалась прокуратура . Її головним завданням стало підтримання державного обвинувачення в суді, нагляд за діяльністю судових слідчих, поліцій та за місцями ув'язнення. Одночасно створювалися на 2 категорії : присяжних повірних, що виступали захисниками в судах усіх видів і приватних повірених, які мали право виступати лише в мирових судах. Прокуратурний нагляд був поширений на впізнання, яке проводила поліція.

Реорганізація прокуратури мали прогресивний характер. Така реорганізація була визнана бажаннями «самодержавця» і ліберального дворянства для установлення законості в країнах, але водночас прокуратура стала більш надійнішим інструментом «самодержав'я» в боротьбі з наростаючими революційними рухами. Суть реорганізації відповідала основним принципам судової реформи 1864 року.

Утворення адвокатури стало подією в житті країни. Почали появлятися освітченні адвокати. Професійна адвокатура організована на основі судових установ 1864 року зявилась новим закладом і сової формі.

50. Зміни у цивільному і кримінальному судочинстві.

Принципові зміни відбулися у процесуальному праві. Важливе значення мало проголошення у кримінально-процесуальному праві презумніцій невинності. За ним будь-яка особа, підозрювана або обвинувачена у вчинені злочину вважалося невинною доти, поки її виність не доведена судом. Серйозні зміни відбулися у доказовому праві. Скасовано систему формальних доказів, характерних для феодального права. Їх змінила система вільної оцінки доказів за внутрішнім переконанням судів. Докладно регулювалися у законодавстві процесуальний порядок розгляду кримінальних справ окружними судами з участю присяжних.У цих судах винесеню вироку передував вердикт присяжних про винність або не винність підсудного. Після проголошення вердикту присяжні вже не могли впливати на подальший хід справи.

Досягнення кримінально-процесуального права у цей період була детальна і чітка регламентація стадії кримінального процесу в загальних судах. У місцевих судах усі питання процесу одноособово розв’язував мировий суддя. Для більшості вироків (місцевих і загальних судів) передбачалося оскарження в апеляційному порядку. Вироку суду присяжних і судових помст могли бути оскаржені або опротестовані тільки у касаційному порядку до сенату.

Вироки сенату і Вищого кримінального суду вступали у закону силу негайно, за ним допускалися тільки прохання про помилування на ім'я імператора.

Розгляд цивільних справ відбувся відповідно до принципів, гласності, загальності.

У суді могли брати участь адвокати(присяжні повірені) Допускалося примирення сторін.

Законодавство відрізнялося правоздатністю від дієздатності як здатності особисто здійснювати своє право. При цьому дієздатність в усіх фізичних осіб була не однаковою і залежала від таких умов як : вік, стать, стан здоров'я, спорідненість, підданство. релігія.

Цивільне законодавство надавало фізичній особі повну майнову дієздатність з моменту досягнення особою віку вважалася не повнолітньою.

Так у статі 213 Зводу законів цивільних видань .У 1887проголошувалося. У не повнолітті є 3 віки:

І-й від народження до 14 років

ІІ- й 14-17р

ІІІ- й 17-21р

49.Судова система за статутами 1864 року: залишки станових судів .???

49.Судова система за статутами 1864 року: залишки станових судів .???

48.Судова система за статутами 1864 року:Загальні судові установи.

До загальних судів відносилися окружні суди,судові палати і касаційні департаменти сенату.

В системі загальних судів першою інстанцією був окружний суд. Як правило судовий округ співпадав з територією губернії .Саме в окружному суді розглядалася основна маса судових справ. Новим інститутом, введенним реформою на рівні першої ланки загальної судової системи 9окружних судів) були присяжні засідателі. Закон підкреслював, що вирок, винисений судом за участю присяжних засідателів, є остаточним.

Судові палати розглядали справи по скаргах і протестах на вироки окружного суду, а також справи про посадові та державні злочини по третій інстанції.

Касаційні департаменти сенату розглядали скарги і протести на порушення «прямого змісту законів»,прохання про перегляд по заново відкривалися обставинам вироків, які вступали в закону силу і справи про службові злочини в особливому порядку судочинства.

Департаменти сенати були касаційними для всіх місцевих і загальних судів Росії і могли розглядати будь-яку справу, яка була вирішена в нижчих інстанціях з порушенням встановленого порядку.

47.

46.