Лекція 15.11.11 Методика еколого-ландшафтознавчих досліджень

Еколого-ландшафтознавче дослідження (надалі елд) складається з кількох етапів:

1. Вивчення та оцінка екопотенціалу геосистем.

Дається як аналітична, так і синтетична характеристика екопотенціалу. Характеризуються окремі елементи цього потенціалу, тобто часткові складові природних умов життя людей, починаючи з клімату. Сюди належать показники, що визначають тепловідчуття людини, ступінь теплового комфорту-дискомфорту, мінливість погодних умов, тривалість періоду з дощами, різною швидкістю вітру, ясним і похмурим днем, з хуртовинами, туманами, з дефіцитом і надлишком ультрафіолетової радіації, а також тривалість опалювального періоду. Другий аспект після кліматичного – водозабезпечення: наявність і якість питної води, бальнеологічних джерел, водойм для рекреаційного використання. Далі дається характеристика біоти з екологічного погляду – потенційна біопродуктивність і ресурси для харчування, рекреаційні якості рослинного покриву, лікарські рослини, отруйні рослини і тварини, біологічні передумови для розвитку вогнищевих захворювань. Окрім того вивчається екологічне значення грунтів, рельєфу і низки специфічних рис ландшафтів, що впливають на формування життєвого середовища населення, геохімічні аномалії, стихійні природні лиха і екстремальні природні явища ( сейсмічність, вулканізм, повені, тайфуни, селі, лавини, багаторічна мерзлота, карст). Слід також звертати увагу на чинники, які підвищують екопотенціал. Це ступінь внутрішньої різноманітності, висока естетична якість пейзажів. Шляхом узагальнення окремих аналітичних характеристик на ландшафтній основі розробляються часткові екологічні оцінки геосистем, такі як санітарно-гігієнічна, медико-географічна, рекреаційна, курортологічна. Ці дані служать переходом до синтезу ще вищого порядку, а саме до комплексної оцінки якості природного середовища у вигляді класифікації геосистем за поєднанням визначальних позитивних і негативних природних екологічних чинників;

2. Вивчення господарського впливу на геосистеми і виявлення техногенних екологічних аномалій.

Виділяються 2 етапи. На першому з максимально можливою повнотою виявляються всі джерела та чинники господарських впливів з їх кількісною характеристикою. Сюди належать фонові, або площинні впливи, а також вогнищеві впливи, які чітко фіксуються в точках і лініях.

Фонові пов’язані з господарським використанням земель. Тут слід показати: оброблювані землі (з виділенням зрошувальних, осушуваних, інтенсивно хімізованих, змиву, лінійної ерозії, дефляції), порушені лісові угіддя (площі молодняків, свіжих вирубок, згарищ, захворювань лісу), порушені природні кормові угіддя ( луки суходільні і заплавні), інші порушені землі, в т.ч. гірничі виробки ( кар’єри, терикони, хвостозвалища тощо).

Вогнищеві впливи: урбанізація ( всі міські поселення з розбивкою на 5-6 градацій за кількістю населення), головні центри забруднення поверхневих вод ( енергетика, чорна та кольорова металургія, целюлозно-паперова промисловість), головні центри забруднення атмосфери ( промислові підприємства та підприємства енергетики), порушення земель внаслідок видобутку корисних копалин, якщо займає невеликі площі, а носить точковий характер (невеликі піщані кар’єри), забруднення річок і водойм (промисловими підприємствами, автотранспортом, сільським господарством), забруднення ґрунтів вздовж головних транспортних магістралей і потенційні джерела екологічної небезпеки ( нафто- і газопроводи). Для характеристика атмосферних забруднень, з одного боку, треба показати центри промислових викидів, їх кількість і структуру (частка різних галузей та структура за речовинним складом відходів, що потрапляють у атмосферу). З іншого боку досліджується екологічний ефект – наскільки далеко поширюються від джерела ті чи інші забруднювачі і як проявляється їхній вплив на біоту, грунт, водойми в міру віддалення від джерел;

Другий етап: оцінка прямих і непрямих наслідків впливу від всіх названих чинників. Прямі: концентрація шкідливих домішок в повітрі. Важче оцінити подальші наслідки, наприклад перенесення техногенних атмосферних викидів на далекі відстані. В цьому плані можна розкрити такі аспекти: 1. Характер забруднення річок, водойм і поверхневих вод. 2. Порушення режиму стоку. 3. Теплове забруднення водойм та їх евтрофікація. 4. Порушення водних біоценозів. Крім того:погіршення якості атмосферного повітря, вміст, перенесення й осадження токсичних речовин,пилу та інших домішок; погіршення якості грунтів:хімічне забруднення, ерозія, площ. змив, дефляція, вторинне засолення і заболочення, зміна фізичних властивостей, втрата родючості. Зміни біоти: знищення природних біоценозів, вирубка лісів, їхня деградація під впливом шкідливих техногенних викидів, рекреаційного навантаження, пожеж, дегресія природних пасовищ, зниження біотичної продуктивності геосистем, зникнення окремих видів або скорочення їх ареалів, розширення ареалів інших видів, в тому числі гризунів, комах-шкідників, бурянів, втрата продуктивних земель через розширення забудови, площ під відвалами, кар’єрами, звалищами, унаслідок вторинної ерозії, дефляції, засолення,створення водосховищ.

3. Виявлення реакцій населення на стан довкілля і його техногенні зміни.

Дані про щільність населення, медико-географічні показники: статистика захворювань у вигляді кількості випадків на 10 або 100 тисяч людей;

4. Дослідження стійкості геосистем до техногенних впливів.

Індикаторами стійкості є: співвідношення тепло забезпечення і зволоження, запаси біомаси, біологічна продуктивність та інтенсивність біологічного кругообігу, здатність біоти до самовідновлення, спроможність атмосферного повітря, вод та грунтів до самоочищення;

5. Прогнозування екологічної ситуації на перспективу, розробка екологічних нормативів і шляхів оптимізації географічного середовища.

Прогнозування очікуваних екологічних ситуацій регіонального або локального масштабу із заданою періодичністю, розробка екологічних нормативів або допустимих техногенних навантажень: оранки, вирубки лісів, рекреаційної місткості, концентрації техногенних викидів у строгій відповідності з ландшафтною диференціацією території, розробка заходів з відновлення, збереження і підвищення екологічного потенціалу геосистем шляхом обмеження господарського використання аж до його повної заборони, зміни господарського профілю, рекультивація порушених земель, відновлення лісів, меліорації різних типів.

Лекція 22.11.2011