48. Сутність і багатогранність процесу суспільного відтворення, види

Складовими процесу відтворення сьогодні стало відтворення природних ресурсів, які використовують у процесі виробництва, та середовище проживання людей у цілому. Для постійного відтво-рення необхідне постійне відновлення природних ресурсів: понов-лення родючості земель, лісних масивів, підтримання чистоти во-дних і повітряних просторів тощо. Особливого значення набули, по-перше, раціональне використання таких невідтворюваних ре-сурсів, як нафта, газ, металеві руди; по-друге, пошук на основі науко-вих досягнень заміни їх іншими джерелами енергії та сировиною.

Отже, обов'язковою складовою процесу суспільного відтворен-ня є його натурально-речова частина у вигляді відновлення про-дуктивних сил. При цьому надзвичайного значення набуває пробле-ма пропорційності - певних кількісних співвідношень між складови-ми суспільного виробничого циклу. При поновленні виробничого циклу необхідно не просто мати робочу силу і засоби виробництва, а співвідношення їх у конкретних пропорціях. Порушення пропор-ційності неминуче призводить до зниження ефективності суспіль-ного виробництва і негативно впливає на розвиток багатства сус-пільства та добробут його членів.

49. Відтворення національного продукту і національного доходу.

Процес виробництва має постійно відтворюватися.

Процес відтворення – постійне і безперервне відновлення результатів суспільного виробництва: всіх ресурсів, форм і методів організації праці.

Відтворення робочої сили – найважливіший фактор – передбачає підвищення її кваліфікації, рівня освіти, інтелекта і культури.

На цей процес впливають різні фактори – рівень економічного розвитку країни, культурні традиції, тривалість життя.

Відтворення економічних відносин проявляється як:

• Розширення товарно – грошових відносин на основі розвитку різноманітних форм власності.Удосконалення економічних методів управління.Розвиток кооперації в усіх галузях економіки

Все це сприяє прискоренню відтворення всіх елементів економічної системи.

Відтворення природних ресурсів передбачає відновлення природних умов економічного зростання, збереження довкілля. Це особливо важливо в умовах коли різко зростає споживання сировини.

Особлива роль сьогодні належить відтворенню інформації на основі використання найновіших досягнень НТП серед яких особливе місце займає всесвітня мережа Інтернет.

Види відтворення
Просте	Розширене	Звужене
Відновлення національного продукту в незмінних обсягах та якості	Зростання обсягів національного виробництва з кожним наступним періодом	Зменшення обсягів національного виробництва з кожним наступним періодом

50. Економічне зростання: сутність, типи і фактори.

Економіка будь-якої країни розвивається нерівномірно. Причини цьому різні: зовнішні і внутрішні.

Зовнішні(екстерн альні):

• темні плями на сонці

• Війни

• Революції

• Природні фактори

Внутрішні(інтернальні):

• Закон стадії граничної корисності

• Диспропорції між галузями економіки

• Розширення або звуження банківського кредиту

Кожне суспільство прагне економічного зростання, повної зайнятості технічного прогресу, підвищення життєвого рівня народу.

Однак, як показує світовий досвід, це ЕЗ не є рівномірним, а переривається періодами нестабільності.

Періоди швидкого зростання економіки супроводжуються інфляцією, тобто підвищенням цін і в економіці виникає спад.

Рух виробництва від початку попередньої до початку наступної кризи – економічний цикл згідно марксистської теорії:

О бсяг

виробництва 4

3 Тенденції ЕЗ

1

2

економічний цикл

визначальна фаза ЕЦ – криза, тому що: кризою починається і завершується кожен цикл, тобто криза має дві сторони: руйнуються основні елементи економічних процесів і водночас потребує нових змін.

51. Циклічність: суть, причини. Економічний цикл і його фази.

Сучасні економіки визначають лише 2 фази економічного циклу:

1. рецесія – криза + депресія

2. піднесення – пожвавлення + бум

о бсяг виробництва

Це пояснюється тим, що фази плавно переходять одна в одну і розділити їх важко

Рецесія Піднесення

Час

Економічний цикл

Види економічних циклів:

За тривалістю:

1. короткострокові – 3-34 роки – порушення в грошовому оберті

2. середньострокові – 8-12 років – технічні винаходи

3. довгострокові(довгі хвилі) – 40-60 років – кардинальні зміни в ЕС

за сферою діяльності:

1. промислові

2. аграрні

за особливостями прояву:

1. нафтові

2. продовольчі

3. енергетичні

4. сировинні

5. екологічні

6. валютні

За формою розгортання:

1. Структурні

2. Галузеві

За простором:

1. Національні

2. Світові

Особливості сучасних циклів:

1. Швидкий розвиток НТП спричиняє потребу і робить можливість частіше оновлювати основний капітал, тому кризи повторюються частіше.

2. Інтернаціоналізація виробництва, глобалізація економіки зумовлюють синхронність(одночасність) криз у різних країнах та регіонах світу.

3. Державна анти циклічна політика дозволяє зменшити негативи кризи.

Анти циклічна політика спрямована на згладжування коливань в економіці.

52. Теорія довгих хвиль

Довгострокові циклічні коливання в економіці були виявлені вченими-економістами ще у другій половині XIX ст. Англійський економіст У. С. Джевонс у 1879 р. опублікував статистичний ана-ліз, в якому була обгрунтована н аявність поряд із середніми та короткостроковими циклами довготривалих коливань ділової ак-тивності. Про існування довготривалих циклів писали в своїх робо-тах М. І. Туган-Барановський, К. Каутський, В. Парето та ін. Ство-рення наукової теорії довгих хвиль пов'язане з ім'ям російського вченого М. Д. Кондратьєва, який на початку 20-х років XX ст. опуб-лікував ряд важливих теоретичних досліджень з цієї проблеми. Тео-рія довгих хвиль Кондратьєва, що ввійшла у світову економічну літературу як видатне відкриття XX ст., суттєво вплинула на по-дальший розвиток цього напряму теоретичної думки, хоч доля її автора, репресованого у 1931 р., була трагічною.

У наступні роки теорія довгих хвиль отримала своє продовжен-ня в роботах таких видатних учених, як Й. Шумпетер, С. Кузнець, К. Кларк, П. Самуельсон, П. Боккаро, Л. Фонтвейєн, Т. Кучинський та ін.

Найважливішою в теорії довгих хвиль є проблема наукового обгрунтування їхньої матеріальної основи. Думка вчених з цього питання неоднозначна. Деякі з них виходять з того, що довготри-валі цикли відбуваються під впливом зовнішніх факторів розвитку.

У. С. Джевонс, наприклад, пов'язував формування довготривалих циклів і економічних криз з періодичністю зміни плям на Сонці та їхнім впливом на сільськогосподарське виробництво, а вже через Це - на чергування фаз у підприємницькій діяльності.

На протилежність такому підходу у теорії М. Д. Кондратьєва довготривалі цикли зумовлені внутрішніми факторами економіч-ного зростання. Вони безпосередньо пов'язуються з циклічністю в розвитку виробничих сил суспільства, насамперед з їхньою най-революційнішою частиною - засобами праці. Близька до теорії М. Д. Кондратьєва позиція Й. Шумпетера, який вважав, що голов-ну роль у механізмі довгих циклів відіграють хвилі технічних но-вовведень і відповідні зміни інноваційної активності підприємців.

Матеріальну основу довгих хвиль становить структурне онов-лення технологічного способу виробництва. Здійснюється воно двома шляхами: по-перше, еволюційно, коли поліпшуються і Вдосконалю-ються існуючі технології; по-друге, революційне, коли відбувають-ся якісні зміни в матеріалізації наукових знань.