38. Домогосподарство: суть і роль в економіці.

Домогосподарство – об’єднання спільним веденням господарства.

Домогосподарство як економічна категорія близьке за змістом до поняття сім’я. Різниця між ними полягає у тому, що домогосподарство є більш місткою категорією, оскільки ведеться не лише у межах сім’ї, але й одинокими чоловіками і жінками. Проте найповніше функції домогосподарств можуть бути реалізовані родиною.

Інститут сім’ї пройшов тривалий шлях історичного розвитку у межах суспільно-економічних формацій. Проте, незважаючи на панування сучасних розвинених форм економічної системи капіталізму і навіть дії закону соціалізації цієї системи, вони поєднуються з окремими елементами рабовласницького та феодального устрою, властивостями нижчої стадії капіталізму щодо функціонування домашніх господарств у цілому та сімейних зокрема. Суб’єктами цих відносин є члени сімей, а опосередковано вони виникають і розвиваються між найманими працівниками і капіталістами при виконанні окремих функцій домогосподарствами, між домогосподарствами і державою при отриманні окремих видів доходів.

Основними видами доходів домогосподарств є:

• заробітна плата

доходи від власності;

державні трансфертні платежі;

підприємницький дохід;

доходи з інших джерел.

Найбільшу частку серед доходів домогосподарств, що базуються на приватній трудової власності, становить заробітна плата. На другому місці у структурі доходів більшості домогосподарств у окремих розвинутих країнах знаходяться доходи від власності. Витрати домогосподарств – це сукупність грошових коштів та матеріальних благ, які витрачаються у процесі виконання ними економічних функцій, з приводу витрачання яких між членами родини, родиною у цілому, з одного боку, різними гілками державної влади, фінансово-кредитними інститутами та іншими суб’єктами з другого боку, формуються відносини приватної та неприватних типів власності в окремих сферах суспільного відтворення.

39. Торговий капітал і торговий прибуток. Товарна біржа.

Торговий капітал – відокремлена частина промислового капіталу, що функціонує у сфері обігу і приносить доход – торговий прибуток.

Промисловий прибуток виробляє найманий робітник в процесі праці. Торговець не має власного виробництва, але прибуток у нього виникає. Джерелом торгового прибутку є додаткова вартість, яка виробляється в процесі промисловості.Торговий прибуток – особлива форма додаткової вартості, якою поступається промисловий капіталіст для того, щоб його товари продавав торговець.Відокремлення торгівельного прибутку залежить від операції, яку здійснює торгівельний капіталіст. Оскільки торговець здійснює лише операції купівлі – продажу, тому відокремлення торгівельного прибутку може здійснюватися лише за допомогою механізму цін.Торгівельний прибуток реалізується через різницю між роздрібною та оптовою ціною. Головне у цьому процесі: торгівельний прибуток повинен відповідати середньому прибутку, тобто рівному прибутку на рівний капітал. Участь торгівельного капіталу в порівнянні середнього прибутку у середній має вид:Приклад: виробничий капітал – 720С+180V, якщо m '=100%,

то V= m=180

Р' = 180/(720+180) * 100 = 20%( m= 20% от 900=180)

Кm = 100

Р'ср = (180+0)/(900+100) *100 =18%

Кожен з капіталістів на свій капітал одержує 18% прибутку. Тобто:

П рибуток промисловця = 900 * 18% = 162

Прибуток торговця = 100 * 18% = 18 180=m

Кожен отримує свій прибуток після реалізації товару за цінами:

Ціна оптова =Капітал + середній прибуток промисловця

Ціна роздрібна = Ціна оптова + середній прибуток торгівця. Това́рна бі́ржа — організація, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які провадять виробничу і комерційну діяльність, і має на меті надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.

Товарна біржа — гуртовий, регулярно чинний ринок, де відбувається торгівля товарами за зразками або стандартами, в яких вказано перелік необхідних ознак (якість, сортність тощо).

Товарна біржа діє на основі самоврядування, господарської самостійності, є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, власний розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, печатку із своїм найменуванням. Товарна біржа не вдається до комерційного посередництва і не має на меті одержання прибутку.

40. Позичковий капітал і позичковий процент.

Позичковий капітал – грошовий капітал, який капіталіст власник грошей віддає в позику і одержує дохід – позичковий процент.

Формула руху позичкового капіталу:

1. Грошові капітали функціонуючих капіталістів/зарплата, прибуток

2. Капітали грошових капіталістів – рантьє

3. Грошові заощадження населення і їх доходи

4. Вільні грошві кошти держави і різних організацій.

Особливості позичкового капіталу:

1. Капітал – власність – позичковий капіталіст зберігає право власності на капітал, який він віддає іншому капіталісту в тимчасове ви користування.

2. Капітал – товар – при продажу позичкового капіталу його власник одержує плату за його користування і залишається його власником, тобто товар не відчуджується назавжди.

3. Специфічна форма руху – грошова.

Позичковий капітал постійно перебуває в основному в грошовій формі, і його рух безпосередньо не пов’язано ні з торгівлею, ні з виробництвом, не відображає будь-яких суспільних зв’язків. Але реально рух позичкового капіталу неможливий без руху промислового капіталу.

Позичковий капітал надається функціонуючим капіталістам і приносить його власнику доход у формі позичкового проценту.Позичковий капіталіст отримує позичковий процент за право тимчасово користуватися його товаром – грошима.

Позичковий процент – плата за користування позичковим капіталом.

Позичковий процент вимірюється нормою позичкового проценту, яка залежить від попиту та пропозиції позичкового капіталу.

Норма п/п = сума річного доходу на позичковий капітал/сума позичковогокапіталу. Джерелом позичкового проценту є прибуток функціонуючогокапіталісту, який при цьому ділиться на дві частини:

Норма п/п = сума річного доходу на позичковий капітал/сума позичкового капіталу.Джерелом позичкового проценту є прибуток функціонуючогокапіталісту, який при цьому ділиться на дві частини:

П ідприємницький дохід – прибуток підприємця

Позичковий дохід – дохід позичкового капіталіста додаткова вартість.

А джерелом цього прибутку є додаткова вартість.

Верхня межа норми відсотка – середній прибуток, нижня межа не може дорівнювати нулю.Формою руху позичкового капіталу є кредит.